Листи з афонського Ватопедського монастиря на Січ до П.Калнишевського та І.Глоби (1767–1768 рр.) (вступна стаття й публікація С.Шумила)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.180Ключові слова:
Ватопедський монастир, Афон, Військо Запорізьке, Січ, Калнишевський, Глоба, козацтво, чернецтвоАнотація
Мета публікації – введення в науковий обіг документів, які розкривають невідомі факти існування тісних зв’язків афонського Ватопедського монастиря із Січчю у XVIII ст. і ктиторської підтримки козацькою старшиною цієї обителі.
Методологічні засади ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
Наукова новизна. Уперше до наукового обігу введено листи архімандрита Ватопедського монастиря за 1767–1768 рр. на ім’я останнього кошового отамана П.Калнишевського та ґенерального писаря Війська Запорізького І.Глоби. Виявлено малознані аспекти ктиторської підтримки козацькою старшиною афонських монастирів і, зокрема, «ктиторського патронування» з боку Січі, її кошового отамана П.Калнишевського древньої обителі та школи, що діяла при ній. На основі архівних джерел по-новому розкривається історія українських контактів із Ватопедським монастирем у XVIII ст. Ктиторами, донаторами, жертводавцями святогірських обителей у той час нерідко виступали представники козацької верхівки, які розглядали свою участь у підтримці монастирів як неодмінний атрибут власного елітарного статусу у суспільстві.
Посилання
Chentsova, V. (2000). Istochniki fonda “Snosheniya Rossii s Gretsiyey” RGADA po istorii mezhdunarodnykh otnosheniy v Vostochnoy i Yugo-Vostochnoye Evrope v 50-e gg. XVII v. Russkaya i ukrainskaya diplomatiya v Evrazii: 50-e gg. XVII v., 162–164. Moskva. [in Russian].
Chentsova, V. (2011). Pisets Nikolay Armiriot i Krest tsarya Konstantina: K istorii svyazey Vatopedskogo monastyrya s Rossiyey v XVII v. Palaeoslavica, 19 (2), 60–109. Cambridge (Mass.). [in Russian].
Fonkich, B. (1991). Grechesko-russkiye svyazi ser. XVI – nach. XVIII v.: Grecheskiye dokumenty moskovskikh khranilishch: Katalog vystavki, 30–46. Moskva. [in Russian].
Fonkich, B. (2001). Chudotvornyye ikony i svyashchennyye relikvii khristianskogo Vostoka v Moskve v ser. XVII v. Ocherki feodalnoy Rossii, 5, 89–97. Moskva. [in Russian].
Kashtanov, S., Stolyarov, L., Fonkich, B. (Ed.). (2004). Rossiya i grecheskiy mir v XVI v. Moskva. [in Russian].
Mertzimekis, N. (2017). Epitrachelion aux inscriptions dédicatoires et liturgiques du tsar Fiodor Ier Ivanovitch (1584–1598), conservé au monastère de Vatopedi au Mont Athos. Annuaire de L’Université de Sofia “St. Kliment Ohridski”, 99 (18), 59–69. Sofia. [in French].
Miskevka, V., Marinesku, F. (2012). Roksandra Khmelnitskaya (doch Vasiliya Lupu) i eye zaveshchaniye ot 15 yanvarya 1667 g. Factorul feminin în istorie: culegere de studii şi documente, 197–214. Chişinău. [in Russian].
Nimchuk, V. (1995). Pravyla vydannia pamiatok, pysanykh ukrainskoiu movoiu ta tserkovnoslovianskoiu ukrainskoi redaktsii. Kyiv. [in Ukrainian].
Pavlikianov, C. (1996). A Short Catalogue of the Slavic Manuscripts in Vatopedi. Byzantina. Symmeikta, 10, 295–325. Athens. doi: https://doi.org/10.12681/byzsym.818
Pavlikianov, C. (2008). The Athonite Monastery of Vatopedi from 1462 to 1707. Sofia.
Ἀρκάδιος, Βατοπαιδινός. (2017). Ἱστορία τῆς Ἱερᾶς Μεγίστης Μονῆς τοῦ Βατοπαιδίου. Ἅγιον Ὄρος. [in Greece].
Βαρβούνη, Μ. (2006). Το Οικουμενικό Πατριαρχείο, εκδόσεις Χελάνδιον. Athens. [in Greece].
Χρυσοχοΐδης, Κ. (1996). ᾿Από τήν ᾿Οθωμανική κατάκτηση ὥς τόν 20ό αιώνα. ‘Ιερά Μεγίστη Μονή Βατοπεδίου, Παράδοαη-ίστορία-Τέχνη, 1, 66. “Αγιον “Ορος. [in Greece].
