Вікові особливості першошлюбності населення Лівобережжя України за матеріалами метричних книг і церковних обшуків 1783–1820 та 1836–1860 рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.078Ключові слова:
наречені, метричні книги, середній шлюбний вік, середній вік осіб, які вперше одружилися, церковні обшуки, шлюбАнотація
Мета дослідження. За матеріалами метричних книг 1783–1820, 1838–1856 й церковних обшуків 1836–1860 рр. двадцяти трьох парафій Лівобережної України обрахувати та проаналізува ти за статевою ознакою показники середнього віку осіб, які вперше одружилися.
Методологія дослідження. Змістове наповнення документації та мета дослідження зумовили використання, окрім загальнонаукових, спеціально-історичних методів. Із-поміж останніх застосовано історико-порів няльний, методи критичного аналізу, деконструкції, візуалізації тощо.
Наукова новизна. Відомос ті джерел церковного обліково-статистичного спрямування створили можливості для поєднання компаративного та історико-демографічного підходів у вивченні проблеми вікових особливостей першошлюбності.
Основні результати. Отримані квантитативні дані віку першовінчаних осіб пред ставлено в таблицях та унаочнено у графіках, виокремлено вікові відмінності чоловіків і жінок, окре мо міських, сільських наречених, зіставлено з подібними показниками в різних реґіонах Європи й Азії. Середній вік наречених 1783–1800 рр., які вперше брали шлюб, для чоловіків визначено у 22,1, а для жінок – у 19,4 роки. Відповідні показники 1801–1820 рр. демонструють маскулінне (чоловіче) значення першошлюбності в межах 21,7, фемінне (жіноче) – 19,5 роки. Зі збільшенням шлюбного віку відповідно до указу 1830 р. помітне зростання середньовікових показників першовінчаних осіб упродовж 1836–1860 рр. За даними метрик, чоловіки вперше вінчалися у середньому у 23,8, а жінки – у 21,9 роки. Подібні обрахунки за матеріалами церковних обшуків становили 23,4 та 21,5 роки. Чоло віки у середньому на два – три роки пізніше одружувалися. Середньовікові значення першовінчаних осіб були вищими на 1–3 роки серед міських наречених порівняно з сільськими. Упродовж кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. чоловіки загалом вінчалися після 20-річного віку. Українські жінки в 1783–1820 рр. переважно виходили заміж до 20 років, а у 1836–1860 рр. – старшими за вказаний вік.
