Творення "пам’яті" про Хотин-1621 у київських церковних текстах і козацьких літописах XVII – початку XVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.154Ключові слова:
Хотинська війна, київські церковні автори, козацькі літописи, історична пам’ятьАнотація
Мета статті – дослідити представлення козацької участі у Хотинській кампанії 1621 р. у творах київських церковних авторів та козацьких літописців XVII – початку XVIII ст., спираючись на методологію дискурс-аналізу.
Наукова новизна. Київські православні церковники, а пізніше козацькі літописці, які були творцями історичної пам’яті про участь козацького війська у Хотинській війні 1621 р., цілком ориґінально представляли цей сюжет порівняно з іншими річпосполитськими авторами. Так, на відміну від останніх, вони зображували козацьке військо не помічниками, хай і доблесними, шляхетської армії на чолі з великим литовським гетьманом Яном Каролем Ходкевичем, а чільними оборонцями Хотина, єдино завдяки яким Річ Посполита встояла під натиском османського війська. Разом із тим, представлення «козацької звитяги» у цих творах змінювало свої змістові акценти впродовж XVII ст.
Висновки. Первинний сплеск у 1620-х рр. у текстах київських церковних авторів, які підкреслювали православну ідентичність козаків, відбувся в контексті боротьби за визнання королем висвяченої єрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р. православної ієрархії. Після визнання її новим монархом Владиславом IV у 1632 р. сюжет про Хотинську війну і про роль у ній запорозького козацтва загалом зник зі знакових київських текстів аж до 1670-х рр. Відродження «пам’яті» про Хотинську війну відбулося знову ж у колі церковних авторів (Ґалятовський, Софонович), котрі, утім, не спиралися на тексти зразка 1620-х рр. Їхні мотиви уславлення козацької звитяги під Хотином були іншими – протиставити гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, «переможця турків», гетьманові П.Дорошенку, що визнав османську протекцію. Надалі саме текст Cофоновича буде відрефлектований у козацьких літописах кінця XVII – початку XVIII ст. Слідом за Софоновичем автори твердили, що вирішальну роль у відступі османського війська відіграли нічні козацькі атаки – практика, сумнівна як на вояцькі звичаї, проте цілком достойна, якщо звернутися до біблійних алюзій. Саме на цю домінуючу інтерпретативну рамку орієнтуватиметься й С.Величко, попри те, що, прописуючи сюжет Хотинської кампанії, фактографічно він спирався на тексти католицьких авторів.
Посилання
Berezhna, L. (2014–2015). Dary Mazepy: Kultura podarunkiv ukrainskykh hetmaniv u systemi dyplomatychnoi komunikatsii druhoi polovyny XVII st. Kyivska Akademiia, 12. Kyiv. [in Ukrainian].
Bevzo, O. (1970). “Lvivskyi litopys” i “Ostrozkyi litopysets”: Dzhereloznavche doslidzhennia. Kyiv. [in Ukrainian].
Bovhyria, A. (2018). Uiavlennia pro “inshykh” v istorychnykh naratyvakh Hetmanshchyny (kinets XVII–XVIII st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 18. [in Ukrainian].
Dokumenty ukrainskoho kozatstva XVI – pershoi polovyny XVII st.: universaly, lystuvannia, uhody, prysiahy. (2016) (Eds. V. Brekhunenko, Yu. Mytsyk, V. Shcherbak). Kyiv. [in Ukrainian].
Kohut, Z. (2010). Vplyv polityky na Inokentiia Gizelia ta vydannia kyivskoho “Synopsysu”: nove osmyslennia. Inokentii Gizel. Vybrani tvory, III. Kyiv; Lviv. [in Ukrainian].
Murphey, R. (1999). Ottoman Warfare 1500–1700. Rutgers University Press. doi: https://doi.org/10.4324/9780203166024
Mytsyk, Yu. (1984). “Letopisets Dvoretskikh” – pamyatnik ukrainskogo letopisaniya XVII v. Letopisi i khroniki 1984 g. Moskva. [in Russian].
Mytsyk, Yu. (1996). Chernihivskyi litopys. Siverianskyi litopys, 4 (10). [in Ukrainian].
Ostapchuk, V. (2001). The Human Landscape of the Ottoman Black Sea in the Face of the Cossack Naval Raids. Oriente Moderno: Nuova Serie, 81/1. doi: https://doi.org/10.1163/22138617-08101003
Plokhii, S. (2005). Nalyvaikova vira: kozatstvo i relihiia v rannomodernii Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2015). Pokhodzhennia slovianskykh natsii. Domoderni identychnosti v Ukraini, Rosii ta Bilorusi. Kyiv. [in Ukrainian].
Sas, P. M. (2012). Khotynska viina 1621 r. Bila Tserkva. [in Ukrainian].
Sinkevych, N. (2013) “Paterykon” Sylvestra Kosova: pereklad ta doslidzhennia pamiatky. Kyiv. [in Ukrainian].
Sysyn, F. (1988). History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. Cambridge.
Velychko, S. (2020). Litopys (Eds. T. Tairova-Yakovleva, H. Boriak). Kyiv. [in Old-Ukrainian].
Yakovenko, N. (2005). Narys istorii Ukrainy z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2012). Dzerkala identychnosti. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI – pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Zatyliuk, Ya. V. (2011). Predky “kozatskoho malorosiiskoho narodu” i kyievo-ruska spadshchyna v uiavlenni elity chasiv Pylypa Orlyka. Pylyp Orlyk: zhyttia, polityka, teksty: Mat. Mizhnar. nauk. konf. “Ad fontes” do 300-richchia Benderskoi Konstytutsii 1710 r., Kyiv, NaUKMA, 14–16 zhovt. 2010 r. (Ed. N. Yakovenko). Kyiv. [in Ukrainian].
