РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Abstract

Досліджено правову та політичну основи державної підтримки релокації бізнесу в Україні через повномасштабну війну. Спираючись як на національні практики, так і на міжнародний досвід післякризового економічного відновлення, оцінено ефективність чинних інструментів, як-от організаційна допомога, пільгова оренда, регіональні грантові програми та ініціативи міжнародних донорів. Результати свідчать, що хоча уряд України швидко запустив програму релокації та ефективно забезпечив логістичну підтримку, правові та фінансові механізми залишаються фрагментованими, з обмеженими системними інструментами для розвитку бізнесу після переміщення. Виокремлено основні проблеми, зокрема бюрократичну складність, нерівномірність регіональної підтримки та відсутність єдиної національної стратегії. На основі найкращих практик США, Японії та Нової Зеландії визначено пріоритетні напрями для України.

У роботі сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства та державної політики України у сфері підтримки релокованого бізнесу. Серед ключових інструментів підтримки передбачено запровадження податкових пільг для релокованих підприємств, часткове відшкодування витрат на переїзд, пільгове кредитування, ваучери на бізнес-послуги та гранти, зокрема за участі міжнародних донорів. Запропоновано розширити практику надання державного й комунального майна на пільгових умовах. Також рекомендовано запровадити систему «пільгового страхування» воєнних та релокаційних ризиків, розширити можливості використання коштів резервного фонду державного бюджету для фінансування заходів з релокації й створити спеціальний Фонд оперативного реагування для бізнесу.

Наголошено, що переміщені підприємства мають бути інтегровані у ширшу політику економічної стійкості та регіонального розвитку з чітким законодавчим і програмним забезпеченням як на національному, так і на місцевому рівні.