Погроми єврейського населення в містечках Правобережної України в імперську добу (1881 — лютий 1917 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.01.056Ключові слова:
єврейські погроми, містечка, Правобережна Україна, міжетнічні відносини, Російська імперія, антисемітизм.Анотація
Мета статті полягає у комплексному аналізі причин, перебігу й наслідків єврейських погромів у містечках Київської, Подільської та Волинської губерній у 1881—1917 рр., висвітленні реакції українського суспільства та влади на ці події. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, комплексності та наукової неупередженості. Автори застосували історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, статистичний і джерелознавчо-критичний методи, що дозволило простежити динаміку, масштаби й причини єврейських погромів у містечках Правобережної України. У роботі поєднано мікро- та макроісторичний рівні аналізу, використано міждисциплінарний підхід із залученням соціологічних, політичних та етнопсихологічних аспектів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі відтворити повну картину антиєврейських виступів у контексті соціально-політичних процесів на українських землях кінця ХІХ — початку ХХ ст., виявити роль імперської та місцевої влади в провокуванні погромів та їх припиненні, показати взаємовідносини між єврейським населенням та українським селянством у кризовий період. Висновки. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. став періодом загострення міжетнічних відносин на українських землях у складі Російської імперії. Єврейське населення, що відігравало важливу роль у господарському житті містечок Правобережжя, стало жертвою системної дискримінації, соціально-економічних суперечностей і цілеспрямованої антисемітської політики влади. Причини єврейських погромів мали комплексний характер, що визначався поєднанням економічної конкуренції, релігійних упереджень, політичної нестабільності та свідомих провокацій. Пасивність місцевої адміністрації або й підтримка з її боку часто гарантували нападникам безкарність. Найбільших масштабів насильство досягло під час революційних подій 1905 р., коли анархія та соціальна розгубленість посилили антиєврейські настрої.
Посилання
Klier, J. D. & Lambroza, Sh. (Eds.). (1992). Pogroms. Anti-Jewish Violence in Modern Russian History. Cambridge.
Finberh, L. & Liubchenko, V. (Comps., Eds.). (2009). Narysy z istorii ta kultury yevreiv Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Hyrych, I. (2014). Yevrei i ukrainskyi natsionalnyi rukh XIX — pochatku XX st.: vzaiemyny v epokhu formuvannia novitnikh natsionalno-derzhavnykh idei. Istoriia i suspilstvoznavstvo v shkolakh Ukrainy: teoriia ta metodyka navchannia. 1-2 (33): 44-48. [in Ukrainian].
Galant, I.V. (1928). Iz proshlogo. Evreiskiy vestnik. Leningrad. 180-185. [in Russian].
Rybynskyi, V.P. (1929). Protyievreiskyi rukh r. 1881-ho na Ukraini. Zbirnyk prats yevreiskoi istoryko-arkheohrafichnoi komisii. T. 2: 139-182. [in Ukrainian].
(1928). Od redaktsiyi. Zbirnyk prats zhydivskoi istoryko-arkheohrafichnoi komisii. Kyiv. Kn. 1: VII-IX. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1987). The Pogroms of 1881. Harvard Ukrainian Studies. 11 (1-2): 8-43.
Klier, J.D. (2011). Russians, Jews, and the Pogroms of 1881—1882. Cambridge, New York.
Tykhonov, A.K. (2007). Yevreiski pohromy 1881 r. v ukrainskykh huberniiakh Rosiiskoi imperii. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 65-74. [in Ukrainian].
Bezarov, O. (2018). Yevreiski pohromy v istorychnomu konteksti pershoi rosiiskoi revoliutsii. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Istoriia. 47: 115-127. [in Ukrainian].
Kudinov, D. (2014). Istorychnyi dyskurs prychyn yevreiskykh pohromiv v Ukraini u zhovtni 1905 roku: selianskyi vymir. Etnichna istoriia narodiv Yevropy. 42: 85-94. [in Ukrainian].
Magochii, P.-R. & Petrovskyi-Shtern, Y. (2018). Yevrei ta ukraintsi. Tysiacholittia spivisnuvannia. Uzhhorod. [in Ukrainian].
Khytrovska, Yu.V. (2016). Pozytsiia pravoslavnoho dukhovenstva shchodo “ievreiskoho pytannia” ta yii vplyv na stavlennia do yevreiv Pravoberezhnoi Ukrainy naprykintsi XIX — na pochatku XX st. Storinky istorii: zbirnyk naukovyh prats. 41: 44-52. [in Ukrainian].
Reient, O. & Serdiuk, O. (2021). Chornosotentsi: ukrainskyi aspekt (kinets XIX — 1917 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 91-99. [in Ukrainian].
Lambroza, S. (1987). The Tsarist Government and the Pogroms of 1903—06. Modern Judaism — A Journal of Jewish Ideas and Experience. 7 (3): 293-294. https://doi.org/10.1093/mj/7.3.287
Serhiichuk, V. (1998). Pohromy v Ukraini: 1914—1920: vid shtuchnykh stereotypiv do hirkoi pravdy, prykhovuvanoi v radianskykh arkhivakh. Kyiv. [in Ukrainian].
Abramson, H. (2017). Molytva za vladu. Ukraintsi ta yevrei v revoliutsiinu dobu 1917—1920. Kyiv. [in Ukrainian].
Zavalniuk, O.M. & Komarnitskyi, O.B. (2005). Podilski mistechka v dobu Ukrainskoi revoliutsii 1917—1920 rr. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Komarnitskyi, O.B. (2009). Mistechka Volyni ta Kyivshchyny u dobu Ukrainskoi revoliutsii 1917—1920 rr.: monohrafiia. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Mahas, V.O. (2020). “Buty spravzhnim hromadianynom…”: suspilno-politychni orhanizatsii v Naddniprianskii Ukraini u 1905—1917 rr.: monohrafiia. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Lyubchenko, V.B. (2011). Pohromy yevreyski. Entsyklopediia istorii Ukrainy: U 10 t. T. 8. Kyiv. 293-294. [in Ukrainian].
Troynitskiy, N.A. (Ed.). (1905). Naselennyye mesta Rossiyskoy imperii v 500 i boleye zhiteley s ukazaniyem vsego nalichnogo v nikh naseleniya i chisla zhiteley preobladayushchikh veroispovedaniy po dannym Pervoy Vseobshchey perepisi naseleniya 1897 g. Saint Petersburg. [in Russian].
Shcherbak, M.H. & Shcherbak, N.O. (1997). Natsionalna polityka tsaryzmu na Pravoberezhnii Ukraini (druha polovyna XIX — pochatok XX stolittia). Kyiv. [in Ukrainian].
Barmak, M. (1999). Nimetske, cheske ta yevreiske naselennia Volynskoi hubernii (1796—1914 rr.): rozselennia, hospodarske zhyttia, mihratsii. Ternopil. [in Ukrainian].
Krylov, A. (1905). Naselennyye mesta Podolskoy gubernii. Kamianets-Podilskyi. [in Russian].
Kandel, F. (1994). Ocherki vremen i sobytiy iz istorii rossiyskikh yevreyev. Iyerusalim. [in Russian].
Lukin, V. & Khaymovich, B. (Comps.). (1997). 100 yevreyskikh mestechek Ukrainy: istorich. putevoditel. Vyp. 1: Podoliya. Jerusalem; Saint Petersburg. [in Russian].
Fedkov, O. & Hauk, A. (2024). Svitohliad i pobazhannia umanskykh selian naperedodni novoho, 1906 roku (za materialamy narady Tsentralnoho hubernskoho komitetu v m. Kyievi 21 hrudnia 1905 r.). Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: istorychni nauky. 44: 156-171. https://doi.org/10.32626/2309-2254.2024-44.156-171 [in Ukrainian].
Krasnyy-Admoni, G.Ya. (Ed.). (1923). Materialy dlya istorii antiyevreyskikh pogromov v Rossii. T. 2. Vosmidesyatyye gody (15 aprelya 1881 g. — 29 fevralya 1882 g.). Peterburg; Moscow. [in Russian].
Rybak, I.V. (2000). Yevreiski pohromy na Podilli u 1882 rotsi. Materialy X Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi. 312-317. [in Ukrainian].
Nikiforov, V.I. (Comps.). (2001). Smila — ridne misto moie: Zbirnyk istorychnykh ta kraieznavchykh materialiv. Smila. [in Ukrainian].
Yevreyskaya entsiklopediya. Svod znaniy o yevreystve i yego kulture v proshlom i nastoyashchem. T. 12. Saint Petersburg, b. g. [in Russian].
Avrutin, E.M. & Bemporad, E. (Eds.). (2021). Pogroms. A Documentary History. New York: Oxford University Press.
Khonigsman, Ya.S. & Nayman, A.Ya. (1993). Evrei Ukrainy. Kratkiy ocherk istorii. Ch. 1. Kyiv. https://doi.org/10.1093/oso/9780190060084.001.0001 [in Russian].
Kniazhev, V.S. (1998). Smilianshchyna: istoryko-ekonomichnyi narys. Smila. [in Ukrainian].
(1929). Soyuz russkogo naroda. Po materialam Chrezvychaynoy sledstvennoy komissii Vremennogo pravitelstva 1917 g. Moscow; Leningrad. [in Russian].
(1908). Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii: v 33 t. (Sobr. 3-e). T. XXV. Otd. 1 (1905). Saint Petersburg. [in Russian].
(1909). Polnoye sobraniye zakonov Rossiyskoy imperii: v 33 t. (Sobr. 3-e). T. XXVI. Otd. 1 (1906). Saint Petersburg. [in Russian].
(1906). Po gubernii. Volynskaya zhizn. Gazeta politicheskaya, obshchestvennaya, literaturnaya i selskokhozyaystvennaya. 15 (28) oktyabrya. 2: 1-2. [in Russian].
(1906). Kiyevskaya sudebnaya palata. Sessiya v Zhitomire. Napadeniye odnoy chasti naseleniya na druguyu. Pravo. 30 aprelya. 17: 1574-1579. [in Russian].
(1928). Troyanivskyy pohrom 1905 roku. Zbirnyk prats zhydivskoii istoryko-arkheohrafichnoi komisii. Kyiv. Kn. 1. 224-232. [in Ukrainian].
(1906). Kiyevskaya sudebnaya palata. Troyanovskoye delo (Prodolzheniye). Pravo. 14 maya. 19: 1773-1785. [in Russian].
(1906). Kiyevskaya sudebnaya palata. Troyanovskoye delo (Prodolzheniye). Pravo. 21 maya. 20: 1860-1863. [in Russian].
Obninskiy, V. (1906). Polgoda russkoy revolyutsii. Sbornik materialov po istorii russkoy revolyutsii (oktyabr 1905 — aprel 1906 gg.). Moscow. [in Russian].
Domotenko, Yu.K. (1999). Preslavne mistechko Trypillia na Kyivshchyni: istorychni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Podolskyi, A.Yu. (1995). Antysemitska polityka rosiiskoho tsaryzmu v Ukraini na pochatku XX st. Yevreiske naselennia Pivdnia Ukrainy: istoriia ta suchasnist: tezy nauk. konf. Zaporizhzhia. 20-22. [in Ukrainian].
Lukin, V., Sokolova, A. & Khaymovich, B. (Comps.). (2000). 100 yevreyskikh mestechek Ukrainy: istoricheskiy putevoditel. 2: Podoliya. Saint Petersburg. [in Russian].
(1972). Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR . Vinnytska oblast. Kyiv. [in Ukrainian].
Fedkov, O.M. (2001). Chornosotentsi i chutky na Podilli (z istorii suspilno-politychnoho zhyttia ta mentalnosti pochatku XX st.). Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: istorychni nauky. 6 (8): 435-450. [in Ukrainian].
