Соціальний простір пограниччя: кризи ідентичностей у координатах сучасних викликів
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.06.173Ключові слова:
російсько-українська війна, соціум пограниччя, соціокультурний простір, конфлікт ідентичностей, транскордонняАнотація
Мета статті – висвітлення кризових параметрів розвитку соціуму пограниччя в умовах сучасних викликів, пов’язаних із російсько-українською війною та дослідження впливу багатовимірного транскордонного простору на формування й функціонування гібридної ідентичності, алгоритмів становлення в межових соціальних просторах специфічних ідентифікаційних моделей співжиття, варіативних локальних і регіональних культурних практик.
Наукові підходи. Феномен порубіжного соціуму доволі довго не займав помітного місця в гуманітарному дискурсі, модним брендом його зробило сполучення глобалізаційних процесів з явищами регіоналізації у прилеглих до кордонів ареалах та застосування в їх дослідженні методології «перехресних історій», геополітичних, геокультурних та мережевих підходів.
Наукова новизна вивчення соціального простору пограниччя обумовлюється його розглядом у контексті транскордонних соціальних мереж, в яких відбувається «перехрещення » різних соціокультурних маркерів, ідентифікаційних матриць, поведінкових стереотипів та спостерігається трансформація локальних цінностей, смислів і символів.
Основний висновок. Локальний соціум пограниччя характеризується наявністю потужних конфліктогенних чинників соціокультурного розвитку, багатовекторністю культурних кодів та гібридністю ідентифікацій, виникненням специфічних інтерпретацій соціальної реальності. Будь-який пограничний соціум, попри ті додаткові можливості, які обумовлені полегшеним перетином кордону, є зоною підвищеної соціальної мобільності й відповідних ідентифікаційних ризиків. А це означає, що без ґрунтовного наукового дослідження та аналітичного моніторингу процесів, які відбуваються в пограничних просторах, неможливо з’ясовувати витоки й наслідки загострення соціальних проблем на порубіжжі, генерувати нові ідентифікаційні стратегії, спрямовані на підтримку соціально-культурної стабільності та формування сталої ідентичності. Сучасні виклики, пов’язані з воєнним протистоянням України й Росії, вимагають уважного вивчення впливу пограничних станів на процеси формування гібридної ідентичності та усвідомлення ризикогенної специфіки українсько-російського порубіжного соціуму, який, перебуваючи на перетині цивілізаційних кордонів, має власну логіку розвитку, обтяжену потужним потенціалом конфліктності.
Посилання
Barth, F. (1998). Ethnic groups and boundaries: the social organization of culture difference. Long Grove.
Berger, P., Lukman, T. (1995). Sotsialnoye konstruirovaniye realnosti: Traktat po sotsiologii znaniya. Moskva. [in Russian].
Bhabha, H. (2011). Culture’s in-between. Questions of cultural identity, 53–60. London. doi: https://doi.org/10.4135/9781446221907.n4
Burdie, P. (2015). Refleksyvna sotsiolohiia, 2: Chykazkyi vorkshop. Kyiv. [in Ukrainian].
Cook, C., Lazzeretti, L. (2008). Creative cities, cultural clusters and local economic development. Cheltenham. doi: https://doi.org/10.4337/9781847209948
Habermas, J. (1984). Theory of communicative action, 1: Reason and the rationalization of society. Boston.
Haidegger, M. (2007). Dorohoiu do movy. Lviv. [in Ukrainian].
Hall, S. (1996). Introduction: who needs “identity”? Questions of cultural identity, 15–30. London.
Hantington, S. (2020). Politychnyi poriadok u minlyvykh suspilstvakh. Kyiv. [in Ukrainian].
Koch, S.V. (2019). Transkordonnia: prostir sotsialnoho poriadku i politychnoi dii. Odesa. [in Ukrainian].
Kotyhorenko, V. (2004). Etnichni protyrichchia i konflikty v suchasnii Ukraini: politolohichnyi kontsept. Kyiv. [in Ukrainian].
Lifton, R. J. (1995). The Protean self: Human resilience in an age of fragmentation. New York.
Nahorna, L. (2016). Identyfikatsiini kryzy yak stymuliatory nasylstva i svidomisnykh stereotypiv. Rehionalna istoriia Ukrainy, 10, 77–100. Kyiv. [in Ukrainian].
Parakhonskyi, B. O., Yavorska, H. M. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl. Kyiv. [in Ukrainian].
Park, R. (1967). News as a form of knowledge. On Social Control and Collective Behavior, 32–52. Chicago.
Perkman, M. (2003). Cross-border regions in Europe: Significance and drivers of regional cross-border cooperation. European Urban and Regional Studies, 2, 153–171. doi: https://doi.org/10.1177/0969776403010002004
Plokhii, S. (2013). Yakoi istorii potrebuie suchasna Ukraina. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 4–12. Kyiv. [in Ukrainian].
Popper, K. (1994). Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy, 1: U poloni Platonovykh chariv. Kyiv. [in Ukrainian].
Shulha, M. (2000). Marhinalnist yak kryza identychnosti. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 166–178. Kyiv. [in Ukrainian].
Tytarenko, T. M. (2003). Zhyttievyi svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti. Kyiv. [in Ukrainian].
Urry, J. (2000). Mobile sociology. British Journal of Sociology, 51, 1, 185–203. doi: https://doi.org/10.1080/000713100358499
Werner, M., Zimmerman, B. (2006). Beyond comparison: histoire croisée and the challenge of reflexivity. History and Theory, 45, 1, 30–50. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2303.2006.00347.x
