ХАРАКТЕРИСТИКА КЛОНІВ З ДОДАТКОВИМИ ХРОМОСОМНИМИ АНОМАЛІЯМИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ МІЄЛОЇДНОЮ ЛЕЙКЕМІЄЮ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ ІМАТИНІБОМ
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-4-2019-g.8226Ключові слова:
додаткові хромосомні аномалії, іматиніб, прогностичні фактори, резистентність, хронічна мієлоїдна лейкеміяАнотація
Мета: оцінити ступінь впливу різних додаткових хромосомних аномалій (ДХА) на перебіг хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) та ефективність терапії іматинібом. Об’єкт і методи: в дослідження було залучено 45 пацієнтів із ХМЛ у хронічній фазі, в яких виявлено ДХА в дебюті захворювання або під час терапії іматинібом. Пацієнтів було відібрано із загальної групи хворих на ХМЛ, яким проводилося цитогенетичне дослідження в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України у 2008–2019 рр. Усі пацієнти отримували іматиніб. Імовірність загальної виживаності (overall survival — OS), виживаності без прогресії (progression free survival — PFS) і безподійної виживаності (event free survival — EFS) аналізували від моменту появи ДХА до настання події, яка відповідала кожному показнику. Результати: всього виявлено 54 ДХА у 45 пацієнтів із ХМЛ. За типом утворення ДХА розподіляли на кількісні (16 аберацій), структурні (10 аберацій) та подвоєння Ph-хромосоми der(22)t(9;22)(q34;q11) (28 випадків). П’ять пацієнтів мали більше однієї ДХА (складний каріотип). Статистично значущий гірший прогноз щодо РFS та OS мали ДХА, які за класифікацією W. Wang та співавторів належали до групи несприятливого прогнозу (р = 0,002 та р = 0,048 відповідно), а також наявність ізохромосоми 17 по довгому плечу (р = 0,016 та р = 0,001 відповідно). Наявність більше однієї ДХА також значуще погіршувала вірогідність прогресії захворювання (р = 0,029). Пацієнти з додатковою Ph-хромосомою та додатковою 8-ю хромосомою як при встановленні діагнозу, так і при терапії іматинібом мали ризик прогресії захворювання не більший, ніж пацієнти з іншими ДХА. Висновок: визначення ДХА, які зумовлюють агресивний перебіг захворювання зі швидкою прогресією, дозволять виокремити пацієнтів із ХМЛ, які потребують зміни тактики лікування.
Посилання
Ren R. Mechanisms of BCR-ABL in the pathogenesis of chronic myelogenous leukaemia. Nat Rev Cancer 2005; 5: 172–83.
Mitelman F. The cytogenetics scenario of chronic myeloid leukemia. Leuk Lymphoma 1993; 11 (1): 11–5.
Baccarani M, Deininger MW, Rosti G, et al. European LeukemiaNet recommendations for the management of chronic myeloid leukemia. Blood 2013; 122 (6): 872–84.
Radich JP, Deininger M, Abboud CN, et al. Chronic myeloid leukemia, version 1.2019, NCCN clinical practice guidelines in oncology. J Natl Compr Canc Netw 2018; 16 (9): 1108–35.
Chandran KR, Geetha N, Sakthivel KM, et al. Impact of additional chromosomal aberrations on the disease progression of chronic myelogenous leukemia. Internet Front Oncol [Online] 2019, 9, Article 88. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6411713/ (accessed August 22, 2019).
Vinogradova OJ, Aseeva EA, Voroncova AV, et al. The effect of various chromosomal abnormalities in Ph-positive bone marrow cells on the course of chronic myelogenous leukemia during treatment with tyrosine kinase inhibitors. Oncohematology 2012; 4: 24–34 (in Russian).
Wang W, Cortes JE, Tang G, et al. Risk stratification of chromosomal abnormalities in chronic myelogenous leukemia in the era of tyrosine kinase inhibitor therapy. Blood 2016; 127 (22): 2742–50.
Shaffer LG, McGowan-Jordan J, Schmid M. ISCN 2013: An International system for human cytogenetic nomenclature (2013). Basel: Karger; 2013. 140 p.
Hasting R, Howell R, Bricarelli FD, et al. General guidelines and quality assurance for cytogenetics. E.C.A. Newsletter 2012; 29: 7–27.
Sharashova EE, Holmatova KK, Gorbatova MA, et al. Survival analysis in health sciences using SPSS software. Science & Healthcare 2017; 5: 5–28 (in Russian).
Sharashova EE, Holmatova KK, Gorbatova MA, et al. Cox regression in health sciences using SPSS software. Science Healthcare 2017; 6: 5–27 (in Russian).
Domninskiy DA. Molecular mechanisms of leukemogenesis. Oncohematology 2010; 7 (1): 9–15 (in Russian).
Marcellino BK, Hoffman R, Tripodi J, et al. Advanced forms of MPNs are accompanied by chromosomal abnormalities that lead to dysregulation of TP53. Blood Adv 2018; 2 (24): 3581–9.
Nahi H, Lehmann S, Bengtzen S, et al. Chromosomal aberations in 17p predict in vitro drug resistance and short overall survival in acute myeloid leukemia. Leuk Lymphoma 2008; 49 (3): 508–16.
