"Виняткова успішність" чи зав’язь майбутніх потрясінь? Укотре про баланс здобутків і втрат української еліти на Люблінському сеймі 1569 р.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.03.176Ключові слова:
ранньомодерна доба, українська еліта, Річ Посполита, Люблінська унія, Волинський і Київський привілеї, стратегіїАнотація
Мета полягає в аналізі ключових елементів концепту «виняткової успішності» в Любліні 1569 р. українських князів і шляхти.
В основу дослідження покладено принцип історизму, методи контекстуального аналізу, компаративістики, систематизації.
Основні результати. З’ясовано, що українські князі та шляхта у часи укладення Люблінської унії цілком усвідомлювали значення політичної суб’єктності й мали всі підстави для просування ідеї Русі як третього члена Речі Посполитої. Доведено, що вони розуміли шкідливість фіксації у привілеях ідеї Русі як генетичної частини Корони й розбалансували їх у цій ділянці. Однак, як швидко виявилося, використані в Любліні стратегії були недалекоглядними й ущербними. Платою за осягнуту українською елітою співучасть у функціонуванні Речі Пос политої стали прямі територіальні втрати безпосередньо в Любліні, неуникне подальше розмивання зафіксованих у Київському та Волинському привілеях ознак окремішності, загроза цілісності структури українського світу. Спростовано концепти «укладення своє рідного державного зв’язку між Короною й повернутими землями» Речі Посполитої як «своєї держави» для українського світу. Доведено, що «непорушний» Київський привілей було порушено безпосередньо на Люблінському сеймі. Практичне значення досягнутих результатів. З’ясовані елементи моделі поведінки української еліти в Любліні суттєво впливають на науковий образ річпосполитського періоду історії України (до 1648 р.) та на зміст усього українського історичного наративу.
Посилання
Bilous, N. (2010). Liublinska uniia 1569 r.: istoriohrafichni pohliady ta interpretatsii (do 440-richchia Liublinskoi unii). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 65-83. [in Ukrainian].
Horobets, V. (2009). Ukraina: Lublinska unia ta narodzhennya novoi vitchyzny. Kyiv. [in Ukrainian].
Kempa, T. (2023). Konstanty Wasyl Ostrogski (1526-1608), przywόdca społeczności prawosławnej w Rzeczypospolitej. Toruń. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.12775/978-83-231-5302-3
Kempa, T. (2001). Magnateria ruska wobec unii lubelskiej (1569). Białoruskie Zeszyty Historyczne. Białystok. 16: 5-25. [in Polish].
Kempa, T. (2011). Możnowładztwo i szlachta ukraińska wobec unii lubelskiej (1569). Liublino unija: ideja ir jos tęstinumas / Unia lubelska: idea i jej kontynuacja. Vilnius. 172-187. [in Polish].
Kempa, T. (2019). The Attitude of Ruthenian Magnates and Nobles Toward the Union of Lublin (1569) as the Problem of Autonomy of the Ukrainian Lands within the Polish-Lithuanian Commonwealth. Zapiski Historzychne. LXXXIV: 41-72. doi: https://doi.org/10.15762/ZH.2019.36
Litwin, H. (2019). Zjednoczenie narodόw cnych: polskiego, litewskiego, ruskiego: Wołyń i Kijowszczyzna w unii lubelskiej. Warszawa. [in Polish].
Litwin, H. (2016). Z narodu ruskoho: Shlakhta Kyivshchyny, Volyni ta Bratslavshchyny (1569-1648). Kyiv. [in Ukrainian].
Lulewicz, H. (2002). Gniewόw o unię ciąg dalszy: Stosunki polsko-litewskie w latach 1569-1588. Warszawa. [in Polish].
Mazur, K. (2004). Szlachta wolyńska wobec unii jagiełłońskiej w dobie sejmu 1569 r. Przegląd Historyczny. XCV (1): 37-52. [in Polish].
Starchenko, N. (2019). Liublinska uniia yak resurs formuvannia kontseptu politychnoho “narodu ruskoho” (1569-1648 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2: 4-45. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2021). Ukrainski svity Rechi Pospolytoi: Istorii pro istoriiu. Kyiv. [in Ukrainian].
Sulyma-Kaminskyi A. (2011). Istoriia Rechi Pospolytoi yak istoriia bahatokh narodiv: 1505-1795: Hromadiany, yikhnia derzhava, suspilstvo, kultura. Kyiv. [in Ukrainian].
Kolodziejczyk, D. (2008). Tertium non datur? Turetska alternatyva v zovnishnii politytsi Kozatskoi derzhavy. Hadiatska unia 1658 r. Kyiv. 67-80. [in Ukrainian].
Mykhaylovskiy, V. (2024). Reges nostri: Our Kings. Monarchs and dynasties in the history of Ukraine (1340-1795). Kraków.
Wόjcik, Z. (1988). Ukraina w ramach Rzeczypospolitej do połowy XVII w. (Prawo, programy, praktyka polityczna). Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia. LXVI. Wrocław. 59-74. [in Polish].
Yakovenko, N. (2012). Dzerkala identychnosti: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI — pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
(2019). Unia lubelska 1569 roku: Akty prawne. Wstęp i opracowanie H. Litwin. Kijόw. [in Polish].
Brekhunenko, V., Boiko, P., Zaiats A. (2023). Prostorovi mezhi ukrainskoho svitu: kompleks uiavlen ta yikhnia realizatsiia v rannomodernii Ukraini (XVI-XVIII ct.). Lviv; Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2002). Paralelnyi svit: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI-XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Kulakovskyi, P. (2002). Kantseliariia Ruskoi (Volynskoi) metryky 1569-1673 rr.: Studiia z istorii ukrainskoho rehionalizmu v Rechi Pospolytii. Ostroh; Lviv. [in Ukrainian].
Andreitsev, V., Ulianovskyi, V., Korotkyi, V. (Comps.). (2000). Korpus mahdeburzkykh hramot ukrainskym mistam: Dva proekty vydan 20-kh — 40-kh rr. XX st. Kyiv. [in Ukrainian].
Wisner, X. (1978). Sejmiki litewskie i kwestia wyznaniowa 1611-1648. Odrodzienie i Reformacja w Polsce. Wrocław. 23: 123-150. [in Polish].
Shevchuk, V. (Comp.). (2001). Tysiacha rokiv ukrainskoi suspilno-politychnoi dumky u deviaty tomakh. T. 1. Kn. 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Plokhy, S. (2001). The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. Oxford University Press Inc., New York. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199247394.001.0001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Український історичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
