Технологія терору: вбивства в межиріцьких райвідділеннях НКДБ—НКВС на Рівненщині влітку 1941 р.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.125

Ключові слова:

Народний комісаріат державної безпеки (НКДБ), Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС), директива В. Меркулова від 23.06.1941, убивства, Межирічі

Анотація

Мета статті — дослідження причин та обставин знищення цивільного населення, що здійснене співробітниками радянських спецслужб НКДБ і НКВС у камерах попереднього ув’язнення (КПЗ) районних підрозділів цих структур, зокрема в Межирічах, після нападу Німеччини на СРСР наприкінці червня — на початку липня 1941 р.

Методологія базується на принципах історизму, системності, верифікації, науковості. Використано біографічний, проблемно-пошуковий, хронологічний, ретроспективний методи, метод локальної історії, а також просопографічний підхід для відтворення біографій жертв і екзекуторів.

Наукова новизна. Уперше зібрано, проаналізовано, верифіковано документи із архівів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, державних архівів про обставини здійснення злочину в Межирічах.

Основні результати, перспективи подальших досліджень. Фізичне знищення заарештованих органами НКДБ, яких на початок німецько-радянської війни утримували в тюрмах західних областей УРСР і в камерах попереднього ув’язнення при райвідділах (райвідділеннях) НКДБ і НКВС, відбувалось відповідно до таємної директиви наркома держбезпеки СРСР Всеволода Меркулова від 23.06.1941 № 2445/М. Вбивства в тюрмах, здійснені на виконання цієї директиви, ширше висвітлені в науковій та мемуарній літературі. Натомість майже невідома інформація про аналогічні злочини, вчинені співробітниками радянських спецслужб у районних від ділах. У статті на основі вперше віднайдених і проаналізованих архівних джерел вис вітлено вбивство заарештованих Межиріцьким райвідділенням НКДБ 27 червня 1941 р. З’ясовано, що усі співробітники Межиріцького РВ НКДБ і Межиріцького РВ НКВС були безпосередніми учасниками або свідками (тобто мимовільними співучасниками) цього злочину. Співучасниками можна вважати також працівників управлінь МДБ, КДБ і СНБ України в Рівненській області, які у 1947—1964 рр. припинили розслідування справ стосовно вбитих або вчиняли маніпуляції після його поновлення у 1990—1991 рр. Доведено, що оперативні співробітники межиріцьких райвідділень НКДБ—НКВС, отримавши звістку про початок німецько-радянської війни, реалізували план «цілковитої зачистки» району від «неблагонадійних елементів», котрі становили для комуністичного режиму загрозу як потенційна «п’ята колона». Аналогічні межиріцькому вбивства були здійснені наприкінці червня — на початку липня 1941 р. і в інших райвідділах НКДБ і НКВС західних областей України (Вишнівець, Клесів, Сарни), що може стати предметом подальших досліджень.

Посилання

Shemshuchenko, Yu. (Ed.). (2004). Yurydychna entsyklopediia. Vol. 6. Kyiv. [in Ukrainian].

Marks, K., Engels, F. (1964). Sochineniya. Vol. 33. Moscow. [in Russian].

Smolii, V. (Ed.). (2002). Politychnyi teror i teroryzm v Ukraini XIX—XX st. Istorychni narysy. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

Vasyliev, V., Kashevarova, N., Lysenko, O., Panova, M., Podkur, R. (Eds). (2018). Nasylstvo nad tsyvilnym naselenniam Ukrainy. Dokumenty spetssluzhb. 1941—1944. Kyiv. [in Ukrainian].

Vasyliev, V., Hapiienko, T., Lysenko, O., Podkur, R. (Eds.). (2019). Nasylstvo nad tsyvilnym naselenniam. Chernihivska oblast. Dokumenty orhaniv derzhbezpeky. 1941—1943. Kyiv. [in Ukrainian].

Vasyliev, V., Viola, L., Podkur, R. (Eds.). (2017). Vidlunnia Velykoho teroru. Zbirnyk dokumentiv u trokh tomakh. T. 1: Partiini zbory ta operatyvni narady spivrobitnykiv upravlin NKVS URSR (lystopad 1938 — lystopad 1939 pp. Kyiv. [in Ukrainian].

Kokin, S., Rossman, Dzh. (Eds.). (2018). Vidlunnia Velykoho teroru. Zbirnyk dokumentiv u trokh tomakh. T. 2: Dokumenty z arkhivnykh kryminalnykh sprav na spivrobitnykiv orhaniv NKVS URSR, zasudzhenykh za "porushennia sotsialistychnoi zakonnosti". Kn. 1: NKVS Moldavskoi ARSR, Dorozhnotransportnyi viddil HUDB NKVS Pivnichno-Donetskoi zaliznytsi, UNKVS po Zhytomyrskii oblasti ta UNKVS po Odeskii oblasti. Kyiv. [in Ukrainian].

Kokin, S., Rossman Dzh. (Eds.). (2019). Vidlunnia Velykoho teroru. Zbirnyk dokumentiv u trokh tomakh. T. 2: Dokumenty z arkhivnykh kryminalnykh sprav na spivrobitnykiv orhaniv NKVS URSR, zasudzhenykh za "porushennia sotsialistychnoi zakonnosti". Kn. 2: UNKVS po Kyivskii oblasti, UNKVS po Mykolaivskii oblasti, UNKVS po Vinnytskii oblasti, UNKVS po Kharkivskii oblasti ta UNKVS po Voroshylovhradskii oblasti. Kyiv. [in Ukrainian].

Savin, A., Tepliakov, O., Yunhe, M. (Eds.). (2019). Vidlunnia Velykoho teroru. Zbirnyk dokumentiv u trokh tomakh. T. 3: Chekisty Stalina v leshchatakh "sotsialistychnoi zakonnosti". Eho-dokumenty 1938—1941 rr. Kyiv. [in Ukrainian].

(1960). Zlochyny komunistychnoi Moskvy v Ukraini v liti 1941 roku. New York. [in Ukrainian].

Kulakovskyi, P. (1994). Rozstriliani na pochatku viiny. Z arkhiviv VUChK—GPU—NKVD—KGB: Naukovyi i dokumentalnyi zhurnal. 1: 191-228. [in Ukrainian].

Romaniv, O., Fedushchak, I. (2002). Zakhidnoukrainska trahediia 1941. Lviv; New York. [in Ukrainian].

Kiebuzinski, K., Motyl, A. (Eds.). (2017). The Great West Ukrainian Prison: Massacre of 1941: A Sourcebook. Amsterdam: Amsterdam University Press. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctv513d99

Zhyviuk, A. (2011). Za moskovskym chasom: kontroversii radianizatsii Rivnenshchyny (kinets 1930-kh — kinets 1950-kh rokiv). Rivne. [in Ukrainian].

Zhyviuk, A. (2018). "Vykorystani ta vykynuti"… na Zakhidnu Ukrainu: vykonavtsi Velykoho teroru yak "radianizatory" Rivnenskoi oblasti (1939-1941 rr.). Z arkhiviv VUChK—GPU—NKVD—KGB: Naukovyi i dokumentalnyi zhurnal. 2: 69-122. [in Ukrainian].

Demianiuk, I. (1991). Rozprava. Rivne. 9 liutoho. [in Ukrainian].

Gladkov, T. (2004). Kuznetsov. Legenda sovetskoi razvedki. Moscow. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-28

Як цитувати

Жив'юк, А. (2023). Технологія терору: вбивства в межиріцьких райвідділеннях НКДБ—НКВС на Рівненщині влітку 1941 р. Український історичний журнал, (2), 125–142. https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.125

Номер

Розділ

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ