"Сільське в міському": аграрний сектор Львова та його внесок у повоєнну економіку міста
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.058Ключові слова:
Львів, артіль, колгосп, підсобне господарство, продовольча продукціяАнотація
Мета дослідження – висвітлити особливий феномен повоєнного Львова, що полягав у взаємодії міста й села в межах міського простору. Сільські та міські практики справляли серйозний вплив на щоденне життя, змінювали харчування та етнічний колорит міста.
Використано загальнонаукові методи – причинно-наслідковий, порівняльний, системного аналізу та ін.
Наукова новизна. Уперше висвітлено діяльність сільськогосподарських підприємств, які активно використовували угіддя в межах міста. Окремим аспектом проаналізовано продукцію місцевих харчових підприємств, визначено її популярність серед населення та встановлено рівень забезпечення містян продуктами. Акцентовано увагу на методах збереження продовольства за умов відсутності холодильного обладнання. Доведено, що аграрні експерименти в місті не були правилом, а радше винятком, зумовленим повоєнною розрухою. У результаті співпраці «міста» й «села» у Львові витворилося двояке соціальне середовище, зі своєрідними впливами на повоєнне місто.
Висновки. У перші роки по війні традиційне господарство Львова співіснувало в одному просторі зі сільськими практиками, які проявлялися в культивуванні сільськогосподарських артілей (колгоспів), підсобних та індивідуальних господарств. Система зайнятості у сільському господарстві корелювала з партійною політикою репрезентації класовості в усіх сферах міського життя. Підсобні господарства, артілі та відгодівельні комплекси, організовані в умовах харчового дефіциту як один з елементів повоєнного виживання, були нетиповим явищем повоєнного міста. Попри невеликі обсяги львівського аграрного сектору його внесок у загальноміську фінансову систему був відчутним. Серед місцевої харчової продукції, виготовленої на базі сировини міських господарств, особливою популярністю користувалися варені ковбаси. Молочні товари займали незначний відсоток серед загального обсягу споживання молока в місті. Розводячи худобу, вирощуючи овочі та фрукти, львів’яни не лише забезпечували собі додатковий раціон, але й формували своєрідне соціальне середовище повоєнного Львова, яке відрізнялося від типових урбанізаційних процесів інших міст.