ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ РЕЦЕПТОРІВ ЕСТРОГЕНІВ І ПРОГЕСТЕРОНУ ПРИ РАКУ ЕНДОМЕТРІЮ І–ІІ СТАДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/oncology.2025.03.197Ключові слова:
рак ендометрію, рецептори естрогенів, рецептори прогестерону, імуногістохімічне дослідження, стадії захворювання, загальна виживаністьАнотація
Мета: оцінити рівень експресії рецепторів естрогенів (ER) та прогестерону (PR) у пацієнток із різними гістологічними та молекулярними підтипами раку ендометрію (РЕ) та визначити їхній зв’язок із показниками виживаності. Об’єкт і методи: проведено проспективне дослідження 455 пацієнток із І–ІІ стадією РЕ, які отримали лікування у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі Івано-Франківської обласної ради з 2021 по 2024 роки. Більшість пацієнток (n = 291, 64,0%) становили жінки віком понад 60 років. За гістологічним типом переважала ендометріальна карцинома (76,9%); за ступенем диференціювання — G1-2 пухлини (57,4%). Результати: за результатами проведеного імуногістохімічного дослідження виявлено, що позитивний рецепторний статус мали 55,8% хворих, негативний — 29,7% хворих. В переважній кількості пухлин тіла матки ендометріального типу спостерігалася експресія ER+/PR+ (72.8%). В переважній більшості (61,9%) неендометріальних карцином експресію даних рецепторів не було виявлено. Пацієнтки з ER+/PR+ статусом продемонстрували найвищу трирічну загальну виживаність (93,7%), у групі ER–/PR– цей показник склав 71,9%. Висновки: експресія ER та PR є важливим прогностичним маркером у пацієнток з раком ендометрію І–ІІ стадії. Позитивний ER/PR-статус асоціюється із сприятливими клініко-патологічними характеристиками. Пацієнтки з ER+/PR+ пухлинами мають вищі показники загальної виживаності порівняно з групою ER–/PR–.
Посилання
Fedorenko ZP, Goulak LO, Gorokh YL, et al. Cancer in Ukraine, 2023–2024. Incidence, mortality, prevalence and other relevant statistics. Bulletin of the National Cancer Registry of Ukraine. Kyiv, 2025. 26.
Siegel RL, Giaquinto AN, Jemal A. Cancer statistics 2024. CA Cancer J Clin 2024; 74 (1): 12–49. https://doi.org/10. 3322/caac.21820.
Colombo N, Creutzberg C, Amant F, et al. ESMO-ESGO- ESTRO Consensus Conference on Endometrial Cancer: diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol 2016; 27 (1): 16–41. https://doi.org/10.1093/annonc/mdv484.
Smith D, Stewart CJR, Clarke EM, et al. ER and PR ex- pression and survival after endometrial cancer. Gynecol Oncol 2018; 148 (2): 258–66. https://doi.org/10.1016/j. ygyno.2017.11.027.
Alodaini AA. Uterine mesenchymal tumors: Updates on pa- thology, molecular landscape, and therapeutics. Medicina (Kaunas) 2024; 60 (7): 1085. https://doi.org/10.3390/ medicina60071085.
Guan J, Xie L, Luo X, et al. The prognostic significance of estrogen and progesterone receptors in grade I and II endo- metrioid endometrial adenocarcinoma: hormone receptors in risk stratifi ation. J Gynecol Oncol 2019; 30 (1): e13. https://doi.org/10.3802/jgo.2019.30.e13.
Przewoźny S, Rogaliński J, de Mezer M, et al. Estrogen receptor (ER) and progesterone receptor (PgR) expression in endometrial cancer-an immunohistochemical assess- ment. Diagnostics (Basel) 2024; 14 (3): 322. https://doi. org/10.3390/diagnostics14030322.
Galant N, Krawczyk P, Monist M, et al. Molecular clas- sification of endometrial cancer and its impact on therapy selection. Int J Mol Sci 2024; 25 (11): 5893. https://doi. org/10.3390/ij 115893.
Zhou J, Song T, Gong S, et al. microRNA regulation of the expression of the estrogen receptor in endometrial cancer. Mol Med Rep 2010; 3 (3): 387–92. https://doi.org/10. 3892/mmr_00000269.
Concin N, Matias-Guiu X, Cibula D, et al. ESGO-ESTRO- ESP guidelines for the management of patients with en- dometrial carcinoma: update 2025. Lancet Oncol 2025; 26 (8): e423–e435. https://doi.org/10.1016/S1470-2045- (25)00167-6.
Vrede SW, Van Weelden WJ, Bulten J, et al. Hormonal bio- markers remain prognostically relevant within the molecular subgroups in endometrial cancer. Gynecol Oncol 2025; 192: 15–23. https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2024.10.028.
