Допоміжні історичні дисципліни: підсумки та перспективи студій (закінчення)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.150Ключові слова:
допоміжні історичні дисципліни, методологія, інтердисциплінарність, наукові інституції, наукові семінари, міжнародна співпрацяАнотація
Метою статті є актуалізація таких питань, як генеза допоміжних історичних дисциплін в європейській науці XVIII ст., формування понятійного апарату, спроба акцентування уваги на потребі синхронного розвитку цього напряму досліджень з європейськими традиціями у частині методології, понятійної номенклатури, інтердисциплінарності, стан допоміжних історичних дисциплін у системі викладання на історичних факультетах, траєкторії їх вивчення в українській історіографії.
Методологія полягає в компаративістському підході щодо осмислення ролі та місця допоміжних історичних дисциплін із застосуванням результатів таких гуманітарних наук і напрямів, як культурна антропологія, історія ідей, соціологія та акцентування на інтердисциплінарному підході при вирішенні дослідницьких завдань.
Наукова новизна. Здійснюється синтетичний огляд розвитку допоміжних історичних дисциплін в Україні з аналізом їх актуального стану та проекцією на європейський досвід.
Висновки. Наведений матеріал актуалізує кроки й завдання, які слід реалізувати задля виведення допоміжних історичних дисциплін на якісно новий рівень. Насамперед ідеться про системні зміни в підготовці фахівців. Пріоритетом має бути вивчення класичних та європейських мов, палеографії, дипломатики, що дасть змогу розуміти письмовий документ, дешифровувати культурні коди різних історичних періодів. Наступним кроком має стати сприйняття різних методологічних пропозицій в осмисленні того, чим є історична наука, який ефект має нести наукове дослідження, вихід із замкненого кола позитивізму. Украй важливо стежити за актуальною закордонною фаховою літературою, підтримувати контакти із зарубіжними колеґами, розуміти тенденції розвитку сучасної науки. Усе це дозволить системно змінити українську історичну науку та її фундамент, яким є допоміжні історичні дисципліни.
Посилання
Domańska, E. (2017). Sprawiedliwość epistemiczna w humanistyce zaangażowanej. Teksty Drugie, 1. Warszawa. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.18318/td.2017.1.3
Ilkiv-Svydnytskyi, M. (2015). Gottfrid Ulih i yoho studii z dopomizhnykh istorychnykh nauk u Lvivskomu universyteti. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka: Komisiia spetsialnykh (dopomizhnykh) istorychnykh dystsyplin, CCLXVIII. Lviv. [in Ukrainian].
Ilkiv-Svydnytskyi, M. (2010). Formuvannya novoho kanonu spetsialnykh istorychnykh dystsyplin v Ukraini (deiaki krytychni mirkuvannia z pryvodu vydannia: Spetsialni istorychni dytsypliny. Dovidnyk: navchalnyi posibnyk). Visnyk Lvivskoho universytetu: Seriia “Istoriia”. Lviv. [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. (2020). Spetsialni istorychni dystsypliny yak pidsystema istorychnoi nauky. Rechi i obrazy: Mat. konf. „Spetsialni istorychni dystsypliny v konteksti ‘rechovoho’ ta ‘vizualnoho’ povorotiv yevropeiskoi humanitarystyky”. Kyiv. [in Ukrainian].
Kapral, M. (2013). Yaroslav Dashkevych yak istoryk Ukrainy, dzhereloznavets ta doslidnyk spetsialnykh istorychnykh dystsyplin. Ukrainske dzhereloznavstvo ta spetsialni istorychni dystsypliny na porozi 21 st.: Mat. mizhnar. konf., prysviachenoi 85-littiu vid dnia narodzhennia Yaroslava Dashkevycha (13–14 hrudnia 2011 r., Lviv). Lviv. [in Ukrainian].
Kasianov, H. (2002). Shche ne vmerla ukrainska istoriohrafiia. Krytyka. [in Ukrainian].
Kiersnowski, R. (1988). Moneta w kulturze średniowiecznej. Warszawa. [in Polish].
Kis, Ya. (1963). Do istorii rozvytku dopomizhnykh istorychnykh dystsyplin u Lvivskomu universyteti. Naukovo-informatsiinyi buleten Arkhivnoho upravlinnia URSR, 37–40. Kyiv. [in Ukrainian].
Kmet, V., Turmys, N., Shust, R. (2004). Stan i perspektyvy rozvytku spetsialnykh istorychnykh dystsyplin. Ukrainska istoriohrafiia na zlami XX i XXI st.: zdobutky i problemy, 229–259. Lviv. [in Ukrainian].
Kölzer, T. (2008). Die Historischen Hilfwissenschaften – gestern und heute. Archiv für Diplomatik, Schriftgeschichte, Siegel- und Wappenkunde, 54, 207. Wien; Köln; Weimar. [in Germany]. doi: https://doi.org/10.7788/afd.2008.54.jg.205
Krejčik, T. (1998). Pečeť v kultuře sředověku. Ostrava. [in Czech].
Kula, W. (1970). Miary i ludzie. Warszawa. [in Polish].
Kürbis, B. (2007). Nauki pomocnicze historii w wykładzie uniwersyteckiem. Cztery eseje o zrόdłoznawstwie. Poznań. [in Polish].
Markowski, M. (2013). Polityka wrażliwości. Wprowadzenie do humanistyki. Krakόw. [in Polish].
Neretina, S. (1994). Slovo i tekst v srednevekovoj kulture. Moskva. [in Russian].
Paravicini, W. (2018). Von der Hilfwissenschaft zur Grundwissenschaft: Über Gegenwart und Zukunft des Handwerks der Historiker. Archiv für Diplomatik, Schriftgeschichte, Siegel- und Wappenkunde, 63, 1. Wien; Köln; Weimar. [in Germany]. doi: https://doi.org/10.7788/afd-2018-630105
Pawlicka, U. (2017). Humanistyka: pracownia, centrum czy laboratoria. Teksty Drugie, 2. Warszawa. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.18318/td.2017.1.26
Piech, Z. (2010). W drodze do podręcznika sfragistyki (staro)polskiej. In memoriam honoremque Casimiri Jasiński, 49–50. Toruń. [in Polish].
Ricoeur, P. (1985). Egzystencja i hermeneutyka. Ropzrawy o metodzie. Warszawa. [in Polish].
Santsevich, A. (1988). Sistema vspomogatelnykh istoricheskikh distsiplin. Vspomogatelnye istorichrskiye distsipliny: istoriografiya i teoriya. Kiev. [in Russian].
Shust, R., Tseluiko, O. (2015). Dopomizhni / spetsialni istorychni dystsypliny u Lvivskomu universyteti: istoriohrafiia pytannia ta perspektyvy podalshoho doslidzhennia. Istoriia ta istoryky u Lvivskomu universyteti: tradytsii ta suchasnist (do 75-littia stvorennia istorychnoho fakultetu). Lviv. [in Ukrainian].
Szczęsna, E. (2017). Humanistyka wobec rozwoju technologii cyfrowych. Teksty Drugie, 1. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.18318/td.2017.1.25
Szymański, J. (2001). Nauki pomocnicze historii. Warszawa. [in Polish].
Tatarkiewicz, W. (1988). Historia estetyki. Estetyka starożytna, 1. Warszawa. [in Polish].
Tseluiko, O. (2014). Narada u viddili istorii Ukrainy Instytutu suspilnykh nauk AN URSR “Pro stan i zavdannia rozvytku dopomizhnykh istorychnykh dystsyplin” (31 sichnia 1959 r.). Visnyk Lvivskoho universytetu: Seriia istorychna, 50. Lviv. [in Ukrainian].
Yaremenko, M. (2010). Spetsialni istorychni dystsypliny. Kyiv. [in Ukrainian].
