Французька військова місія у Херсоні 1919 р. та її наслідки
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.075Ключові слова:
реґіональна історія, Херсон, Херсонщина, Антанта, Українська Народна Республіка, Директорія України, Добровольча арміяАнотація
Місія Антанти на Півдні України – важлива військово-політична подія, що вплинула на українсько-французькі відносини під час Паризької мирної конференції 1919–1920 рр. і, зрештою, на подальшу долю УНР. Однак її оцінки різняться як серед учасників, так і в історіографії. Доступність значного джерельного матеріалу завдяки створенню електронних архівів дозволяє розглянути цю подію різнобічно, без превалювання одних груп джерел над іншими.
Основною метою є встановлення часової шкали висадки десанту Антанти у Херсоні та оцінка події в історичному процесі. Під час дослідження використано методи архівної евристики, критичного аналізу джерел, історіографічного аналізу.
Наукову новизну становлять результати, що дозволяють установити події кінця 1918 – початку 1919 рр. на Півдні України з позиції всіх сторін – їх учасників, визначити, чи справді опір місцевого населення, що призвів до поразки місії, мав більшовицьке коріння.
Висновки. З’ясовано, що, поступившись засадничими республіканськими принципами на догоду тимчасовим політичним інтересам, французька військова місія як на Херсонщині, так і у цілому в Південній Україні не виконала поставленої задачі – встановлення в реґіоні громадського порядку. Це вилилося в репресії проти місцевого населення, безпідставно звинуваченого в підтримці більшовиків, а також у зростання антисемітизму та знищення великого числа заручників при відступі з Херсона. Подібні дії знівелювали всі досягнення місії Антанти й, відповідно, позначилися на ставленні мешканців до союзників, що стало козирем у руках більшовиків. Урешті-решт результатом була тимчасова стабілізація ситуації, яка завершилася з переходом отамана Н.Григор’єва на бік більшовиків. Із припиненням військової місії на Півдні України зросло воєнне протистояння та, як наслідок, відбулося остаточне руйнування економіки реґіону й утвердження більшовицької влади в умовах масштабного голоду 1921–1923 рр.
Посилання
Derzhaliuk, M. (1998). Mizhnarodne stanovyshche Ukrainy ta yii vyzvolna borotba u 1917–1922 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Ficat, J., Devos, J.-C., Nicot, J., Schillinger, F., Waksman, P. (1974). Inventaire sommaire des archives de la guerre. Série N 1872–1919. Imprimerie La Renaissance. Troyes. [in France].
Fieschi, P. (2016). L’intervention française à Odessa (décembre 1918 – mars 1919) vue à travers l’action du “Consul de France”, Emile Henno. Cahiers slaves, 14, 161–172. [in France]. doi: https://doi.org/10.3406/casla.2016.1142
Honchar, B., Horodnia, N. (2000). Vidnosyny mizh Frantsiieiu ta UNR (hruden 1918 – kviten 1919 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 47–57. [in Ukrainian].
Kosyk, V. (1993). Frantsiia i pytannia samostiinosti Ukrainy 1917–1919 rr. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 225, 278–290. [in Ukrainian].
Levchenko, L. (2019). Ukrainska kampaniia hretskoi armii 1919 r.: vplyv na podalshu doliu ukrainskykh hrekiv (na prykladi Mykolaieva i Mykolaivshchyny). Storinky istorii, 49, 59–91. [in Ukrainian].
Munholland, J. (1981). The French army and intervention in Southern Russia, 1918–1919. Cahiers du monde russe et soviétique, 22, 1, Janvier – Mars, 43–66. doi: https://doi.org/10.3406/cmr.1981.1903
Nicot, J., Schillinger, F., Ficat, J. (1972). Inventaire sommaire des archives de la guerre. 1914–1918. Imprimerie La Renaissance. Troyes. [in France].
Sandrin, J. (1973). 1919: Les mutins de la Mer Noire. Le Peuple Français, Oct. – Dés., 12, 4–9. [in France].
Verstiuk, V. F. (2003). Antanty viiskova prysutnist na Pivdni Ukrainy. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 1, 94). Kyiv. [in Ukrainian].
