Українська гетьманська держава в імперативах фіналу світової війни (1918 р.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.04.051Ключові слова:
Українська Держава, Німецька імперія, Перша світова війна, Четверний союз, Антанта, П. Скоропадський, Вільгельм ІІ, В. Ґренер, Е. ЕнноАнотація
Мета полягає в дослідженні впливу завершення Першої світової війни на долю породженого центральноєвропейськими імперіями українського гетьманського державного проєкту. Визначення ролі прагматичних інтересів німецько-австрійських союзників, геополітичних планів країн Антанти і свідомісних візій П. Скоропадського у транзиті гетьманської держави від декларованої самостійності до відродження «великої Росії».
Методологічною основою є принципи історизму, науковості, проблемно-хронологічний метод та персоніфікації подій. Особлива увага приділена критичному аналізу історіографічних джерел, їх верифікації.
Наукова новизна полягає у системному висвітленні впливу глобальних чинників завершального етапу Великої війни на процеси національного державотворення, зокрема постання і крах Української Держави П. Скоропадського. Досліджуються причини мінливості політичних лояльностей її очільника, які призвели до відмови від самостійності України на користь відродження федеративної Росії.
Висновки. Створення й падіння гетьманської держави було детерміноване воєнно-політичними колізіями Першої світової. Жорстка прив’язка до одного з протиборчих блоків відвела їй роль сателіта. П. Скоропадський опинився у становищі добровільно-вимушеного германофіла, чия держава своїми продовольчо-сировинними ресурсами працювала на зміцнення обороноздатності Четверного союзу. Доводиться, що поширені у сучасній українській історіографії твердження про таємні зв’язки гетьмана з французами і британцями — лише конспірологічні версії. Крутий злам у перебігу Великої війни, нищівна поразка союзників гетьмана змусили П. Скоропадського шукати шляхів порятунку держави. Однак твердий курс Антанти на відродження Росії не залишив йому вибору. Проголошення федеративної грамоти було спричинено геополітичною ситуацією, радикалізацією соціалістичної опозиції, лідерством Добровольчої армії в об’єднаному антибільшовицькому фронті. Певну роль відіграла й дихотомна російсько-українська ментальність гетьмана, рософільський сегмент якої гальванізувався у критичній ситуації. Однак навіть гіпотетичні сподівання на збереження української державності були перекреслені наслідками Першої світової війни.
Посилання
Reient, O., Yanyshyn, B. Velyka viina 1914-1918 rr. u suchasnii ukrainskii istoriohrafii. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2014. 3: 4-21. [in Ukrainian].
Reient, O., Serdiuk, O. (2004). Persha svitova viina i Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (Comp.). (2015). Ukrainska Derzhava (kviten — hruden 1918 roku): Dokumenty i materialy v 2-kh kn. Kn. 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Reient, O. (Comp.). (2013). Velyka viina 1914-1918 rr. i Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Reient, O. (Comp.). (2014-2015). Velyka viina 1914-1918 rr. i Ukraina: Istorychni narysy: U 2 kn. Kyiv. [in Ukrainian].
Troian, S. (Ed.). (2018). Velyka viina 1914-1918: vytoky, kharakter, naslidky. Kyiv. [in Ukrainian].
Holovchenko, V., Soldatenko, V. (2009). Ukrainske pytannia v roky Pershoi svitovoi viiny. Kyiv. [in Ukrainian].
Hutsalo, L. (2017). Persha svitova viina i Ukraina u suchasnii ukrainskii istoriohrafii. Intermarum: istoriia, polityka, kultura. 4: 119-131. [in Ukrainian].
Vynnychenko, V. (1920). Vidrodzhennia natsii. Ch. III. Kyiv; Wien. [in Ukrainian].
Kuraiev, O. (2006). Polityka Nimechchyny i Avstro-Uhorshchyny v Pershii svitovii viini: ukrainskyi napriamok. Kyiv. [in Ukrainian].
Nesuk, M. (1999). Drama vyboru: Vidnosyny Ukrainy z Tsentralnymy derzhavamy u 1917-1918 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Prytuliak, P. (2004). Ukraina i Brestskyi myr: vid pidpysannia do vykonannia (1917-1918 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (2016). Diialnist uriadiv Hetmanatu Pavla Skoropadskoho: personalnyi vymir. Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (2008). Hetmanat Pavla Skoropadskoho: mizh Nimechchynoiu i Rosiieiu. Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (2011). Ukrainska hetmanska derzhava 1918 roku: Istorychni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (2018). Vidnosyny Ukrainy z Tsentralnymy derzhavamy: netypova okupatsiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Skoropadskyi, P. (1995). Spohady: Kinets 1917 — hruden 1918. Kyiv; Philadelphia. [in Ukrainian].
Troian, S. (Ed.). (2020). Velyki derzhavy u svitovii viini 1914-1918: protystoiannia idei i dyplomatii. Kyiv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (hruden 1918). Po shkodi. Literaturno-naukovyi vistnyk. 172 (XII): 233-234. [in Ukrainian].
Myronenko, O. (1997). Krakh mariokratii P. Skoropadskoho. Ukrainske derzhavotvorennia: nevytrebuvanyi potentsial. Kyiv. 252-260. [in Ukrainian].
Savchenko, V. (2008). Pavlo Skoropadskyi — ostannii hetman Ukrainy. Kharkiv. [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P. (2019). Heopolitychna pastka: Hetmanat ta Antanta (1918 r.). Ukraina dyplomatychna. XX: 27-52. [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P., Tomenko, M. (2023). Taiemnytsi i mify ostannoho hetmana Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
"Pyrih, R. (2023). Vizyt hetmana Pavla Skoropadskoho do Nimechchyny (veresen 1918 r.). 07.09.2023. Istorychna pravda. [in Ukrainian].
"Kovalchuk, M. (2018). Hetman Pavlo Skoropadskyi: vid samostiinosti do federatsii. 29.04.2018. Istorychna pravda. [in Ukrainian].
Dmytryshyn, V. (1994). Povalennia nimtsiamy Tsentralnoi Rady: novi dani z nimetskykh arkhiviv. Politolohichni chytannia. 1: 104-120. [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P. (2011). Derzhavnyi perevorot 29 kvitnia 1918 r.: prychyny ta perebih zakhoplennia vlady P. Skoropadskym. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 132-164. [in Ukrainian].
Savchenko, V. (2008). Kvitnevyi perevorot. Pavlo Skoropadskyi — ostannii hetman Ukrainy. Kharkiv. 123-145. [in Ukrainian].
Soldatenko, V. (2008). Prykhid P. Skoropadskoho do vlady: mekhanizm derzhavnoho perevorotu. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 5-18. [in Ukrainian].
(1936). Krakh germanskoj okkupatsii na Ukraine. Moscow. [in Russian].
Groener, W. (1957). Lebenserinnerung: Jugend, Generalstab, Weltkrieg. Göttingen. [in German].
Hai-Nyzhnyk, P. (2014). Vizyt hetmana Pavla Skoropadskoho do Nimechchyny u konteksti politychnoho zhyttia Ukrainy 1918 r. Ukraina dyplomatychna. XV: 605-615. [in Ukrainian].
Vidnianskyi, S. (Ed.). (2020). Ukraina v istorii Yevropy XIX-XXI st.: Istorychni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Korostovets, I. (1973). Perehovory v Yassakh v 1918 r. Solukha, P. Dohovir z Moskvoiu proty hetmana Pavla Skoropadskoho. Chicago. 297-298. [in Ukrainian].
Soldatenko, V. (2013). Hetmanat P. Skoropadskoho yak katalizator radykalizatsii pozytsii ukrainskykh politychnykh partii. Natsionalna ta istorychna pamiat. 7: 24-40. [in Ukrainian].
Pyrih, R. (Comp.). (2015). Ukrainska Derzhava (kviten — hruden 1918 r): Dokumenty i materialy v 2-kh. Kn. 1. Kyiv. [in Ukrainian].
Ivantsova, O. K. (Ed.). (2014). Getman P.P. Skoropadskij. Ukraina na perelome. 1918 god. Moscow. [in Russian].
Golitsin, A. (2008). Vospominanija. Moscow. [in Russian].
Kovalevskyi, M. (1960). Pry dzherelakh borotby: Spomyny, vrazhennia, refleksii. Innsbruck. [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P. (2018). Hramota pro federatsiiu 1918 r.: vymushenyi taktychnyi krok zadlia poriatunku Ukrainskoi Derzhavy chy zavbachlyva stratehiia na vidnovlennia yedynoi Rosii. Hileia. 138 (11). Ch. 3. Politychni nauky: 40-57. [in Ukrainian].
Lytvyn, S. (1998). Skoropadskyi i Petliura: sproba sprostuvannia deiakykh mifiv v istoriohrafii Ukrainskoi Derzhavy 1918 r. Hetman Pavlo Skoropadskyi ta Ukrainska Derzhava 1918 r. Kyiv. 279-294. [in Ukrainian].
Bondarenko, K. (1993). Do pytannja pro “moskovsku oriientatsiiu” hetmana Pavla Skoropadskoho. Ostannii hetman: Yuvileinyi zbirnyk pamiati Pavla Skoropadskoho (1873-1945). Kyiv. 94-95. [in Ukrainian].
Papakin, H. (2003). Pavlo Skoropadskyi: patriot, derzhavotvorets, liudyna: Istoryko-arkhivni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Ralduhina, T. (2004). Federatsiina hramota Pavla Skoropadskoho: vnutrishni i zovnishni chynnyky yii proholoshennia. Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy: postup u tretie tysiacholittia. Kyiv. 57-58. [in Ukrainian].
Yefremov, S. (2014). Publitsystyka revoliutsiinoi doby (1917-1920 rr.): U 2 t. T. 2. Kyiv. [in Ukrainian].
