АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТОК ІЗ НЕІНВАЗИВНИМ ВНУТРІШНЬОПРОТОКОВИМ РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-22-3-2020-g.9248Ключові слова:
ад’ювантне лікування, місцевий рецидив, неінвазивний внутрішньопротоковий рак молочної залози, хвороба Педжета, хірургічне лікуванняАнотація
На сьогодні думки клініцистів щодо оптимальних обсягів хірургічного та ад’ювантного лікування пацієнток із неінвазивним внутрішньопротоковим раком (DCIS) молочної залози різняться. Уточнення цього питання має істотне значення, оскільки за наявності DCIS ризик розвитку інвазивного злоякісного новоутворення підвищується у 2–8 разів. Мета: аналіз віддалених результатів лікування пацієнток із DCIS молочної залози залежно від клініко-патологічних характеристик, рецепторного статусу, ступеня диференціації пухлини, виду та особливостей хірургічного й ад’ювантного лікування. Об’єкт і методи: проаналізовано історії хвороби 79 пацієнток (віком 22–60 років) із DCIS молочної залози. У всіх пацієнток проведені повне мамологічне інструментальне обстеження та гістологічна верифікація діагнозу за допомогою біопсії; інтраопераційна оцінка країв резекції; післяопераційне дослідження пухлинних тканин відповідно до сучасних стандартів діагностики карцином молочної залози. Хірургічне лікування (органозберігаюче або мастектомію з одномоментною реконструкцією) проведено у всіх пацієнток; післяопераційна променева терапія (сумарна вогнищева доза 40–50 Гр) — у 38,0%; гормонотерапія тамоксифеном — при експресії рецепторів стероїдних гормонів у пухлині. Медіана спостереження пацієнток — 91,8 міс. Результати: в обстеженій когорті найбільшу частку (63,3%) становили пацієнтки віком 40–50 років, із пухлинним вузлом розміром 1,0–7,0 см (68,4%), рецепторним статусом DCIS ER+PR+/–HER2/neu– (86,1%), ступенем диференціації G3 (58,3%). У 6,3% випадків DCIS був асоційований із хворобою Педжета. За період спостереження протягом 36–152 міс місцеві рецидиви захворювання виявлені у 8,9% (7 випадків); 1 пацієнтка померла. Виникнення місцевих рецидивів було пов’язане з молодим віком (<30 років) пацієнток, мультицентричністю пухлини, її тричі негативним молекулярним типом, відсутністю ад’ювантного лікування. Висновки: продемонстрована важливість оцінки і виключення поширення DCIS молочної залози на сосок. У разі високого ризику хірургічне лікування пацієнток із DCIS молочної залози бажано проводити в обсязі чистих країв резекції (R0), за необхідності — мастектомії, доповнюючи його ад’ювантною променевою та (за показаннями) гормонотерапією.
Посилання
Howlader N, Noone A, Krapcho M, et al. SEER Cancer Statistics Review 1975–2008. Bethesda: National Cancer Institute (http://seer.can- cer.gov/csr/1975–2008/).
Ernster VL, Barclay J, Kerlikowske K, et al. Mortality among women with DCIS of the breast in the population-based surveillance, epidemiology and end-results program. Arch Intern Med 2000; 160 (7): 953–8.
Fisher ER, Land SR, Saad RS, et al. Pathologic variables predictive of breast cancer events in patients with DCIS. Am J Clin Pathol 2007; 128 (1): 86–91.
Yen MF, Tabar L, Vitak B, et al. Quantifying the potential problem of overdiagnosis of DCIS in breast cancerscreening. Eur J Cancer 2003; 39 (12): 1746–54.
Ernster VL, Ballard-Barbash R, Barlow WE, et al. Detection of DCIS in women undergoing screening mammography. JNCI 2002; 94 (20): 1546–54.
May DS, Lee NC, Richardson LC, et al. Mammography and breast cancer detection by race and Hispanic eth- nicity: results from a national program (United States). Cancer Causes Control 2000; 11 (8): 695–705.
Formenti SC, Arslan AA, Pike MC. Long-term outcomes of invasive ipsilateral breast tumor recurrences after lumpectomy in NSABP B-17 and B-24 randomized clinical trials for DCIS. JNCI: Journal of the National Cancer Institute 2011; 103 (22): 1723 (https://doi.org/10.1093/jnci/djr406).
Bellamy CO, McDonald C, Salter DM, et al. Noninvasive ductal carcinoma of the breast: the relevance of histologic categorization. Hum Pathol 1993; 24 (1): 16–23.
Ajisaka H, Tsugawa K, Noguch M, et al. Histological subtypes of ductal carcinoma in situ of the breast. Breast Cancer 2002; 9 (1): 55–61.
Lester SC, Connolly JL, Amin MB. College of American Pathologists protocol for the reporting of ductal carcinoma in situ. Arch Pathol Lab Med 2009; 133: 13–14.
Groen EJ, Elshof LE, Visser LL, et al. Finding the balance between over- and under-treatment of ductal carcinoma in situ (DCIS). Breast 2017; 31: 274–83.
Kerlikowske K, Barclay J, Grady D, et al. Comparison of risk factors for ductal carcinoma in situ and invasive breast cancer. J Natl Cancer Inst 1997; 89 (1): 76–82.
Claus EB, Stowe M, Carter D. Breast carcinoma in situ: risk factors and screening patterns. J Natl Cancer Inst 2001; 93 (23): 1811–17.
Claus EB, Stowe M, Carter D. Oral contraceptives and the risk of ductal breast carcinoma in situ. Breast Cancer Res Treat 2003; 81 (2): 129–36.
Duffy SW, Dibden A, Michalopoulos D, et al. Screen detection of ductal carcinoma in situ and subsequent incidence of invasive interval breast cancers: a retrospective population-based study. Lancet Oncol 2016; 17 (1): 109–14.
Ballard LJ, Ballard GR. High-grade ductal carcinoma in situ: an overview for the radiologist. J Am Osteopath Coll Radiol 2013; 2 (1): 18–25.
Nadrljanski MM, Markovic BB, Milosevic ZC. Breast ductal carcinoma in situ: morphologic and kinetic MRI findings. Iran J Radiol 2013; 10 (2): 99–102.
Kim JA, Son EJ, Youk JH, et al. MRI findings of pure ductal carcinoma in situ: kinetic characteristics compared according to lesion type and histopathologic factors. AJR 2011; 196 (6): 1450–56.
Kerlikowske K, Molinaro A, Cha I, et al. Characteristics associated with recurrence among women with DCIS treated by lumpectomy. J Natl Cancer Inst 2003; 95 (22): 1692–702.
Bijker N, Meijnen P, Peterse JL, et al. Breast conserving treatment with or without radiotherapy in DCIS: 10-year results of EORTC randomized phase 3 trial 10853-A study by the EORTC Breast Cancer Cooperative Group and the EORTC Radiotherapy Group. J Clin Oncol 2006; 24 (21): 3381–7.
Meretoja TJ, Heikkila PS, Salmenkivi K, et al. Outcome of patients with DCIS and sentinel node biopsy. Ann Surg Oncol 2012; 19 (7): 2345–51.
Lyons JM, Stempel M, Van Zee KJ, et al. Axillary node staging for microinvasive breast cancer: is it justified? Ann Surg Oncol 2012; 19 (11): 3416–21.
Shah DR, Canter RJ, Khatri VP, et al. Utilization of sentinel lymph node biopsy in patients with DCIS undergoing mastectomy. Ann Surg Oncol 2012. doi:10.1245/s10434-012-2539-4.
Giuliano AE, Hunt KK, Ballman KV, et al. Axillary dissection vs. no axillary dissection in women with invasive breast cancer and sentinel node metastasis. JAMA 2011; 305 (6): 569–75.
Parikh U, Chhor CM, Mercado CL. Ductal carcinoma in situ: the whole truth. AJR 2018; 210 (2): 246–25.
