Селянське самоврядування на Правобережжі України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: формування кадрового складу
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.03.028Ключові слова:
селянське самоврядування, селянська реформа, волость, сільська громада, «селянська община», мировий посередник, Правобережна УкраїнаАнотація
Мета дослідження – розкрити процес формування кадрового складу волосних правлінь та сільських управ у ґуберніях Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., простежити характерні особливості у виборі чи призначенні на службу осіб на різні посади в органи селянського самоврядування, створити типологічні портрети основних керівних і найманих посадовців селянських управ.
Методологія дослідження включає низку методів пізнання, а саме історизму (дозволив побачити поступ у формуванні та функціонуванні селянського самоврядування зі врахуванням соціально-культурних і політичних змін у Російській імперії впродовж ХІХ – початку ХХ ст.), факторного аналізу (посприяв простеженню локальних питомих рис та особливостей при створенні й діяльності селянських адміністрацій).
Наукова новизна. На основі різноманітних джерел і напрацювань фахівців створено колективні портрети працівників органів селянського самоврядування. Завдяки комплексному аналізу джерел встановлено закономірності та специфіку формування волосних управ і сільських правлінь упродовж другої половини ХІХ – на початку ХХ ст.
Висновки. Селянське самоврядування, запроваджене «Положенням про вихід селян із кріпацької залежності» 1861 р., відбувалося на двох рівнях – волосному та сільському. Структура селянського управління створювалася з урахуванням адміністративного поділу: волость і «сільська община». Новостворені селянські адміністрації: волосні та сільські правління, суд, сходи (ради) формувалися з членів селянських громад, здебільшого в адміністраціях працювали селяни (рідше зустрічалися міщани), українці, православного віросповідання. Перевагу при виборі кадрів надавали особам грамотним, із пристойною репутацією, господарським достатком. Подекуди на посадах опинялися постаті, що конфліктували з громадою, однак перебування яких на посадах задовольняло інтереси вищого керівництва (мирового посередника).
Посилання
Bezgin, V. (2012). Volostnoj sud selskoj Rossii (vtoraya polovina XIX – nachalo XX v.). Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem, 12 (20). [in Russian].
Bodnarevskyi, A. (1961). Volosne upravlinnia ta stanovyshche selian na Ukraini pislia reformy 1861 r. Kyiv. [in Ukrainian].
Bovua, D. (2011). Gordiev uzel Rossijskoj imperii: Vlast, shlyakhta i narod na Pravoberezhnoj Ukraine (1793–1914). Moskva. [in Russian].
Fedkov, O., Mahas, V. (2011). “Selianstvu – vladu i zemliu!”: Vserosiiskyi selianskyi soiuz v Ukraini (1905–1907 rr.). Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Gorizontov, L. (1999). Paradoksy imperskoj politiki: polyaki v Rossii i russkie v Polshe. Moskva. [in Russian].
Hlushkovetskyi, A. (2010). Demokratiia v provintsii: vybory ta diialnist deputativ Podilskoi hubernii u Derzhavnykh Dumakh Rosiiskoi imperii. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Ivanova, N., Zheltova, V. (2010). Soslovnoe obshchestvo Rossijskoj imperii. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Kasian, A. (2016). Status ta povnovazhennia volosnykh posadovtsiv na Pravoberezhzhi (druha polovyna XX st.). Hrani, 4, 119–123. [in Ukrainian].
Kasian, A. (2018). Volosne upravlinnia na Pravoberezhnii Ukraini (1861–1917) (Candidate’s thesis). Cherkasy, 2018.
Kolesnyk, V. (2008). Memuary Tadeusha Bobrovskoho (1829–1894) yak dzherelo z istorii Pravoberezhnoi Ukrainy. Podilska starovyna, 4, 206–242. [in Ukrainian].
Kovalova, N. (2016). Seliany, pomishchyky i derzhava: konflikty interesiv. «Ahrarna revoliutsiia» v Ukraini 1902–1922 rr. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Lapin, V. (2019). Armiya Rossii kak imperskij integratsionnyj mekhanizm. Peterburgskij istoricheskij zhurnal, 1, 302–313. [in Russian].
Matsuzato, K. (2003). Iz komissarov antipolonizma v prosvetiteli derevni: mirovye posredniki na Pravoberezhnoj Ukraine (1861–1917 gg.). Ukrainskyi humanitarnyi ohliad, 9, 62–121. [in Russian].
Melnychuk, O. (2001). Administratyvnyi aparat ta orhany mistsevoho samovriaduvannia na Podilli u druhii polovyni XIX st. Vinnytsia. [in Ukrainian].
Mykhailiuk, O. (2007). Selianstvo Ukrainy v pershi desiatylittia XIX st.: Sotsiokulturni protsesy. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Mykhailiuk, O. (2018). Koruptsiia v selianskomu seredovyshchi kintsia XIX – pochatku XX st. Pytannia ahrarnoi istorii Ukrainy: Mat. dvanadtsiatykh naukovykh chytan, prysviachenykh pamiati D. P. Poidy, 30–39. [in Ukrainian].
Pojda, D. (1960). Krestyanskoe dvizhenie na Pravoberezhnoj Ukraine v poreformennyj period (1866–1900 gg.). Dnepropetrovsk. [in Russian].
Polish, V. (2014). Dvorianstvo Podillia pid chas provedennia reformy 1861 r. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia “Psykholohiia ta pedahohika”, 19, 38–43. [in Ukrainian].
Polishchuk, Yu. (2012). Natsionalni menshyny Pravoberezhzhia Ukrainy u konteksti etnichnoi polityky Rosiiskoi imperii (kinets XVIII – pochatok XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Prysiazhniuk, Yu. (2007). Ukrainske selianstvo Naddniprianskoi Ukrainy: sotsiomentalna istoriia druhoi polovyny XIX – pochatku XX st. Cherkasy. [in Ukrainian].
Prysiazhniuk, Yu., Kasian, A. (2014). Volosnyi ustrii Pravoberezhnoi Ukrainy v poreformenyi period (na materialakh statystyky ta opysiv 1880–1890-kh rr.). Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 19, 187–193. [in Ukrainian].
Reient, O. (2011). Ukraina v umovakh transformatsii XIX – pochatku XX st. Hurzhiivski istorychni chytannia, 4, 207–208. [in Ukrainian].
Stepanova, S. (2013). Razvitie volostnogo suda v Rossijskoj imperii v poreformennyj period. Trudy Instituta gosudarstva i prava RAN, 2, 58–70. [in Russian].
Verkhovtseva, I. (2014). “Krashche sud panskyi nizh selianskyi”: volosnyi sud v Rosii v umovakh modernizatsii sela poreformenoi doby. Intelihentsiia i vlada. Seriia: Istorychni nauky, 3, 70–82. [in Ukrainian].
Verkhovtseva, I. (2014). “Volosni sudy u nas usiudy ne vdalys”: selianske pravosuddia v Rosii poreformenoi doby. Hurzhiivski istorychni chytannia, 7, 256–259. [in Ukrainian].
Verkhovtseva, I. (2017). Samovriaduvannia selian u Rosiiskii imperii yak chynnyk selianskoi revoliutsii pochatku XX st. Ukrainskyi selianyn, 18, 8–19. [in Ukrainian].
Verkhovtseva, I. (2018). Mizh korporatyvnistiu i biurokratyzmom: samovriaduvannia selian u Rosiiskii imperii (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). Cherkasy. [in Ukrainian].
Verkhovtseva, I. (2018). Selianske samovriaduvannia v Rosiiskii imperii (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). (Candidate’s thesis). Cherkasy. [in Ukrainian].
Zajonchkovskij, P. (1968). Otmena krepostnogo prava v Rossii. Moskva. [in Russian].
Zyryanov, P. (1982). Sotsialnaya struktura mestnogo upravleniya kapitalisticheskoj Rossii (1861–1914). Istoricheskie zapiski, 107, 247–248. [in Russian].
