Трагедія "чорної піхоти": проблеми студіювання мобілізації 1943—1944 рр. і підрахунку безповоротних втрат (на матеріалах Богуславщини)

Анотація

Проблема підрахунку реальної чисельності втрат «чорної піхоти» — осіб, мобілізованих в Україні у спрощеному порядку до Червоної армії (РСЧА) у 1943—1944 рр., попри активний інтерес до неї істориків і публіцистів, досі породжує у дискусіях політизовані, не підкріплені історичними джерелами висновки.

Метою є презентація результатів апробації авторської мет одики опрацювання комплексу раніше актуалізованих і нещодавно виявлених груп масових та інших джерел, що допомагає наблизитись до розв’язання проблеми підрахунку втрат «чорної піхоти». Уточнюючи зміст цього терміна, автор пропонує корекцію й інших понять, пов’язаних із процедурою спрощеної мобілізації.

Методологія дослідження окреслена принципами науковості, історизму, об’єктивності і системності. У ході пошуку, виявлення та відбору джерел використано методи наукової евристики, зокрема архівної, класифікації та систематизації, методика роботи з масовими джерелами. Для опрацювання актуалізованої джерельної бази використовувались загальнонаукові методи аналізу, синтезу і статистичний метод, методика критики джерел, джерелознавчого аналізу та синтезу. У процесі інтерпретації проблеми загалом та отриманих даних зокрема автор спирається на історико-генетичний, історико-системний та історико-порівняльний методи.

Наукова новизна дослідження полягає в реконструкції особливостей призову 1944 р. на прикладі військовозобов’язаного населення Богуславського р-ну Київської обл.

Охарактеризовано відмінності між примусовою мобілізацією та роботою «польових військкоматів». На підставі контент-аналізу списків мобілізованих установлено співвідношення між тими, хто вижив, та загиблими (зниклими безвісти), виявлено особливості «чорної піхоти» як окремої категорії мобілізованих громадян, визначено їхню фактичну чисельність у деяких селах Богуславщини за досліджуваний період. На основі документів Державного архіву Києва та Богуславського райвійськкомату показано можливість фактичного обліку тих мобілізованих, які згідно з досі поширеною думкою є необлікованими у списках втрат. Отримані дані верифіковано зі списками «Книг Пам’яті України». Репрезентований у дослідженні комплекс джерел є цілком релевантним практичним завданням для розробки оптимальної дослідницької стратегії вивчення чисельності, складу та втрат української «чорної піхоти» 1943—1944 рр., що відкриває перспективи подальших досліджень за цією темою.