Кремлівські інструменти російщення радянізованої України під час формування тоталітарного ладу
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.06.149Ключові слова:
двоканальна структура російсько-радянської системи влади, «державна незалежність» національних радянських республік в пропагандистському арсеналі комунобільшовизму, «більшовицький» і «петлюрівський» різновиди українізації, технологія російщення поневоленої УкраїниАнотація
Метою статті є аналіз ключових інструментів російщення радянізованої України на етапі формування тоталітарного ладу. Користуючись двоканальною структурою створеної В. Леніним держави, більшовики здобули можливість радянізувати опановані ними національні республіки, які виникли після повалення самодержавства. За умови встановлення конституційної радянської вертикалі влади, яка була залежною від позаконституційної партійної вертикалі, таким республікам надавалася фіктивна незалежність. Під тиском могутнього визвольного руху керівники Кремля відмовилися від ідеї злиття з Росією завойованої України і нібито визнали її незалежність. Ефективним інструментом поглинення України у перші десятиліття так званого «соціалістичного будівництва» було використання ідеї українізації, запозиченої з державотворчого досвіду УНР. Залишаючись дерусифікацією, більшовицька українізація поширювала українською мовою російські культурні здобутки й відсепаровані ідеологами ленінізму цінності світової цивілізації. Населення поневоленої України заштовхувалося у спотворений світ, створюваний вождями РКП(б)—ВКП(б). Зі свідомості українців витискувалися досягнення вітчизняної історії і культури. Більшовицька українізація ставала засобом атрофії національної ідентичності українців, засобом їх російщення.
Методологія полягає у застосуванні критичного переосмислення положень марксизму-ленінізму, які утверджували нерозривний зв’язок створюваного у СРСР тоталітарного режиму з революційним марксизмом доби «Маніфесту Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, і насамперед положень російсько-радянської пропаганди, що використовувала поняття «державної незалежності» і «українізації», надаючи їм смисл, протилежний загальновживаному.
Наукова новизна. У статті обґрунтовані висновки новітньої вітчизняної історіографії, у тому числі висловлені її автором, які стосуються політики очільників Кремля в радянізованій Україні під час формування тоталітарного ладу.
Головним висновком є теза про невмирущість української нації, яка за десятиліття панування російсько-радянського тоталітарного ладу не втратила своєї ідентичності і зробила гідний вклад в розпад Радянського Союзу. Історичні традиції визвольного руху борців за незалежність України відіграють вагому роль і в сучасній російсько-українській війні.
Посилання
Kulchytskyi, S. (2024). Derzhavosuspil’stvo iak fundament bil’shovyts’koi systemy vlady i vlasnosti. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2: 132-141. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2024.02.132
(1978). Komunistychna partiia Radians’koho Soiuzu v rezoliutsiiakh i rishenniakh z’izdiv, konferentsij i plenumiv TsK (1898-1970). T. 1: 1898-1917. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
Lenin V. I. (1974). Povne zibrannia tvoriv. 5-e vyd. Per. z ros. T.48: Lysty. Lystopad 1910 — lypen’ 1914. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
(1969). V. I. Lenin pro Ukrainu. Chastyna II: 1917-1922. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
(1959). Dokumenty vneshnej politiki SSSR. T. 1: 7 noyabrya 1917 g. — 31 dekabrya 1918 g. Moskva: Gospolitizdat. [in Russian].
(1988). Pervyj s’ezd Kommunisticheskoj partii (bol’shevikov) Ukrainy, 5-12 iyulya 1918 goda. Protokoly. Kiev: Politizdat Ukrainy. [in Russian].
Lenin V. I. (1973). Povne zibrannia tvoriv. 5-e vyd. Per. z ros. T. 37: Lypen’ 1918 — berezen’ 1919. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
(1919). Ob orhanyzatsyy vlasty na mestakh [Dekret Vremennoho Rabocheho y Krest’ianskoho Pravytel’stva Ukrayny]. Sobranye uzakonenyj y rasporiazhenyj raboche-krest’ianskoho pravytel’stva Ukrayny. Khar’kov. N 1 (15 ianvaria) [in Russian].
Yefimenko H. H. (2013). Evoliutsiia ukrains’koi radians’koi derzhavnosti. Vidnosyny derzhavy, suspil’stva i osoby pid chas stvorennia radians’koho ladu v Ukraini (1917-1938 rr.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 1: 298-489. [in Ukrainian].
Kul’chyts’kyj S. (1996). Komunizm v Ukraini: pershe desiatyrichchia (1919-1928). Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
(1932). Rezoliutsii Vseukrains’kykh z’izdiv Rad robitnychykh, selians’kykh ta chervonoarmijs’kykh deputativ. Kharkiv: Proletarij. [in Ukrainian].
(1979). Komunistychna partiia Radians’koho Soiuzu v rezoliutsiiakh i rishenniakh z’izdiv, konferentsij i plenumiv TsK (1898-1970). T. 2: 1917-1924. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
Yefimenko H. (2021). Radians’ki derzhavy v Ukraini (1917-1920). Ukraina j ukraintsi v postimpers’ku dobu (1917-1939). Kyiv: Akademperiodyka. 154-181. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.433.620
Yefimenko H. H. (2014). Istoriia stvorennia ta avtentychnyj zmist “voienno-politychnoho soiuzu” mizh USRR ta RSFRR (berezen’ — cherven’ 1919). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 120-145. [in Ukrainian].
Lenin V. I. (1999). Neizvestnye dokumenty. 1891-1922. Moskva: ROSSPE'N. [in Russian].
(1934). Vos’maya konferenciya RKP(b). Dekabr’ 1919 g. [Protokoly]. Moskva: Part. izd-vo. [in Russian].
Yefimenko H. (2012). Status USRR ta ii vzaiemovidnosyny z RSFRR: dovhyj 1920 rik. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Lenin V. I. (1974). Povne zibrannia tvoriv. 5-e vyd. Per. z ros. T. 40: Hruden’ 1919 — kviten’ 1920. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
(2003). Gosudarstvennye otnosheniya Sovetskoj Ukrainy i Sovetskoj Rossii: [Rezolyuciya]. Chetverta konferentsiia Komunistychnoi partii (bil’shovykiv) Ukrainy. 17-23 bereznia 1920. Stenohrama. Kyiv: Vydavnychyj dim “Al’ternatyvy”. [in Russian and Ukrainian].
(1920). Pro derzhavni vzaiemo-vidnoshennia mizh USRR j RSRR. Zbir zakoniv i rosporiadzhen’ Robitnycho-selians’koho uriadu Ukrainy i upovnovazhenykh RSFRR. Kharkiv. Ch. 13 (7-10 chervnia). [in Russian and Ukrainian].
(1959). Dokumenty vneshnej politiki SSSR. T. 3: 1 iyulya 1920 g. — 18 marta 1921 g. Moskva: Gospolitizdat. [in Russian].
Kul’chyts’kyj S. (2012). Natsional’na polityka Kremlia schodo USRR (1919-1922). Natsional’ne pytannia v Ukraini XX — pochatku XXI st.: Istorychni narysy. Kyiv: Vydavnytstvo “Nika-Tsentr”. 155-186. [in Ukrainian].
(1937). Istoriia Radians’koi Konstytutsii v dekretakh i postanovakh Radians’koho uriadu. 1917-1936. Kyiv: Vyd-vo TsVK URSR “Radians’ke budivnytstvo i pravo”. [in Ukrainian].
Doroshenko M. (2008). Nomenklatura: kerivna verkhivka radianskoi Ukrainy. 1917-1938 rr. K.: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].
(1968). Dvenadcatyj s’ezd RKP(b). 17-25 aprelya 1923 goda. Stenograficheskij otchet. Moskva: Politizdat. [in Russian].
Kostiuk H. (1987). Zustrichi i proschannia: Spohady. Kn. 1. Edmonton: Kanads’kyj instytut ukrains’kykh studij. [in Ukrainian].
Kaganovich L. M. (2003). Pamyatnye zapiski rabochego, kommunista-bol’shevika, profsoyuznogo, partijnogo i sovetsko-gosudarstvennogo rabotnika. Moskva: Vagrius. [in Russian].
Frolov M. O. (2011). Politychna systema ta nomenklaturna elita radians’koi Ukrainy 1920-kh — 1930-kh rr.: osoblyvosti ta mekhanizmy formuvannia i funktsionuvannia. Zaporizhzhia: Klasychnyj pryvatnyj universytet. [in Ukrainian].
Mace J. (2018). Komunizm ta dylemy natsional’noho vyzvolennia: Natsional’nyj komunizm u radians’kij Ukraini. 1918-1933. Kyiv: Vydavnychyj Dim “Komora”. [in Ukrainian].
Yefimenko H. (2001). Natsional’no-kul’turna polityka VKP(b) schodo radians’koi Ukrainy (1932-1938). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Skrypnyk M. (1931). Statti j promovy. Kharkiv: Proletar. 2 (1). [in Ukrainian].
(1990). Holod 1932-1933 rokiv na Ukraini: ochyma istorykiv, movoiu dokumentiv. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Russian and Ukrainian].
(2001). Komandyry Velykoho holodu. Poizdky V. Molotova i L. Kahanovycha v Ukrainu ta na Pivnichnyj Kavkaz. 1932-1933 rr. (Ed. V. Vasyl’iev, Yu. Shapoval). Kyiv: Geneza. [in Russian and Ukrainian].
(2001). Stalin i Kaganovich. Perepiska. 1931-1936 gg. Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
(1933). Komunist: Orhan TsK i Kharkivs’koho okruzhkomu KP(b)U. Kharkiv. 29 kvitnia. [in Ukrainian].
(2003). “Ukrainizatsiia” 1920-30-kh rokiv: peredumovy, zdobutky, uroky. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
(1976). Komunistychna partiia Ukrainy v rezoliutsiiakh i rishenniakh z’izdiv, konferentsij i plenumiv TsK. T. 1: 1918-1941. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
(1934). XII z’izd Komunistychnoi partii (bil’shovykiv) Ukrainy. 18-23 sichnia 1934 r. Stenohrafichnyj zvit. Kharkiv: Partijne vydavnytstvo TsK KP(b)U. [in Ukrainian].
Hrynevych V. A. (2007). Suspil’no-politychni nastroi naselennia Ukrainy v roky Druhoi svitovoi vijny (1939-1945 rr.). Kyiv: In-t polit. i etnonats. doslidzhen’ im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Vynnychenko V. (1991). Zapovit bortsiam za vyzvolennia. Kyiv: Krynytsia. [in Ukrainian].
