«Село після імперії»: повсякденність, пам’ять і суб’єктність у трансформаційних процесах пострадянської України (1991—2020 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.06.102Ключові слова:
пострадянські трансформації, село, сільські громади, постколоніальна оптика, повсякдення, культурна пам’ять, мікроісторичний підхід, локальна суб’єктність.Анотація
Мета — показати, що українське село є повноцінним суб’єктом постсоціалістичних і постко лоніальних трансформацій й може бути включеним до глобального дослідницького поля. На прикладі мікроісторичного аналізу громад населених пунктів Київщини — Головурова та Кийлова проаналізовано, як у повсякденних практиках, просторових ініціативах і пам’яттєвих проєктах формуються нові моделі суб’єктності й дистанціювання від радянського порядку. Методологія дослідження міждисциплінарна, поєднує мікроісторичний підхід із постколоніальною оптикою та просторовим аналізом. Залучено концепти гібридності, мімікрії, культурної пам’яті й повсякденного спротиву як інструменти критики імперських структур повсякдення. Наукова новизна. Село позиціонується як активний суб’єкт постімперських трансформацій. Пропонується аналітична рамка «село після імперії» як альтернатива моделям модернізації або занепаду. Цей підхід інтерпретує сільські громади просторами повсякденної суб’єктності та соціальної резистентності, поєднуючи українські приклади з постсоціалістичною антропологією і глобальними постколоніальними студіями. Висновки. Випадок Головурова та Кийлова показав, що сільські громади не лише реагують на зовнішні виклики, а й формують власні стратегії адаптації й опору. Вони постають як осередки економічної винахідливості (маятникова міграція, дрібне підприємництво, неформальні практики), плюралізації пам’яті (музеї, фейсбук-групи, родинні архіви) та локальної суб’єктності (догляд за простором, саморепрезентація, горизонтальна взаємодія). Ці процеси — локальна адаптація, гібридизація простору, переозначення спадщини — демонструють здатність до культурного самоствердження в умовах структурної вразливості. Отримані результати відкривають перспективи для компаративного аналізу пострадянського досвіду у ширшому постімперському контексті.
Посилання
Lefebvre, H. (1991). The Production of Space (D. Nicholson-Smith, Trans.). Oxford: Blackwell.
Bourdieu, P. (1986). The Forms of Capital. Handbook of Theory and Research for the Sociolog y of Education. New York: Greenwood Press. 241—258.
Assmann, A. (2008). Transformations between History and Memory. Social Research. 75 (1): 49-72. DOI: https://doi.org/10.1353/sor.2008.0038
Bhabha, H.K. (1994). The location of culture. London and New York.
Scott, J.C. (2013). Weapons of the Weak: Everyday Forms of Peasant Resistance. Yale University Press.
Hann, C. (2015). Backwardness Revisited: Time, Space and Civilization in Eastern European Rurality. Comparative Studies in Society and History. 57 (4): 881-911. DOI: https://doi.org/10.1017/S0010417515000389
Weiner, A. (1999). Nature, Nurture, and Memory in a Socialist Utopia: Delineating the Soviet Socio-Ethnic Body in the Age of Socialism. The American Historical Review. 104 (4): 1114-1155. DOI: https://doi.org/10.2307/2649563
Baranovskyi, M. (2011). Osoblyvosti poliaryzatsii silskoho naselennia Chernihivskoi oblasti: lokalnyi riven. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia. 63: 64-71. [in Ukrainian].
Baranovskyi, M. (2017). Postradianska transformatsiia silskoho prostoru v Ukraini: vid poliaryzatsii do detsentralizatsii. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi heohrafii. 23 (2): 23-29. [in Ukrainian].
Bilan, O.V. (2011). Faktory konkurentospromozhnosti ta formy vlasnosti na zemliu, osoblyvosti yikh proiavu v silskomu hospodarstvi. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. 4 (49): 72-76. [in Ukrainian].
Padalka, S. (2016). Ukrainske selo v umovakh sotsialno-ekonomichnoho tranzytu: transformatsii chy vyzhyvannia? Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 108-122. [in Ukrainian].
Padalka, S. (2018). Kultura yak identyfikuiuchyi ukrainske selo chynnyk: ideolohiia, polityka, tradytsiini zasoby (1960—1980-i rr.). Istoriia nauky i biohrafistyka. 3. [in Ukrainian].
Padalka, S. (2021). Ahrarne pidpryiemnytstvo i pidpryiemtsi: umovy ta problemy stanovlennia v Ukraini (1990—2000-ni rr.). Ukraina XX stolittia: kultura, ideolohiia, polityka. 26: 141-157. [in Ukrainian].
Bondarenko, H. (2024). Sotsiokulturni zminy povsiakdennia silskoi liudnosti Naddniprianshchyny. Narodna tvorchist ta etnolohiia. 2 (402): 27-34. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.02.027 [in Ukrainian].
Lintsova, N. (2014). Formy trudovoi povedinky selian: rezultaty sotsiolohichnoho doslidzhennia silskoho sposobu zhytti. Hrani. 8: 69-76. [in Ukrainian].
Hodovanska, O. (2021). Radianske povsiakdennia kriz pryzmu lokalnosti. Narodoznavchi zoshyty. 6 (162): 1349-1355. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1349 [in Ukrainian].
Khanenko-Frizen, N. (2010). U poshukakh novoho subiekta istorii: proekt “Usna istoriia dekolektyvizatsii v Ukraini 1990-kh rr. — selianskyi dosvid”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 179-190. [in Ukrainian].
Lozynska, T.M. (2021). Arkhetypy ta uiava u formuvanni silskykh neospilnot: vysnovky dlia derzhavnoi polityky rozvytku silskykh terytorii. Ukrainskyi sotsium. 1 (76): 69-76. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2021.01.069 [in Ukrainian].
Smolnitska, M. & Baryshpolets (Loboda), M. (2025). Znaty selo: povsiakdenna istoriia, pamiat i dzherela piznoradianskoi Ukrainy. Intermarum: istoriia, polityka, kultura. 16: 87-105. DOI: https://doi.org/10.35433/history.112095 [in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (2018). Rehionalna analityka v Ukraini: suchasni dyskursy sotsiohumanitarystyky: Analitychna zapyska. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Korinnyi, M.M. (Comp.). (2012). Administratyvno-terytorialnyi podil Kyivshchyny 1918—2010 rr.: dovidnyk. Bila Tserkva. [in Ukrainian].
Shymko, O.V. (2020). Silske zhytlove budivnytstvo u Donbasi u 1965—1985-kh rr.: khronolohiia problemy ta metody vyrishennia. Istoriia ta heohrafiia. 58: 144-150. [in Ukrainian].
Moroz, V. (1983). Holod 33 roku i ukrainizatsiia: Paraleli i vzaiemozalezhnosti. Suchasnist. 10: 3-16. [in Ukrainian].
Laas, N. (2011). Stanovyshche v silskomu hospodarstvi. Ekonomichna istoriia Ukrainy: Istoryko-ekonomichne doslidzhennia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 2: 463-471. [in Ukrainian].
Laas, N. (2011). Povsiakdenne zhyttia. Ekonomichna istoriia Ukrainy: Istoryko-ekonomichne doslidzhennia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 2: 485-494. [in Ukrainian].
Zyl, A. & Malyshevska, O. (Comps.). (2013). Boryspilshchyna — krai dobra i liubovi. Kyiv. [in Ukrainian].
Bilan, Yu. (2017). Migration of the Ukrainian Population: Economic, Institutional and Sociocultural Factors. Ubiquity Press. DOI: https://doi.org/10.5334/bbg
Kovalenko, N.M. (2020). Marketynhova stratehiia rozvytku zamiskoho klubu “Selfish Club” u s. Kyiliv Kyivskoi oblasti: vypuskna kvalifikatsiina robota bakalavra. Kyiv: KNEU. URL: http://dp.knute.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4530?show=full [in Ukrainian].
Chertova, K.M. (2013). Suspilno-korysna pratsia yak chynnyk sotsialnoho vykhovannia uchnivskoi molodi (50—90-ti XX st.). Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedahohichni nauky. 11 (2): 51-62 [in Ukrainian].
Baryshpolets, M.K. & Smolnitska, M.K. (2020). Pamiat pro Druhu svitovu viinu v imenakh i podiiakh: Holovuriv, Kyiliv, Rudiakiv. Boryspil. [in Ukrainian].
Sokol, O. (2011). Sudylos zhyty. Boryspil. [in Ukrainian].
Lytvyn, V. (Comp.). (2018). Skarby Pysarskoi hory. Bila Tserkva. 1. [in Ukrainian].
Baryshpolets (Loboda), M. & Smolnitska, M. (2025). Mizh politykoiu pamiati ta rodynnoiu tradytsiieiu: lokalni stratehii vshanuvannia zhertv Druhoi svitovoi viiny. Mizh naukovym dyskursom i “pobiedobiesiiem”: (Do 80-richchia zavershennia Druhoi svitovoi viiny). Ch. 3: “Nikoly znovu” vs “Mozhem povtoryt!” (“Pobiedobiesiie”): Istorychna polityka ta pamiat pro Druhu svitovu viinu: Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 648-666. [in Ukrainian].
Pukivskyi, Yu. (2023). Formuvannia ta perspektyvy onlain-arkhivu usnoistorychnykh i vizualnykh dzherel “Zhyva istoriia”. Arkhivy Ukrainy. 2 (335): 68-77. DOI: https://doi.org/10.47315/archives2023.335.068 [in Ukrainian].
Tsumariev, M.I. (2018). Hromada yak subiekt kultury lokalnoi demokratii. Hrani. 21. 3: 82-89. DOI: https://doi.org/10.15421/10.15421/171842 [in Ukrainian].
