МОБІЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ДЛЯ УЧАСТІ В КОМУНІСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ НА СЕЛІ В РОКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ГОЛОДОМОРУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.03.074Ключові слова:
студенти, викладачі, Голодомор, мобілізація, селяни, хлібозаготівлі.Анотація
Анотація. Мета дослідження – аналіз участі студентів і викладачів вищих навчальних закладів радянської України в комуністичних перетвореннях на селі в роки колективізації та Голодомору й окреслення їхньої ролі в організації штучного голоду. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, міждисциплінарності, антропоцентризму. Для розкриття проблеми використано метод соціокультурного аналізу, а також традиційні конкретно-наукові методи: історико-генетичний, проблемно-хронологічний, компаративний, типологічний. Наукова новизна. У статті на основі широкого кола джерел, серед яких особливе місце належить еґо-документам (щоденникам, листам до органів влади, неопублікованим спогадам), аналізується участь студентів і викладачів вишів республіки в комуністичних перетвореннях на селі в роки колективізації та Голодомору. Виділено стратегії поведінки студентів щодо виконання постанов про участь у хлібозаготівельних і збиральних кампаніях, форми їх протестів. З’ясовано, що крім традиційних розмов стосовно становища селян та антипартійних анекдотів, які розповсюджувалися в інститутах, значна кількість студентів психологічно виявилися неготовими проводити цю роботу. Вони відмовлялися їхати у села, тікали звідти, удавали з себе божевільних, писали листи до органів влади з критикою політики партії на селі. Крайнім проявом протестів були самогубства, що розцінювались як «розгубленість» перед «класовим ворогом», боязнь, невіра у свої сили. Виділено види покарань, застосовуваних до студентів, котрі відмовлялися від роботи на селі. Розкрито ставлення студентів і викладачів до селян та взаємини з ними. Уводиться в обіг щоденник директора Харківського художнього інституту, відомого художника А.Комашка, в якому яскраво висвітлюється життя селян і родини головиВеликобагачанського районного фінансового відділу Ф.Нечитайла, що мешкала у селі Затін (нині Полтавська обл.). Висновки. Аналіз участі студентів у колективізації, посівних, хлібозаготівельних і збиральних кампаніях свідчить про вагому їх роль у проведенні цих заходів. Вищу школу перетворили на невичерпне джерело для постійного підживлення місцевих радянських структур, для поповнення бриґад колективізаторів і ліквідаторів численних прогалин у «радянському будівництві».
Посилання
Andriewsky, O. (2015). Towards a Decentred History: The Study of the Holodomor and Ukrainian Historiography. In A.Makuch and F.E.Sysyn. (Ed.). Contextualizing the Holodomor. The Impact of the Thirty Years of Ukrainian Famine Studies. (18–52). Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press. [in English]. doi: https://doi.org/10.21226/T2301N
Fitzpatrick, Sh. (1979). Education and Social Mobility in the Soviet Union, 1921–1934. Cambridge: Cambridge University Press. [in English]. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511523595
Fitspatrik, Sh. (2001). Stalinskie krestyane. Soczialnaya istoriya sovetskogo obshchestva: derevnya. (L.Yu.Pantina, Transl.). Moskva: Rossijskaya politicheskaya entsiklopediya. [in Russian].
Havriuk, P.A. (1971). Robitfak industrialnoho hihanta. Spohady. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 104–106. [in Ukrainian].
Gojchenko, D. (2012). Krasnyj apokalipsis: skvoz raskulachivanie i golodomor: Memuary svidetelya. Kiev: A-Ba-Ba-Ha-La-Ma-Ha. [in Russian].
Honchar, O. (2008). Shchodennyky (1968–1983). (Vol.2). Kyiv: Veselka. [in Ukrainian].
Hryhorenko, P.H. (2007). Spohady. Kyiv: Ukraina. [in Ukrainian].
Kobyletskyi, Yu. (1985). Dal makhne krylom. Kyiv. [in Ukrainian].
Konkvest, R. (1993). Zhnyva skorboty: Radianska kolektyvizatsiia ta holodomor. (Transl.). Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].
Kopelev, L. (2010). I sotvoril sebe kumira. Kharkov: Prava liudyny. [in Russian].
Kulchytskyi, S. (2013). Holodomor 1932–1933 rokiv u svitli ostannikh doslidzhen. Svitohliad, 5 (43), 70–79. [in Ukrainian].
Lynne, V. (1987). The Best Sons of the Fatherland: Workers in the Vanguard of Soviet Collectivization. New York; Oxford: Oxford University Press. [in English].
Matviienko, A.M. (2016). Kharkov. KhINO–KhPIPO. In: V.Yu.Ivashchenko (Ed.). Kharkivskyi universytet (1917–1941 rr.) u spohadakh yoho vykladachiv ta vykhovantsiv. (pp.111–121). Kharkiv: Vyd. KhNU im. V.N.Karazina. [in Russian].
Plakhtin, I. (1982). Lita-dorohy: Spohady. Simferopol: Tavriia. [in Ukrainian].
Ryabchenko, O. (2012). Studenty radianskoi Ukrainy 1920–1930-kh rokiv: praktyky povsiakdennosti ta konflikty identyfikatsii. Kharkiv: KhNAMH. [in Ukrainian].
Shport, A. (1991). Bezzakonnia: Notatky represovanoho. Kyiv. [in Ukrainian].


