Польська дипломатія про визначення кордону з СРСР (1939—1945): геополітичні, національні та економічні чинники (вступна стаття й публікація І. Мраки)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.01.173Ключові слова:
Польща, СРСР, польсько-радянський кордон, «лінія Керзона», «східні креси», економічний потенціал, національна та релігійна ідентичність.Анотація
Мета публікації полягає у запровадженні до наукового обігу виявлених архівних документів, які дозволяють висвітлити основні чинники, які польська дипломатія враховувала при обговоренні питання польсько-радянського повоєнного кордону. Методологія ґрунтується на принципах історизму, наукової неупередженості та системності. Використано порівняльно-історичний, причинно-наслідковий методи досліджень, а також загальнонаукові прийоми аналізу й узагальнення. Наукова новизна. Уперше до наукового обігу введено документи, які підкреслюють важливість національного та економічного чинників в обговоренні в роки Другої світової війни питання встановлення польсько-радянського повоєнного кордону. Аналіз архівних документів дає підстави стверджувати, що поряд з аргументами про культурну вагомість для Польщі «східних кресів», їх укорінення в польську традицію і культуру, проживання там великої кількості поляків, дуже важливим був економічний потенціал цих земель. «Лінія Керзона» від’єднувала від післявоєнної Польщі значну частину покладів нафти, природного газу, калійних солей, деревини й інших важливих ресурсів. У цьому переліку чинників аргумент про проживання на «східних кресах» значної кількості поляків не був переконливим, позаяк польський еміграційний уряд у Лондоні розумів, що результати перепису 1931 р. були сфальсифіковані, про що свідчать доповідні записки Едварда Штурм де Штрема і Людвіка Ґродзіцького.
Посилання
Kowalski, W. (1966). Walka dyplomatyczna o miejsce Polski w Europie 1939—1945. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Zabiełło, S. (1970). O rząd i granice. Walka dyplomatyczna o sprawę polską w II wojnie światowej. Warszawa: PAX. [in Polish].
Batowski, H. (1967). Pierwsze tygodni wojny. Dyplomacja zachodnia do połowy września 1939 r. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. [in Polish].
Batowski, H. (1995). Zachód wobec granic Polski 1920—1940. Łódź: Wydawnictwo Łódzkie. [in Polish].
Tebinka, J. (1994). Debata Polska w brytyjskim parlamencie (27 luty — 1 marzec 1945 r.). Dzieje Najnowsze. 1: 59-76. [in Polish].
Tebinka, J. (2020). Od Jałty do Poczdamu. Służby specjalne ZSRR a powstanie Tymczasowego Rządu Jedności Narodowej. Aparat Represji w Polsce Ludowej 1944–1989. 1 (18): 459-481. [in Polish].
Tebinka, J. (1998). Polityka brytyjska wobec problemu granicy polsko-radzieckiej 1939—1945. Warszawa: Neriton. [in Polish].
Kamiński, M. (1997). Rząd Stanisława Mikołajczyka wobec konferencji przywódców Wielkiej Brytanii, Związku Sowieckiego i Stanów Zjednoczonych w Teheranie (28 listopada — 1 grudnia 1943 r.). Prace Komisji Środkowo-Wschodniej. V: 109-127. [in Polish].
Kamiński, M. (1997). Wielka Brytania: sojusznik Polski czy sowiecki poplecznik? Brytyjskie próby skłonienia rządu polskiego do kapitulacji wobec rządań sowieckich (styczeń — luty 1944). Arcana. 2: 47-65. [in Polish].
Ślusarczyk, J. (1997). Obszar i granice Polski (od X do XX wieku). Toruń: Wydawnictwo Adam Marszalek. [in Polish].
Eberhardt, P. (1989). Jak kształtowała się wschodnia granica PRL. Zeszyty Historyczne. 90: 3-34. [in Polish].
Eberhardt, P. (1992). Polska granica wschodnia. Warszawa: Spotkania. [in Polish].
Kersten, K. (1989). Jałta w polskiej perspektywie. Londyn, Warszawa: Aneks. [in Polish].
Kersten, K. (1998). Rząd RP wobec mediacji brytyjskiej (styczeń — marzec 1944 r.). Dzieje Najnowsze. 1: 29-52. [in Polish].
Bartoszewicz, H. (1996). Między Jałtą a Poczdamem. Związek Sowiecki wobec Europy Środkowo-Wschodniej (luty — lipiec 1945 roku). Od Wersalu do Poczdamu. Sytuacja międzynarodowa Europy Środkowo-Wschodniej 1918—1945. Materiały z sesji naukowej w Instytucie Historii PAN 23—24 października 1995 r. Warszawa: Instytut Historii PAN. 138-150. [in Polish].
Bartoszewicz, H. (1999). Polityka Związku Sowieckiego wobec państw Europy Środkowo-Wschodniej w latach 1944—1948. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Kozlovskyi, I. (1998). Vstanovlennia ukrainsko-polskoho kordonu 1941—1951 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Makarchuk, V. (2004). Mizhnarodno-pravove vyznannia derzhavnoho kordonu mizh Ukrainoiu i Polshcheiu (1939—1945). Kyiv. [in Ukrainian].
Mraka, I. (2011). Brytanski pravliachi kola shchodo maibutnoho polskoi derzhavy (veresen — lystopad 1939 r.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu. 12: 109-119. https://doi.org/10.1177/0032258X3901200110 [in Ukrainian].
Mraka, I. (2008). Liniia Kerzona u politytsi Velykoi Brytanii shchodo normalizatsii polsko-radianskykh vidnosyn (1943). Problemy slovianoznavstva. 57: 86-95. [in Ukrainian].
Syrota, R. (2005). “Liniia Kerzona” chy “liniia Nemiera”? Kordon i modernizatsiia v bahatoetnichnomu rehioni. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna. 39-40: 314-348. [in Ukrainian].
(1989). Polska, w polityce międzynarodowej (1939—1945). Zbiór dokumentów. 1939. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy. [in Polish].
Pidkova, I. & Shust, R. (Eds.). (2001). Dovidnyk z istorii Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Jędrzejewicz, W. (Ed.). (1946). Poland in the British Parliament 1939—1945. Vol. 1: British Guaranties to Poland to the Atlantic Charter (March 1939 — August 1941). New York: Józef Piłsudski Institute of America.
Gardner, L. (1999). Strefy wpływów. Wielkie mocarstwa i podział Europy. Od Monachium do Jałty / z agn. przeł. H.Górska. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Raczyński, E. (1989). W sojuszniczym Londynie. Dziennik ambasadora Edwarda Raczyńskiego 1939—1945. Warszawa: Naczelna Oficyna Wydawnicza. [in Polish].
Polonski, A. (Ed.). (1976). The Great Powers and the Polish Question 1941—1945. A Documentary Study in Cold War Origins. London: London School of Economics and Political Science.
Dymarski, M. (1997). Stosunki wewnętrzne wśród polskiego wychodztwa politycznego i wojskowego we Francji i w Wielkiej Brytanii 1939–1945. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. [in Polish].
Buczek, R. (1996). Stanisław Mikołajczyk. T. 1. Toronto: Century Bublishing Company Ltd. [in Polish].
Cienciala, A. (1996). General Sikorski and the Conclution of the Polish-Soviet Agreement on July 30, 1941: a Reassessment. Polish Rewiev. 4: 401-434.
Kynin, G.P. & Laufer, Y. (Compts.). (1996). SSSR i germanskiy vopros 1941—1949: Dokumenty iz Arkhiva vneshney politiki Rossiyskoy Federatsiyi. V 3-kh tt. T. 1: 22 iyunia 1941 — 8 maya 1945 g. Moscow. [in Russian].
Zuziak, J. (2022). Okoliczności zerwania przez Związek Sowiecki stosunków dyplomatycznych z Polską w kwietniu 1943 r. Przegląd Wschodnioeuropejski. 13 (2): 201-215. https://doi.org/10.31648/pw.8459 [in Polish].
Zashkilniak, L. (1999). Ukrainska problema v politytsi polskoho emihratsiinoho uriadu i polskoho pidpillia v 1939—1945 rokakh. Ukraina — Polshcha: vazhki pytannia. T. 4. Materialy IV mizhnarodnoho seminaru istorykiv “Ukrainsko-polski vidnosyny pid chas Druhoi svitovoi viiny”. Varshava, 8—19 zhovtnia 1998 roku. Warszawa, 122-138. [in Ukrainian].
Luciuk, L. & Kordan, B. (1987). Anglo-American Perspectives on the Ukrainian Question 1938—1951. A Documentary Collection. Kingston, Ontario-Vestal, New York: The Limestone Press.
(1967). Documents on Polish-Soviet Relations 1939—1945. Vol. 2: 1943—1945. London: General Sikorski Historical Institute.
Chornii, P. (2018). Etnichni hrupy Halychyny mizhvoiennoho periodu: mizhetnichne (spiv)zhyttia ta sotsiokulturni transformatsii. Lviv. [in Ukrainian].
(1973). Szturm de Sztrem, E. Prawdziwa statystyka. Kwartalnik Historyczny. 3: 664-667. [in Polish].
Zełenko, K. (1994). Stosunki polsko-ukraińskie w II Rzeczypospolitej (1918—1939). Lublin: Wydawnictwo FIS. [in Polish].
