Становлення геоісторії як міждисциплінарного напряму у суспільних науках Франції другої половини ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.02.154Ключові слова:
геоісторія, геополітика, геокономіка, «довга тривалість», Бродель, Шоню, Ле Руа Ладюрі, Ле ҐоффАнотація
Мета статті – визначення основних теоретичних та методологічних підходів геоісторії. Для цього було поставлено такі завдання: розкриття суті епістемології цього міждисциплінарного напряму за часів її заснування; стислий аналіз основних праць Ф.Броделя, П.Шоню, Е. Ле Руа Ладюрі, Ж. Ле Ґоффа.
Методологія в дослідженні міждисциплінарних наукових напрямів спирається на вивченні насамперед ориґінальних авторських текстів, їх критичному аналізі, що на основі порівняльного розгляду дозволяє виявити теоретико-методологічну цінність відповідних наукових доробків.
Наукова новизна. Акцентовано увагу на тому, що у сучасній історичній науці України дослідження господарського минулого з позицій міждисциплінарних наукових напрацювань є рідкісними винятками із загального мейнстриму щодо студій та інтерпретації переважно політичних процесів, подій, явищ минулого. У цілому вони написані з традиційних позицій. Ориґінальність і теоретико-методологічна цілісність геоісторичного підходу загальновизнана у світовій науці. Його впровадження у вітчизняні дослідження, особливо у царині історії та географії, дозволить краще зрозуміти не лише економічний розвиток України в минулому, але й на сучасному етапі. Показано епістемологічну специфіку відповідних напрацювань Ф.Броделя та його учнів і соратників П.Шоню, Е. Ле Руа Ладюрі, Ж. Ле Ґоффа.
Висновки. Для етапу становлення геоісторії як наукового напряму характерні такі теоретико-методологічні особливості: геоісторія вбачається як історична наука, що спирається на методи і знання з фізичної географії для розкриття особливостей впливу на людську цивілізацію впродовж «довгої тривалості» основних характеристик клімату, рельєфу, природних особливостей великих фізико-географічних реґіонів світу; теоретичною основою напряму виступає категорія «довгої тривалості», що виявляється через розкриття основних структур суспільства, сукупності яких формують суперструктури – цивілізацію і світ-економіку, що призводять до появи ґлобалізації як інтеґраційного процесу; повільні зміни історичних процесів (насамперед соціальних, демографічних, економічних основ традиційного суспільства) дозволяють обґрунтувати тезу про «довге середньовіччя» як специфічний феномен у розвитку західноєвропейської цивілізації.
Посилання
Achkinazi, B. (2012). Seredzemnomorie ta yoho rol u transformatsii zakhidnoho suspilstva v period rannoho Novoho chasu (v konteksti istorychnykh uyavlen F. Brodelia). Naukovi zapysky [Kirovohrad. derzh. pedahoh. un-tu im. V. Vynnychenka]. Seriia: Istorychni nauky, 16, 157–163. [in Ukrainian].
Afanasyev, Yu. N. (1980). Istorizm protiv eklektiki. Moskva. [in Russian].
Bachynska, O. A. (2003). Heohrafiya istorychna. Entsyklopediia istorii Ukrainy (10 vol.). Kyiv. [in Ukrainian].
Balabushevych, T. A., Teslenko, I. A. (2015). Istorychna heohrafiia Ukrainy: Metodychni rekomendatsii i prohrama kursu. Kyiv. [in Ukrainian].
Braudel, F. (1997). Les ambitions de l’histoire. Paris. [in French].
Braun, E. (2007). Shkola Annalov – “Novaya istoricheskaya nauka”. Annaly ekonomicheskoy i sotsialnoy istorii, 18–19. Moskva. [in Russian].
Brodel, F. (1993). Dinamika kapitalizma. Smolensk. [in Russian].
Brodel, F. (1994). Chto takoye Frantsiya? Lyudi i veshchi (2 vols.). Moskva. [in Russian].
Brodel, F. (1998). Materialna tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, XV–XVIII st. (3 vols.). Kyiv. [in Ukrainian].
Brodel, F. (2002–2004). Sredizemnoye more i sredizemnomorskiy mir v epokhu Filippa II (3 vols.). Moskva. [in Russian].
Brodel, F. (2008). Grammatika tsivilizatsiy. Moskva. [in Russian].
Brodel, F. (2013–2014, 2017). Identychnist Frantsii (3 vols.). Kyiv. [in Ukrainian].
Brodel, F. (2015). Ocherki istorii. Moskva. [in Russian].
Chaunu, P. (1972). Les dépassements de l’histoire quantitative: retrospective et perspective. Mélanges de la Casa de Velázquez, 8, 647–685. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/casa.1972.1072
Chonyu, P. (2005). Tsivilizatsiya klassichenskoy Evropy. Yekaterinburg. [in Russian].
Chonyu, P. (2008). Tsivilizatsiya Prosveshcheniya. Yekaterinburg; Moskva. [in Russian].
Chonyu, P. (2009). Istoriia Latinskoy Ameriki. Moskva. [in Russian].
Dalin, V. M. (1981). Istoriki Frantsii XIX–XX vv. Moskva. [in Russian].
Demyanenko, A. N., Dyatlova, L. A., Ukrainskiy, V. N. (2013). Fernan Brodel i stanovleniye geoistoricheskogo metoda v issledovanii ekonomicheskogo prostranstva. Prostranstvennaya ekonomika, 3, 161–177. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.14530/se.2013.3.161-177
Diupon-Melnychenko, Zh.-B., Adadurov, V. (2001). Frantsuzka istoriohrafia XX st. Lviv. [in Ukrainian].
Gurevich, A. Ya. (2004). Fernan Brodel, pevets Sredizemnomorya i “vremeni bolshoy dlitelnosti”. Braudel, F. Sredizemnoye more i sredizemnomorskiy mir v epokhu Filippa II, 3, 508–535. Moskva. [in Russian].
Halushko, K. Yu. (2003). Alternatyvne tlumachennia istorii. (2003–2013). Entsyklopediia istorii Ukrainy (10 vol.). Kyiv. [in Ukrainian].
Hotsuliak, H. H. (2010). "Nova istoriia" yak odna z novitnikh metodolohichnykh techii v istoriohrafii. Visnyk Cherkaskoho universytetu: Seriya "Istorychni nauky", 192, 3–7. [in Ukrainian].
Isachenko, A. G. (1971). Razvitiye geograficheskikh idey. Moskva. [in Russian].
Kotliar, Yu. V. (2017). Istorychna heohrafiya: Spetskurs z istorii. Mykolaiv. [in Ukrainian].
Lacoste, Y. (1988). Braudel géographe. Lire Braudel, 171–218. Paris. [in French].
Lamontagne, R. (1965). Geohistoire du Canada. Revue d’histoire de l’Amerique francaise, 18 (4), 534–540. [in French]. doi: https://doi.org/10.7202/302415ar
Laporte, A. (2014). Stolitsy gosudarstv – geograficheskiye obyekty. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 4, 46–51. [in Russian].
Le Goff, Zh. (1992). Tsivilizatsiya srednevekovogo Zapada. Moskva. [in Russian].
Le Goff, Zh. (2007). Rozhdeniye Evropy. Moskva. [in Russian].
Le Roy Ladurie, E. (1970). Pour une histoire de l’environnement: la part du climat. Annales: Économies, Sociétés, Civilisations, 5, 1459–1470. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/ahess.1970.422285
Le Roy Ladurie, E. (1973). L’histoire sans les homes: le climat, nouveau domaine de Clio. Territoire de l’historien, 1. Paris. [in French].
Le Roy Ladurie, E. (1974). L’histoire immobile. Annales: Économies, Sociétés, Civilisations, 3, 673–692. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/ahess.1974.293501
Le Roy Ladurie, E. (1976). Histoire économique et sociale de la France. Paris. [in French].
Le Roy Ladurie, E. (1976). La crise et l’historien. Communications, 25. La notion de crise, 19–33. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/comm.1976.1378
Le Roy Ladurie, E. (2004). La nécessaire prise en compte de l’histoire du climat. Collection EDYTEM: Cahiers de géographie 2. Traverser les montagnes, 13–25. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/edyte.2004.886
Le Roy Ladurie, E. (2004, 2006, 2009). Histoire humaine et comparée du climat. Paris. [in French].
Le Roy Ladurie, E., Barry, J.-P. (1962). Histoire agricole et phytogéographie. Annales: Économies, Sociétés, Civilisations, 3, 434–447. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/ahess.1962.420844
Le Rua Ladyuri, E. (1971). Istoriya klimata s 1000 goda. Leningrad. [in Russian].
Le Rua Ladyuri, E. (2001). Montayyu, oksitanskaya derevnya (1294–1324). Yekaterinburg. [in Russian].
Levytska, O. (2016). Heoistorychni zrizy rozvytku planuvalnoi struktury mista Ivano-Frankivska. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia, 75, 74–79. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.17721/2413-7154/2016.75.74-79
Menshikov, S. M., Klimenko, L. A. (1989). Dlinnyye volny v ekonomike. Kogda obshchestvo menyayet kozhu. Moskva. [in Russian].
Pavlenko, Yu. V. (1996). Istoriia svitovoi tsyvilizatsii: Sotsiokulturnyi rozvytok liudstva. Kyiv. [in Ukrainian].
Plakhonin, A. H. (2003). Annaliv Shkola. Entsyklopediia istorii Ukrainy (10 vol.). Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrohova-Taran, L. V. (2013). Etnolohiia ta/chy istorychna antropolohiia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 119–124. [in Ukrainian].
Reynaud, A. (1971). La notion d’espace en géographie. Travaux de l’Institut Géographique de Reims, 5, 3–14. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/tigr.1971.926
Ribeiro, G. (2012). La genèse de la géohistoire chez Fernand Braudel: un chapitre de l’histoire de la pensée géographique. Annales Géographique, 686, 329–346. [in French]. doi: https://doi.org/10.3917/ag.686.0329
Rudenko, L., Savchuk, I. (2014). Klasyfikatsiia mizhnarodnykh funktsii mist ta yikh proiav v Ukraini. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 4, 4–9. [in Ukrainian].
Saushkin, Yu. G. (1973). Ekonomicheskaya geografiya: istoriya, teoriya, metody, praktika. Moskva. [in Russian].
Savchuk, I. (2004). Osnovni tendentsii rozvytku frantsuzkoi heohrafii u 70–80-kh rr. XX st. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 3, 74–81. [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2005). Osnovni tendentsii rozvytku suchasnoi frantsuzkoi suspilnoi heohrafii. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 1, 31–36. [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2012). Stvorennia obraziv Odesy i Sankt-Peterburha ofitsiinoiu propahandoiu Rosiiskoi imperii. Suchasni problemy doslidzhennia, restavratsii ta zberezhennia kulturnoi spadshchyny, 8, 467–474. [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2018). Osnovni naukovi pidkhody do vyvchennia prostorovo-haluzevoho rozvytku hospodarskoi diialnosti. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 112–113. [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2019). Rozvytok hospodarskoi diialnosti na suchasnii Ukraini u prostori ta chasi. Kyiv. [in Ukrainian].
Semevskiy, B. N. (1976). Vvedeniye v ekonomicheskuyu geografiyu. Leningrad. [in Russian].
Shchodra, O. (2013). Istorychna heohrafiia: evoliutsiia pohliadiv na predmet i zavdannia studii. Visnyk Lviv. un-tu: Seriya istorychna, 48, 282–296. [in Ukrainian].
Shchodra, O. (2015). Istorychna heohrafiia: formuvannia predmetnoho prostoru i struktury dystsypliny. Rehionalna istoriia Ukrainy, 9, 159–174. [in Ukrainian].
Shyshchenko, P., Munich, N. (2008). Istoriia heohrafii ta istorychna heohrafiia: haluzi nauky i navchalni dystsypliny. Visnyk Kyiv. nats. un-tu im. T. Shevchenka: Heohrafiia, 55, 6–8. [in Ukrainian].
Smirnov, V. P. (2002). Fernand Brodel: zhizn i trudy. Frantsuzskiy yezhegodnik: 2002. Moskva. [in Russian].
Sokolova, M. N. (1974). Istoricheskaya teoriya Fernana Brodelya. Frantsuzskiy yezhegodnik: 1972. Moskva. [in Russian].
Sokolova, M. N. (1979). Sovremennaya frantsuzskaya istoriografiya. Moskva. [in Russian].
Taran, L. V. (2009). Frantsuzka, rosiiska i ukrainska istoriohrafiia (70-ti rr. XIX – poch. XXI st.). Nizhyn. [in Ukrainian].
Treivish, A. I. (2009). Gorod, rayon, strana i mir. Razvitiye Rossii glazami stranoveda. Moskva. [in Russian].
Vermenych, Ya. (2004). Istorychna heohrafiia i rehionoznavstvo: nastupnist i vzaiemodiia. Istynu vstanovliuie sud istorii, 2, 488–517. [in Ukrainian].
Vermenych, Ya. (2015). Vid istorychnoi heohrafii do heoistorii: paradyhmy zblyzhennia. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 13, 11–26. [in Ukrainian].
Zamyatin, D. N. (2004). Metageografiya: Prostranstvo obrazov i obrazy prostranstva. Moskva. [in Russian].
Zashkilniak, L. (2007). Suchasna svitova istoriohrafiia. Lviv. [in Ukrainian].
