Автобіографічна та біографічна інформація у проповідях Стефана Яворського 1690-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.028%20Ключові слова:
київське духовенство, Києво-Могилянська академія, Стефан Яворський, українське проповідництво, ранньомодерна доба, Київська митрополія, Річ Посполита, ГетьманщинаАнотація
Мета полягає в аналізі біографічних даних про вище духовенство Київської митрополії,які містяться в понад сорока неопублікованих проповідях Стефана Яворського, написаних під час його перебування в Києві в 1690-х рр. Ці автографи, досі недостатньо проаналізовані, виступають важливим джерелом біографістики, на методологічних підходах котрої, а також на критичному методі й почасти історичній герменевтиці ґрунтується дослідження. Фахівці зазвичай звертають увагу на літературні, жанрові, догматичні особливості ранньомодерних українських казань. На основі прямої (конкретні факти) чи непрямої (натяки, алюзії, риторика) інформації з проповідей удалося доповнити біограми, навести додаткові аргументи в дискусіях або показати, як сучасники сприймали та оцінювали життя помітних церковних адміністраторів й інтелектуалів Лазаря Барановича, Варлаама Ясинського, Мелетія Вуяхевича, Серапіона Полховського, Йоасафа Кроковського, Інокентія Поповського. Казання Стефана Яворського містять також цінну автобіографічну інформацію.
Висновки. З’ясовано, зокрема, дату постригу автора та його уявлення про чернече покликання; світське ім’я, місця навчання, час постригу Поповського; доповнено інформацію щодо промоції Кроковського на переяславського єпископа й про викладачів і звершення Вуяхевича, а також Ясинського; уточнено обставини хіротонії Полховського, ставлення до Барановича як того, хто заслуговує на статус святого тощо. З проповідей Яворського вкотре стає зрозуміло, що київські інтелектуали були тісно пов’язані горизонтальними й вертикальними зв’язками, в яких важили розуміння про спільних патронів, освіта (зокрема контакти професор — студент) і пов’язана з нею діяльність (викладання чи адміністративні обов’язки). Інформація про згадане коло осіб не вичерпує потенціал текстів київського казнодії. В перспективі проповіді Яворського також слід аналізувати як джерело з історії не лише біографій, а й церковних практик і повсякдення.
Посилання
Bartolini, M.G. (2024). Theologian, Fighter, and Priest: The Cult of Saint Barbara in Early Modern Ruthenia and the Construction of s Kyivan Orthodox Identity. Zeitschrift für Slavische Philologie. 80 (2): 331-370.
Tarasenko, A. (2005). Svjatitel Feodosij, arkhiepiskop Chernigovskij. Dubno. [in Russian].
Khyzhniak, Z. (2001). Uhlytskyi, cherneche imia Teodosij, Sviatyj. Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII-XVIII st.: Entsyklopedychne vydannia. Kyiv. 553. [in Ukrainian].
Karpinskij, K. (1908). Slovo, skazannoe igumenom Kievskogo Nikolskogo monastyrya, prefektom akademii, Stefanom Yavorskim, pri pogrebenii svyatitelya Feodosiya Uglitskogo, arkhiepiskopa Chernigovskogo. Pribavlenie k Chernigovskim eparkhialnym izvestiyam. Chast neoffits. 5: 143-173. [in Russian].
Yaremenko, M. (2019). Koly i khto vpershe prochytav u Kyievo-Mohylianskomu kolehiumi povnyi bohoslovskyi kurs? Kyivska Akademiia. 16: 11-30. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.18523/1995-025x.2019.16.11-30
Yaremenko, M. (2024). Podviine zatemnennia, praznyk Blahovishchennia ta sestrenytsia Mazepy “Martsianna”. Kyivska Akademiia. 21: 296-311. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.296-311
Marker, G. (2019). Iz glubiny molchaniya: v poiskakh konturov monasheskogo Ya “dolgoj” petrovskoj epokhi (1680-1720-e). Vera i lichnost v menyayushchemsya obshchestve. Avtobiografika i pravoslavie v Rossii kontsa XVII — nachala XX v. Moscow. 60-88. [in Russian].
Starodub, A. (2008). Cherneche imia yak “dzerkalo” zhyttievoho dosvidu ta “sakralna metafora” (na prykladi arkhiiepyskopa Parfeniia (Levytskoho). Proseminarii: Mediievistyka, istoriia tserkvy, nauky i kultury. 7: 308-325. [in Ukrainian].
(1996). Trebnnyk mytropolyta Petra Mohyly 1646 r. Kyiv. Ch. 2. [reprint]. [in Church Slavonic].
Brogi, G. (2021). In the Name of Mary: Baranowicz, Jaworski, and the Good Pastor. Rassegna italiana di argomenti polacchi. 12: 110-132.
Brogi, G. (2024). Good Editions of Unpublished Texts: the Case of Stefan Iavorskii. Defining the Identity of the Younger Europe. Eds. M. Hanusiewicz-Lavallee, R.A. Maryks. Leiden; Boston: Brill. 70-89. doi: https://doi.org/10.1163/9789004547278_006
Korzo, M. (2007). Ukrainskaya i belorusskaya katekheticheskaya traditsiya kontsa XVI-XVIII vv.: stanovlenie, evolyutsiya i problema zaimstvovanij. Moscow. [in Russian].
Yaremenko, M. (2013). Malovidomyi “Epitafion” Varlaamovi (Yasynskomu) 1707 r. (pro samousvidomlennia kyivskoi tserkovnoi elity pochatku XVIII st.). Kyivska Akademiia. 11: 79-98. [in Ukrainian].
Lukomskij, V., Modzalevskij, V. (1993). Malorossijskij gerbovnik. Kyiv. [reprintnoe izdanie]. [in Russian].
Ohloblin, O. (1928). Do istorii Ruiny. Zapysky Istorychno-filolohichnoho viddilu UAN. XVI: 200-215. [in Ukrainian].
Kahamlyk, S. (2005). Kyievo-Pecherska lavra: svit pravoslavnoi dukhovnosti i kultury (XVII-XVIII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Symchych, M. (2009). Philosophia rationalis u Kyievo-Mohylianskii akademii. Komparatyvnyi analiz mohylianskykh kursiv lohiky kintsia XVII — pershoi polovyny XVIII st. Vinnytsia. [in Ukrainian].
Velychko, S. (2020). Litopys. Kyiv. [in Old Ukrainian].
Yaremenko, M. (2014). “Akademiky” ta Akademiia: Sotsialna istoriia osvity i osvichenosti v Ukraini XVIII st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Dehtiarov, M., Reutov, A. (1997). Mykhailivskyi Zolotoverkhyi monastyr. Kyiv. [in Ukrainian].
Kochetov, D.B. (2013). Kievskij Zlatoverkhij vo imya Arkhangela Mikhaila muzhskoj monastyr. Kon. XVII-XXI v. Pravoslavnaya entsiklopediya. Moscow. XXXIII: 357-361. [in Russian].
Ivakin, H.Yu., Fedorova, L.D. (2007). Kyivskyi Sviato-Mykhailivskyi Zolotoverkhyi monastyr. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Kyiv. 4: 267-271. [in Ukrainian].
(1996). Arkhierei Russkoj pravoslavnoj tserkvi. Smolich, I.K. Istoriya russkoj tserkvi: 1700-1917. 1: 670-782. Moscow. [in Russian].
Golubev, S. (1900). Gedeon Odorskij (byvshij rektor Kievskoj akademii v nachale XVIII st.). Trudy Kievskoj dukhovnoj akademii. 10: 147-190. [in Russian].
Mironowicz, A. (2007). Serafion Połchowski władyka Białoruski. Białystok. [in Polish].
Kharlampovich, K.V. Malorossijskoe vliyanie na velikorusskuyu tserkovnuyu zhizn. Kazan. T. I. [in Russian].
(1907). Akty i dokumenty, otnosyashchiesya k istorii Kievskoj akademiii. Otd. II (1721-1795 gg.) Comp. N.I. Petrov. Kyiv. T. IV. [in Russian].
Vishnevskij, D. (1903). Kievskaya akademiya v pervoj polovine XVIII st. (Novye dannye, otnosyashchiesya k istorii etoj Akademii za ukazannoe vremya). Kyiv. [in Russian].
Golubev, S. (1901). Kievskaya akademiya v kontse XVII i nachale XVIII st.: Rech, proiznesennaya na torzhestvennom akte Kievskoj dukhovnoj akademii 26 sentyabrya 1901 g. Kyiv. [in Russian].
Khyzhniak, Z., Andrushko, V. (2001). Popovskyi, cherneche imia Inokentii. Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII-XVIII st.: Entsyklopedychne vyd. Kyiv. 441. [in Ukrainian].
