НЕОАД’ЮВАНТНА ХІМІОПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ В МУЛЬТИМОДАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ НЕДРІБНОКЛІТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНІ (НДКРЛ) СТАДІЇ ІІІА(N2)

Анотація

Вибір оптимального лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легені (НДКРЛ) стадії ІІІA(N2) залишається дискутабельним, оскільки п’ятирічна виживаність цієї категорії хворих не може задовольняти сучасним вимогам медицини та очікуванням пацієнтів навіть після радикальної операції та хіміотерапії (ХТ). Постійно продовжується аналіз наявних клінічних даних та пошук найбільш ефективного варіанту мультимодального лікування. Основною стратегією лікування НДКРЛ стадії IIIA(N2) є хірургічне втручання з індукційною ХТ. Як частина комплексного лікувального підходу, неоад’ювантна ХТ (НХТ) застосовується для елімінації віддалених мікрометастазів, що призводить до покращення виживаності пацієнтів у порівнянні з самостійною операцією. Тим часом індукція за допомогою одночасної хіміопроменевої терапії (НХПТ) з подальшим хірургічним втручанням призводить до поліпшення 5-річного виживання від 30% до 40%. Мета: оцінити результати лікування пацієнтів з НДКРЛ стадії IIIA(N2) після застосування різних методик неоад’ювантної та ад’ювантної терапії у разі виконання хірургічного втручання. Об’єкт і методи: ефект НХПТ був вивчений у 37 пацієнтів з НДКРЛ стадії IIIА(N2), які проходили лікування у відділенні пухлин легенів та середостіння Національного інституту раку. Мультимодальне лікування пацієнтів цієї групи включало 3 або 4 цикли ХТ (кількість курсів залежала від динаміки новоутворення по КТ) платиновмісних препаратів за схемами цисплатин + доцетаксел або карбоплатин + паклітаксел з одночасною променевою терапією (ПТ) щоденними сеансами в режимі класичного фракціонування одноразовою дозою 2Гр, СОД до 50 Гр (загальна біологічна доза 50–55 Гр) з подальшою операцією. Кількість циклів ХТ (3 або 4) залежала від результату контрольного спостереження за динамікою регресії пухлинного процесу на КТ. В якості груп порівняння використано 2 контрольні групи: І контрольну групу (n = 194) склали пацієнти з НДКРЛ стадії IIIА(N2), яким проводили НХТ за аналогічною для основної групи схемою: цисплатин/карбоплатин + доцетаксел/паклітаксел. Пацієнтам ІІ контрольної групи (n = 60) аналогічну за кількістю курсів і препаратів НХТ поєднували з ПТ в адьювантному режимі на зону локалізації медіастинальних лімфатичних вузлів (СОД 50 Гр). Після НХТ в цій групі виконувалось хірургічне втручання. Всім пацієнтам в залежності від поширеності пухлинного процесу була виконана радикальна операція в обсязі лобектомії, білобектомії або пневмонектомії з медіастинальною лімфодіссекцією. Результати: медіана виживаності пацієнтів в основній групі склала 30,12 міс., у контрольних групах – 23,68 міс. (І контрольна група, НХТ) та 23,23 міс. (ІІ контрольна група, НХТ+ад’ювантна ПТ). В основній групі у 5 (14,7%) пацієнтів діагностовано повну морфологічну відповідь первинної пухлини та повну морфологічну відповідь пухлинної тканини у регіонарних лімфатичних вузлах. Крім повної морфологічної відповіді первинной пухлини і метастатичних медіастінальних лімфовузлів (пухлинні клітини не визначалися в гістологічних препаратах), у 5 (14,7%) випадках в основній групі була виявлена виражена морфологічна відповідь високодиференційованої пухлини (залишкова життєздатність пухлинної тканини до 12±5%). У цих пацієнтів медіана виживаності була вища порівняно з показниками пацієнтів контрольних груп – 45 та 39 міс. відповідно. Висновок: режим лікування з НХПТ є більш перспективним для збільшення виживаності пацієнтів.