"…якось організм мобілізується на самовиживання": Воєнне повсякдення в розповіді мешканця с. Нова Буда на Київщині
(інтерв’ю записала та підготувала до друку О. Воробєй)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.05.005Ключові слова:
війна Росії проти України, усна історія, стратегії виживання, воєнне повсякдення, цивільне населення, Київщина, с. Нова БудаАнотація
Мета — запровадити до наукового обігу записані у серпні 2023 р. свідчення чоловіка похилого віку, який став очевидцем швидкого наступу ворожих сил на півночі Київської обл. в лютому — березні 2022 р., висвітлити становище мешканців сіл, що опинилися впритул до вже захоплених територій і перебували під загрозою подальшого просування російської армії в напрямку Києва, під артобстрілами й бомбардуваннями.
Методологія базується на отриманні інформації суб’єктивного характеру шляхом напівструктурованого інтерв’ювання з використанням заздалегідь визначених запитань, залишаючи місце для гнучкості залежно від відповідей особи про події з її життя. В подальшому індивідуальний досвід може бути зіставлений з іншими джерелами щодо реалій початку повномасштабної фази російсько-української війни.
Наукова новизна полягає у відтворенні повсякденних практик виживання селян, які опинилися під загрозою окупації внаслідок просування ворога на Київ.
Висновки. Матеріали інтерв’ю відображають «живу історію», що постає у тривимірному розрізі: місце, час, обставини. Зважаючи на швидкоплинність подій, неможливість їх невідкладної документальної фіксації, усноісторичні матеріали про персональний досвід виживання пересічної людини в надзвичайних воєнних обставинах можуть бути включеними до майбутнього мегаісторичного наративу.