Проєкції української незалежності від Росії у світлі концептуалізацій провідних німецьких інтелектуалів із кінця XIX ст. до 1918 р.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.121Ключові слова:
німецька інтелектуальна історія, покоління німецьких інтелектуалів, геополітика, історіософія, незалежність від Росії, причини й підстави незалежності, шляхи та способи досягнення незалежностіАнотація
Мета — розглянути сукупність дослідницьких ідей низки німецьких інтелектуалів від кінця XIX ст. до 1918 р. щодо причин і підстав української незалежності з виведенням міркувань стосовно можливостей, шляхів, способів її досягнення.
Методологія базується на використанні концепції генерацій соціолога К. Мангайма та ідей історика Р. Шартьє про соціальну й інтелектуальну обумовленість відмінних артикуляцій серій дискурсу.
Наукова новизна. Вперше подається цілісне комплексне осмислення ідей та концепцій німецьких інтелектуалів щодо можливих проєкцій української незалежності з проведенням їх широкого порівняльного аналізу. Виокремлюються тенденції, які намітились у німецькій науці щодо можливостей здобуття українцями незалежності.
Висновки. Досліджуються історіософський (E. фон Гартман, O. Гетч, П. Рорбах) та геополітичний (Ф. Науман, А. Пенк, М. Вебер) напрями в німецькій інтелектуальній історії. Погляди їх чільних представників сформували в рамках кожного напряму окремий дискурс української самостійності, з обговоренням різних можливостей України здобути незалежність, відмінним баченням шляхів і способів її досягнення. Поряд із тотожними умовиводами, яких доходили німецькі інтелектуали, стверджуючи про обґрунтованість претензій України на незалежне від Росії національно-державне існування, визначено й істотні відмінності між обома дискурсами. В контексті обговорення причин і підстав української самостійності представники історіософського напряму висували цивілізаційну (соціокультурні відмінності) та культурологічну (вищість / нижчість, зростання / занепад) концептуалізації, натомість репрезентанти геополітичного наголошували на пріоритеті саме геополітичного (самодостатність просторового розміщення) чинника. Щодо можливих способів здобуття незалежності України «геополітики» визначали в її союзники низку об’єднань європейських держав чи створення суміжної з Росією буферної країни — подібно до Болгарського царства, «історики» ж у ролі союзників України на шляху до самостійності пропонували або Румунське королівство, або Польщу та Фінляндію.
Посилання
"Bavaj, R. (2010). Intellectual History.
Borowsky, P. (1973). Paul Rohrbach und die Ukraine. Ein Beitrag zum Kontinuitätsproblem. Deutschland in der Weltpolitik des 19. und 20. Jahrhunderts. Fritz Fisher zum 65. Geburtstag. Hrsg. von I. Geiβ, B.J. Wendt. Düsseldorf: Bertelsmann Universitätsverlag. 437-462. [in German].
Kappeler, A. (2003). Der Schwierige Weg zur Nation. Wien: Böhlau Verlag. [in German].
Bavaj, R. (2001). Die deutsche Ukraine-Publizistik während des Ersten Weltkrieges. Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung. Bd. 50. H. 1: 1-25. [in German].
Golczewski, F. (2010). Deutsche und Ukrainer, 1914-1939. Padeborn: Verlag Ferdinand Schöningh. [in German]. doi: https://doi.org/10.30965/9783657763733
Levandovsky, V. (1996). Ukraine in Geopolitical Concepts in the First Third of the Twentieth Century. Ukrainian Statehood in the Twentieth Century: Historical and Political Analysis. Ed. O. Dergachov. Kyiv. 121-142.
Barvinska, P. (2012). Mizh naukoiu i politykoiu: Interpretatsii Skhidnoi Yevropy v akademichnomu seredovyshchi nimetskomovnoho prostoru u kintsi XIX — pochatku XX st. Odesa: Odesk. natsion. un-t im. I.I. Mechnykova. [in Ukrainian].
Telvak, V., Radchenko O. (2018). Lysty Otto Hetcha do Mykhaila Hrushevskoho. Arkhivy Ukrainy. 2-3: 212-226. [in Ukrainian].
Chornovol, I. (1997). Halytska shliakhta i proekt “Kyivskoho korolivstva” kantslera Otto Bismarka. Suchasnist. 3: 65-71. [in Ukrainian].
Barvinskyi, O. (2009). Spomyny moho zhyttia. (T. II, ch. 3-4). New York; Kyiv: Stylos. [in Ukrainian].
Pachovskyi, V. (1913, January 4). Samostiine korolivstvo kyivske po zamyslu Bismarka. Iliustrovana Ukraina. Ch. 1: 4-6. [in Ukrainian].
Tomashivskyi, S. (1924). Bismark i Ukraina. Litopys polityky, pysmenstva i mystetstva. 5: 66-70; 6: 82-85; 8: 114-115; 12: 178-181. [in Ukrainian].
Mannheim, K. (1952). Essays on the Sociology of Knowledge. London: Routledge and Kegan Paul.
Chartier, R. (1991). The Cultural Origins of the French Revolution. Durham; London: Duke University Press.
Hoetzsch, O. (1917). Russische Probleme: Eine Entgegnung auf J. Hallers Schrift “Die russische Gefahr im deutschen Hause”. Berlin: Verlag von Georg Reimer. [in German]. doi: https://doi.org/10.1515/9783111500263
Hoetzsch, O. (1913). Ruβland: Eine Einführung auf Grund seiner Geschichte von 1904 bis 1912. Berlin: Verlag von Georg Reimer. [in German]. doi: https://doi.org/10.1515/9783112339244
Beyer, H. (1956). Die Mittelmächte und die Ukraine 1918. München: Isar Verlag. [in German].
Mogk, W. (1972). Paul Rohrbach und das “Gröβere Deutschland”. Ethischer Imperialismus in Wilhelminischen Zeitalter. München: Wilhelm Goldmann Verlag. [in German].
Rohrbach, P. (1915). Bismarck und wir. München: F. Bruckemann. [in German].
Rohrbach, P. (1915). Russisches. Berlin: J. Sittenfeld. [in German].
Rohrbach, P. (1917). Unser Kriegsziel im Osten und die russische Revolution. Weimar: Alexander Duncker. [in German].
Rohrbach, P. (1917). Der Kampf um Livland: Deutsch-Russisches Ringen durch sieben Jahrhunderte. München: F. Bruckemann. [in German].
Rohrbach, P. (1916). Weltpolitisches Wanderbuch, 1897-1915. Leipzig: Karl Robert Langewiesche. [in German].
Rohrbach, P. (1915). Russland und wir. Stuttgart: J. Engelhorns nachf. [in German].
Naumann, F. (1915). Mitteleuropa. Berlin: Verlag von Georg Reimer. [in German]. doi: https://doi.org/10.1515/9783112385241
Naumann, F. (1964). Werke. Köln; Opladen: Westdeutscher Verlag. Bd. 4. [in German].
Schultz, H.-D. (2010). “Ein wachsendes Volk braucht Raum”: Albrecht Penck als politischer Geograph. 1810-2010: 200 Jahre Geographie in Berlin an der Universität zu Berlin (ab 1810), Friedrich-Wilhelms-Universität zu Berlin (ab 1828), Universität Berlin (ab 1946), Humboldt-Universität zu Berlin (ab 1949). Hrsg. von B. Nitz, H.-D. Schultz, M. Schulz. Berlin: Geographisches Institut der Humboldt Universität zu Berlin. 91-135. [in German].
Henniges, N. (2017). Die Spur des Eises: Eine praxeologische Studie über die wissenschaft lichen Anfänge des Geologen und Geographen Albrecht Penck (1858-1945). Leipzig: Leibniz-Institut für Länderkunde. [in German].
Penck, A. (1918). Polen: Eine Anzeige. Zeitschrift der Gesellschaft für Erdkunde zu Berlin. 3/4: 97-131. [in German].
Penck, A. (1916). Die Ukraina. Zeitschrift der Gesellschaft für Erdkunde zu Berlin. 7: 458-477. [in German].
Penck, A. (1916). Über politische Grenzen: Rede zum Antritt des Rektorates der Königlichen Friedrich-Wilhelms-Universität in Berlin gehalten in der Aula am 25. September 1917. Berlin: Druck der Norddeutschen Buchdruckerei und Verlagsanstalt. [in German].
Penck, A. (1915). Politisch-geographische Lehren des Krieges. Berlin: Ernst Siegfried Mittler und Sohn. [in German].
Penck, A. (1918). Die Natürlichen Grenzen Russlands: Ein Beitrag zur politischen Geographie des europäischen Ostens. Berlin: Ernst Siegfried Mittler und Sohn. [in German].
Mommsen, W. J. (1974). Max Weber und die deutsche Politik, 1890-1910. Tübingen: Verlag J.C.B. Mohr. [in German].
Weber, M. (1906). Zur Lage der bürgerlichen Demokratie in Ruβland. Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik. XXII: 234-353. [in German].
Weber, M. (1906). Ruβlands Übergang zum Scheinkonstitutionalismus. Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik. XXIII: 165-401. [in German].
Mommsen, W. J. (1989). Max Weber-Gesamtausgabe. (Abt. I: Schriften und Reden, Bd. 10: Zur Russischen Revolution von 1905). Tübingen: J.C.B. Mohr. [in German].
Weber, M. (1921). Gesammelte politische Schriften. München: Drei Masken Verlag. [in German].
Chișa, A. (2003). Romania and Hungary at the Beginning of 20th Century: Establishing Diplomatic Relations (1918-1921). Cluj-Napoca: Center for Transylvanian Studies.
Pop, I.-A., Bolovan I. (2006). History of Romania: Compendium. Cluj-Napoca: Romanian Cultural Institute.
Hartmann, A. von. (1916). Eduard von Hartmann und Ruβland. Preuβische Jahrbücher. 163: 514-517. [in German].
Hoetzsch, O. (1915). Der Deutschen Kampf im Osten. Rede am 5. Februar 1915. Berlin: Carl Heymanns Verlag. [in German].
Jones, H. (2014). The German Empire. Empires at War, 1911-1923. The Greater War. Ed. By R. Gerwarth, E. Manela. Oxford: Oxford University Press. 52-72. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198702511.003.0004
Haslinger, P. (2014). Austria-Hungary. Empires at War, 1911-1923. The Greater War. Ed. by R. Gerwarth, E. Manela. Oxford: Oxford University Press. 73-90. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198702511.003.0005
Rohrbach, P. (1913). Deutsche Welt- und Kolonialpolitik. Preuβische Jahrbücher. 152: 509-527. [in German].
Meyer, H. C. (1955). Mitteleuropa in German Thought and Action, 1815-1945. The Hague: Martinus Nijhoff. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-011-7504-3
Gordon, A. C. (1995). Geschichte Europas 1815-1980: Vom Wiener Kongreβ bis zur Gegenwart. München: C.H. Beck. [in German].
