"Московит безпідставно претендує на столичне місто України Київ, намагаючись відірвати його від України": схема козацької історії в "Реляції про Київ" та у преамбулі "Конституції" П.Орлика
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.06.048%20Ключові слова:
Орлик, наратив, «козацький народ», право на опір, хозарський міф, «Реляція про Київ», «Синопсис», РюриковичіАнотація
Метою статті є спроба дати вичерпний джерелознавчий коментар латиномовного трактату «Реляція про Київ» з окресленням контекстів появи й функціонування ідей твору, а також встановлення його співвідношення з «Конституцією» П.Орлика та іншими маловідомими текстами мазепинців з фонду «Cosacica» Національного архіву Швеції. Пояснюється, чому «Реляція…» збереглася в одному документі разом зі вступом до «Конституції», відділеним від її основного тексту.
Методологія заснована на поєднанні текстологічного та наратологічного підходів, а також на методології історії ідей.
Наукова новизна. У науковий обіг уводяться маловідомі джерела, а також пропонуються нові концептуальні підходи до інтерпретації «Конституції» П.Орлика та інших творів мазепинців.
Висновки. Преамбула «Конституції» зосереджена на представленні «козацького народу» як самостійного, а також справедливості його боротьби, визначеної походженням, історією й засадами природного права. «Реляція про Київ» – похідна від преамбули та зосереджена на обґрунтуванні історичних прав козаків на Київ і всю Україну, а також її неподільності. Водночас історичні арґументи трактату стверджують окремішність «козацької нації» від московитів та їхніх правителів. Ключові ідеї обох творів засновані на переосмисленні козацьких «origene gentum» як «витоків» окремої історії, що ознаменувало розрив із династичним наративом «Синопсиса». Раніше в риториці церковної і світської еліти Гетьманщини «хозарський міф» не трактувався свідченням окремішності козаків. Натомість П.Орлик та мазепинці після подій 1708–1709 рр. опинилися перед необхідністю сформулювати й арґументувати гасла боротьби з московським царем. Окремо обґрунтовано, що «Реляція про Київ» разом із преамбулою «Конституції» могли відігравати роль текстів-заготовок, потрібних представникам П.Орлика у Стамбулі у грудні 1711 та в перші місяці 1712 рр. для пояснення османцям основних мотивів боротьби козаків із московитами, а також прав козацтва на обидва береги Дніпра включно з Києвом.