Православне духівництво й національна інтеліґенція Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: внесок у розвиток культури та просвітництва
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.03.041Ключові слова:
православ’я, духівництво, інтеліґенція, давньосховища, фольклорно-етнографічні дослідження, бібліотеки, національне відродження, українська культураАнотація
Мета статті полягає у висвітленні та узагальненні культурницької і просвітницької діяльності православного духівництва й тісно пов’язаної з ним національної інтеліґенції Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., з’ясуванні їхньої ролі у збереженні та популяризації надбань української культури, стримуванні процесу російщення. Під час дослідження здійснювалося комплексне використання методів порівняння, логічного аналізу, синтезу та узагальнення.
Наукова новизна. У науковий обіг уведено маловідомі архівні джерела, які розкривають діяльність православного духівництва спільно з представниками національної інтеліґенції в розбудові бібліотечної справи та поширенні українофільської літератури, а також провадження фольклорно-етнографічних студій. Аналізується співпраця представників духівництва з діячами українського національного руху в питаннях організації фольклорно-етнографічних експедицій, роботи бібліотек і давньосховищ.
У висновках констатується, що важливим здобутком культурницької діяльності національно свідомого православного духівництва за сприяння діячів українського руху було створення церковною владою й церковно-історичними товариствами давньосховищ, становлення музейної справи. Упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. проводилася системна робота зі збирання, вивчення народних звичаїв і традиційних обрядів, заснування бібліотек, загалом розвитку бібліотечної справи. У Київській духовній академії та Подільській духовній семінарії діяли таємні книгозбірні, в яких поширювалися видання народницького й соціалістичного спрямування, твори Т.Шевченка, С.Руданського, інших українських авторів. Діяльність патріотично налаштованих представників духівництва й інтеліґенції Правобережжя у цих та інших культурницько-освітніх напрямах значною мірою впливала на розвиток національної культури.
Посилання
Adamskyi, V. (2010). Yukhym Sitsinskyi: dolia intelihentiv u radiansku dobu. Podillia v zhytti, diialnosti i tvorchosti Yukhyma Sitsinskoho ta Volodymyra Sichynskoho, 156–160. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Bazhenov, L. (1995). Istorychne kraieznavstvo Pravoberezhnoi Ukrainy XIX – na pochatku XX st.: Stanovlennia. Istoriohrafiia. Biobibliohrafiia. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Bazhenov, L. (2016). Podillia v zhytti ta tvorchosti Mykhaila Hrushevskoho. Osvita, nauka i kultura na Podilli, 23, 33–34. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Bazhenov, L., Koshel, O. (2007). Protoiierei Mykhailo Orlovskyi – vyznachnyi doslidnyk istorii Podillia druhoi polovyny XX st. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho derzhavnoho universytetu, 17, 363–371. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Blazhevych, Yu. (2017). Narysy istorii pravoslavia Podillia-Khmelnychchyny. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Blazhevych, Yu., Blazhevych, O. (2015). Podilska ieparkhialna biblioteka (kinets XIX – pochatok XX st.). Khmelnytski kraieznavchi studii, 6, 39–44. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Denysko, D. (2002). Biblioteka ukrainskoho hurtka pry Kyivskii dukhovnii akademii. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 10, 26–27. Kyiv. [in Ukrainian].
Faryna, S. (1992). Dukhovenstvo v natsionalno-kulturnytskomu rusi na pochatku XX st. Relihiina tradytsiia v dukhovnomu vidrodzhenni Ukrainy, 192–200. Poltava. [in Ukrainian].
Herasymenko, O. (2004). Pravoslavna kultura Podillia. Vinnytsia. [in Ukrainian].
Hladkyi, S. (1995). Kulturnytska diialnist parafiialnoho dukhovenstva pravoslavnykh ieparkhii Ukrainy pochatku XX st. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Hordiichuk, M. (1974). Mykola Leontovych. Kyiv. [in Ukrainian].
Koshel, O. (2003). Podilska pravoslavna dukhovna seminariia – oseredok narodoznavchoho vyvchennia Pravoberezhnoi Ukrainy (XIX – pochatok XX st.). Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Hnatiuka, 2, 170–174. Ternopil. [in Ukrainian].
Polonska-Vasylenko, N. (1964). Istorychni pidvalyny UAPTs. Miunkhen. [in Ukrainian].
Starenkyi, I. (2011). Diialnist podilskoho dukhovenstva z okhorony pamiatok arkhitektury u druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva, 20, 32–50. Kyiv. [in Ukrainian].
Starenkyi, I. (2013). Diialnist podilskoho dukhovenstva zi zberezhennia arkhivnoi spadshchyny na terytorii Podillia v druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Kraieznavstvo, 1, 95–102. [in Ukrainian].
Stepanenko, H. (2002). Natsionalno-kulturnytska diialnist vykhovantsiv dukhovnykh seminarii v Ukraini (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). Istoriia relihii v Ukraini: Pratsi XII mizhnar. nauk. konferentsii, 404–411. Lviv. [in Ukrainian].
Vasylevska, S. (1993). Z istorii Volodymyr-Volynskoho drevnoskhovyshcha. Shosta vseukr. nauk. konferentsiia z istorychnoho kraieznavstva, 408–409. Lutsk. [in Ukrainian].
