ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОНОСОМНОГО КАРІОТИПУ ПРИ ГОСТРІЙ МІЄЛОЇДНІЙ ЛЕЙКЕМІЇ У ДОРОСЛИХ
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-2-2019-g.7374Ключові слова:
гостра мієлоїдна лейкемія, діагноз, каріотип, моносомальний каріотип, прогноз, цитогенетичні аномаліїАнотація
Мета: оцінка частоти, діагностичного та прогностичного значення моносомного каріотипу (МК) у дорослих, хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), та визначення найбільш поширених моносомій, задіяних у МК. Об’єкт і методи: цитогенетичні дослідження клітин кісткового мозку та/або периферичної крові проведено у 116 нелікованих дорослих пацієнтів із ГМЛ (віком від 18 до 85 років, серед них 70 (60%) чоловіків і 46 (40%) жінок). Використовували метод класичної цитогенетики (GTG) та флуоресцентну in situ гібридизацію (FISH). Результати: хромосомні аномалії різного характеру виявлено у 68 (59%) хворих. З урахуванням цитогенетичних аномалій хворих на ГМЛ класифіковано на 3 групи ризику: зі сприятливими цитогенетичними маркерами [t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) та inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22)]; проміжного ризику без прогностично значущих маркерів; із несприятливими факторами прогнозу [моносомії 5 і 7, делеції 5q і 7q, перебудови 3q і 17p, t(9;22)(q34;q11), комплексний каріотип та МК]. МК виявлено у 7 (6%) пацієнтів. У 2 (29%) випадках спостерігали одну аутосомну моносомію, у 5 (71%) — ≥ 3. Серед хворих на ГМЛ з МК в 1 (14%) пацієнта виявлено лише моносомії, а у 6 (86%) хворих одночасно з моносоміями відмічали також структурні перебудови. Найпоширенішими моносоміями були: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) та -17 (43%). Пацієнтів з МК віднесено до нової цитогенетичної категорії ГМЛ — з дуже поганим прогнозом. Усі ці хворі прожили не більше 4 міс (медіана виживаності становила 1 міс). Висновки: цитогенетичні аномалії різного характеру виявлено у 59% дорослих пацієнтів із ГМЛ. Цитогенетичні методи рекомендовано включити у стандарти обстеження хворих на ГМЛ для діагностики, прогнозування перебігу хвороби та підбору оптимальної тактики лікування.
Посилання
Arber DA, Orazi A, Hasserjian R, et al. The 2016 revision to the World Health Organization classification of myeloid neoplasms and acute leukemia. Blood 2016; 127 (20): 2391–405.
Anelli L, Pasciolla C, Zagaria A, et al. Monosomal karyotype in myeloid neoplasias: a literature review. OncoTargets Therapy 2017; 10: 2163–71.
Kayser S, Zucknick M, Dohner K, et al. Monosomal karyotype in adult acute myeloid leukemia: prognostic impact and outcome after different treatment strategies. Blood 2012; 119 (2): 551–8.Hui EKC, Wan TSK, Ng MHL. Chromosome preparation for myeloid malignancies. Cancer Cytogenetics. Methods Mol Biol 2017; 1541: 11–7.
Andreeva SV, Drozdova VD. Analysis standards of chromosomal preparations in hematological neoplasms (guidelines). Kyiv, 2007. 44 p. (in Ukrainian).
Pienkowska-Grela B, Brycz-Witkowska J, Chmarzynska-Mroz E, et al. Cytogenetic analysis in hematoonkological neoplasms (Adviser). Warsaw, 2004. 59 p. (in Polish).
Pinkel D, Straume T, Gray JW. Cytogenetic analysis using quantitative high sensitivity, fluorescence hybridization. Proc Natl Acad Sci USA 1986; 83 (9): 2934–8.
McGowan-Jordan J, Simons A, Schmid M, et al. An International System for Human Cytogenetic Nomenclature: ISCN (2016). Basel: Karger, 2016.
Mrózek K, Marcucci G, Nicolet D, et al. Prognostic significance of the European LeukemiaNet standardized system for reporting cytogenetic and molecular alterations in adults with acute myeloid leukemia. J Clin Oncol 2012; 30: 4515–23.
Jang JE, Min YH, Yoon J, et al. Single monosomy as a relatively better survival factor in acute myeloid leukemia patients with monosomal karyotype. Blood Cancer J 2015; 5 (10): 1–7.
