Сенатори Руського, Подільського та Белзького воєводств на Люблінському сеймі 1569 р.
До 450-річчя Люблінської унії
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.02.046Ключові слова:
Люблінська унія, Польське королівство, Руське воєводство, Подільське воєводство, Белзьке воєводство, руські землі, сенатори.Анотація
Досліджується участь сенаторів Руського, Подільського та Белзького воєводств у Люблінському сеймі 1569 р., котрий увійшов в історію укладанням унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським. Чи не в кожному дослідженні про період інкорпорації Волині, Київщини і Брацлавщини унія представлялася як основне досягнення сейму, що призвела до об’єднання українських земель у межах Польського королівства. Цей факт став основним у представленні результатів сейму 1569 р. в українській історіографії. На сьогодні відсутні дослідження, в яких було б висвітлено позицію сенаторів та послів із руських воєводств Корони. На момент укладання унії ці воєводства мали понад столітню практику участі в коронних з’їздах і сеймах. Показано, хто міг представляти їх у сенаті. Сенаторами були духовні ієрархи (львівський архієпископ, перемишльський, холмський, кам’янецький єпископи) та світські достойники (руський, подільський, белзький воєводи, львівський, кам’янецький, белзький, перемишльський, галицький, холмський, сяноцький, любачівський каштеляни). Не всі вони, з об’єктивних причин, змогли потрапити на сейм. Сенатори, що прибули до Любліна, не вирізнялися активністю, як це видно з двох сеймових щоденників. Важливою була нарада руських послів 8 лютого 1569 р., учасники якої підтримали унію та інкорпорацію Волині, Київщини і Брацлавщини на умовах короля. Висловлювання їх на сеймі відображали прокоронну та прокоролівську позицію заможної урядницької шляхти руських воєводств, але з урахуванням реґіональних особливостей.
Посилання
Bilous, N. (2010). Liublinska uniia 1569 r.: istoriohrafichni pohliady ta interpretatsii (do 440-richchia Liublinskoi unii). Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 1, 65–83. [In Ukrainian].
Chłapowski, K. (1984). Realizacja reform egzekucji dóbr (1563–1665). Sprawa zastawów królewszczyzn małopolskich. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [In Polish].
Chłapowski, K. (1986). Starostowie w Małopolsce 1565–1668. Społeczeństwo staropolskie, IV, 105–178. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [In Polish].
Cynarski, S. (1960–1961). Herburt Walenty h. Własnego (1524–1572). Polski Słownik Biograficzny, IX, 453–454. Wrocław; Warszawa; Kraków. [In Polish].
Dworzaczek, W. (1986). Przyjemski Wojciech h. Rawicz (zm. 1571/2). Polski Słownik Biograficzny, XXIX, 191–192. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Ossolineum. [In Polish].
Kaniewska, I. (1995–1996). Secygniowski (Sancygniowski) Dionizy (Dziwisz) h. Jelita (zm. między 1574 a 1576). Polski Słownik Biograficzny, XXXVI, 120–122. Warszawa; Kraków. [In Polish].
Kaniewska, I. (1999–2000). Słomowski Stanisław h. Abdank (zm. 1575). Polski Słownik Biograficzny, XXXIX, 5–7. Warszawa; Kraków. [In Polish].
Kaniewska, I. (1985). Sprawa posłów ruskich (Uzupełnienie do diariusza sejmu warszawskiego 1563/1564 r.). Studia Historyczne, XXVIII, 3, 437–473. [In Polish].
Kaniewska, I. (2003–2004). Staroźrebski (Starorzebski) vel Sobiejuski Wojciech h. Dołęga (ok. 1517–1580). Polski Słownik Biograficzny, XLII, 351–366. Warszawa; Kraków. [In Polish].
Lulewicz, H. (2002). Gniewów o unię ciąg dalszy. Stosunki polsko-litewski w latach 1569–1588. Warszawa: Neriton. [In Polish].
Padalinski, U. (2017). Pradstavnitstva Vialikaha Kniastva Litovskaha na Liublinskim soime 1569 hoda: udzel u pratsy pershaha valnaha soima Rechy Paspalitai. Minsk: A.M.Yanushkevich. [In Belarusian].
Pawlikowska-Butterwick, W. (2018). Równi i równiejsi, czyli jak koneksje na dworze królewskim pomagały duchownym w XVI wieku. Jagiellonowie i ich świat: Centrum a peryferie w systemie władzy Jagiellonów (221–247). Ed. B.Czwojdrak, J.Sperka, P.Węcowski. Kraków: Societas Vistulana. [In Polish].
Rusyna, O. (1998). Ukraina pid tataramy i Lytvoiu. Kyiv: Alternatyvy. [In Ukrainian].
Chłapowski, K., Ciara, S., Kądziela, L. i in. (Ed.). (1991). Urzędnicy centralni i nadworni XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Janas, E., Kłaczeski, W., Kurtyka, J., Sochacka, A. (Ed.). (1998). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Gmiterek, H., Szczygieł, R. (Ed.). (1993). Urzędnicy województwa bełskiego i ziemi chełmskiej XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Przyboś, K. (Ed.). (1987). Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku: Spisy. Wrocław: Ossolineum. [In Polish].
Kłaczewski, W., Urban, W. (Ed.). (1991). Urzędnicy województwa lubelskiego XVI–XVIII wieku: Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Opaliński, E., Żerek-Kleszcz, H. (Ed.). (1993). Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI–XVIII wieku: Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Sikora, F. (1996–1997). Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494). Polski Słownik Biograficzny, XXXVII, 118–119. [In Polish].
Yakovenko, N. (2006). Narysy serednovichnoi ta rannomodernoi istorii Ukrainy. Kyiv: Krytyka. [In Ukrainian].
Grodziski, S., Dwornicka, I., Uruszczak, W. (Comps.). (2005). Volumina Constitutionum, II, 1. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. [In Polish, Latin].
