"Книга збору милостині" за 1761—1764 рр. з архіву Ватопедського монастиря як джерело до історії українсько-афонських зв’язків у XVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.164%20Ключові слова:
Ватопедський монастир, Афоніада, Свята гора, Афон, Київська митрополія, Гетьманщина, Слобожанщина, Військо Запорозьке, Січ, козацтво, чернецтвоАнотація
Мета — на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського монастиря з українським козацтвом у XVIII ст., розкрити їх значення в розбудові однієї з провідних афонських обителей, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці святогірських ченців.
Методологічні засади ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
Наукова новизна. Введено в науковий обіг невідоме раніше джерело XVIII ст. з архіву Ватопедського монастиря на Афоні («Книга збору милостині» за 1761—1764 рр.), яке є важливим документом до історії українсько-афонських зв’язків у XVIII ст. У цьому рукописі ватопедські ченці фіксували всі отримані від представників козацтва та духовенства пожертви під час своїх подорожей землями Слобожанщини та Гетьманщини за 1761—1764 рр., завдяки чому вдається простежити географію мандрів афонітів українськими теренами, їхні контакти та отримані пожертви. Шляхом аналізу архівних та опублікованих матеріалів виявлено малознані аспекти ктиторської підтримки козацтвом афонських монастирів та, зокрема, вже зазначеної подорожі ватопедських ченців українськими землями, яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Калнишевським та встановленню «ктиторського патронування» з боку Січі над Ватопедським монастирем і підтримки в розбудові святогірської богословської школи Афоніада, що діяла при цій обителі.
Висновки. Аналіз джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у цей час нерідко виступали представники знатної козацької старшини, яка розглядала свою участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут власного елітарного статусу в українському суспільстві XVIII ст. Проведений аналіз джерел засвідчує, що патріарша ставропігійна Ватопедська обитель на Афоні впродовж багатовікової історії мала тісні контакти в українських землях. Особливо активно такі взаємини проявилися у XVIII ст., коли козацтво долучилося до ктиторської підтримки цього одного з авторитетних афонських монастирів. Це, своєю чергою, сприяло як зміцненню контактів із центром православного чернецтва на Афоні, так і посиленню його популярності серед українського чернецтва та козацтва, забезпечуючи взаєм ний духовно-культурний обмін і вплив.
Посилання
(1970). Actes de Lavra (Archives de l’Athos, t. 6). Premiere partie: des origines a 1204. (Ed. par Lemerle P., Guillou A., Svoronos N., coll., Papachryssanthou D.) Vol. 1. Paris. Pt. 1. N 12. [in France].
Antonin, Kapustin. (2013). Zametki poklonnika Svyatoy Gory. Moscow. [in Russian].
Bantysh-Kamenskiy, N. (2001). Reyestry grecheskim delam moskovskogo arkhiva kollegii inostrannykh del. Moscow. [in Russian].
Chentsova, V. (2000). Istochniki fonda “Snosheniya Rossii s Gretsiyey” RGADA po istorii mezhdunarodnykh otnosheniy v Vostochnoy i Yugo-Vostochnoye Evrope v 50-e gg. XVII v. Russkaya i ukrainskaya diplomatiya v Evrazii: 50-e gg. XVII v. 162-164. [in Russian].
Chentsova, V. (2011). Pisets Nikolay Armiriot i Krest tsarya Konstantina: K istorii svyazey Vatopedskogo monastyrya s Rossiyey v XVII veke. Palaeoslavica. 19 (2): 60-109. [in Russian].
Fonkich, B. (2001). Chudotvornyye ikony i svyashchennyye relikvii khristianskogo Vostoka v Moskve v ser. XVII v. Ocherki feodalnoy Rossii. 5: 89-97. [in Russian].
Fonkich, B. (1991). Grechesko-russkiye svyazi ser. XVI - nach. XVIII v.: Grecheskiye dokumenty moskovskikh khranilishch: Katalog vystavki. Moscow. [in Russian].
Grigorovich-Barskii, V. G. (1887). Vtoroe poseshchenie Svyatoi Afonskoi Gory Vasiliya Grigorovicha-Barskogo im samim opisannoe. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Kapterev, N. (1914). Kharakter otnosheniy Rossii k pravoslavnomu Vostoku v XVI i XVII st. Sergiyev Posad. [in Russian].
Kashtanov, S., Stolyarov, L., Fonkich, B. (Ed.). (2004). Rossiya i grecheskiy mir v XVI veke. Moscow. [in Russian].
Mertzimekis, N. (2017). Epitrachelion aux inscriptions dedicatoires et liturgiques du tsar Fiodor Ier Ivanovitch (1584-1598), conserve au monastere de Vatopedi au Mont Athos. Annuaire de L’Universite de Sofi a “St. Kliment Ohridski”. 99 (18): 59-69. [in Bulgaria].
Miskevka, V., Marinesku, F. (2012). Roksandra Khmelnitskaya (doch Vasiliya Lupu) i eye zaveshchaniye ot 15 yanvarya 1667 g. Factorul feminin in istorie: culegere de studii şi documente. 197-214. [in Romania].
Muravyev, A. (1851). Pisma s Vostoka (1849-1850 gg.). Ch. 1. Sankt-Petersburg. [in Russian].
Muravyev, A. (1858). Snosheniya Rossii s Vostokom po delam tserkovnym. Ch. 1. Sankt-Petersburg. 137-148. [in Russian].
Muravyev, A. (1860). Snosheniya Rossii s Vostokom po delam tserkovnym. Ch. 2. Sankt-Peterburg. 9-28. [in Russian].
Păltănea, P. (1987). Vechi locaşuri de cult şi viatş bisericească in sudul Moldovei pină in anul 1864. Monumente istorice şi izvoare creştine. Galati. 212-213. [in Romania].
Pavlikianov, C. (2007-2009). Vatopedi and Agathoupolis. Th e Evidence Provided by an Unknown Document Kept in Vatopedi Archives. Περὶ Θρᾴκης 6, Ξάνθη (Xanthe). 33-43.
Pavlikianov, C. (1996). A Short Catalogue of the Slavic Manuscripts in Vatopedi. Byzantina. Symmeikta. 10: 295-325. [in Greece]. doi: https://doi.org/10.12681/byzsym.818
Pavlikianov, C. (2008). The Athonite Monastery of Vatopedi from 1462 to 1707. Sofia. [in Bulgaria].
Pavlikyanov, K. (1999). Slavyanskoto prisstvie v svetogorskite obiteli Alipiev manastir i Vatoped prez ksnoto srednovekovie. Svetogorska Obitel Zograf. III. Sofiya. [in Bulgaria].
(1876). Pelgrimatsiya ili puteshestvennik chestnogo ieromonakha Ippolita Vishenskogo, postrizhentsa svyatykh strastoterpets Borisa i Gleba katedri arkhiepiskopii Chernegovskoi vo svyatoi grad Ierusalim. Moscow. [in Russian].
(1892). Porfiriy, Uspenskiy. Istoriya Afona. Ch. 3/2. Sankt-Petersburg. [in Russian].
Shumilo, S. (2018). The First Russian Monks on Mount Athos. Mount Athos and Russia: 1016-2016. Oxford. 23-44.
Shumylo, S. (2019). Predstavnyky kozatsko-starshynskykh rodyn Chernihovo-Sivershchyny v afonskomu Zohrafskomu pomiannyku XVII-XVIII st. Siverianskyi litopys: Vseukrainskyi naukovyi zhurnal. 6 (150): 41-63. [in Ukrainian].
Shumylo, S. (2020). Ukrainska kozatska starshyna v yakosti ktytoriv ta donatoriv dukhovnykh oseredkiv na Afoni naprykintsi XVII-XVIII st. Ukraina u hlobalnomu sviti: kolektyvna monohrafiia. Ryha. [in Latvia].
Shumylo, S. (2016). Nove dzherelo do biohrafii I. Mazepy ta istorii zviazkiv ukrainskoi kozatskoi starshyny z tsentrom pravoslavnoho chernetstva na Afoni. Siverianskyi litopys: Vseukrainskyi naukovyi zhurnal. 6 (132): 73-84. [in Ukrainian].
Shumylo, S. (2022). Lysty z afonskoho Vatopedskoho monastyria na Sich do P. Kalnyshevskoho ta I. Hloby (1767-1768 rr.) (vstupna stattia i publikatsiia S. Shumyla). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 180-189. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.180
Shumylo, S. (2020). Maloizvestnye svidetel’stva o nachal’nom periode prebyvaniya prp. Paisiya Velichkovskogo pri kalivah Pantokratorskogo monastyrya na Afone. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Istoriia. 1 (42): 137, 141-142. [in Ukrainian].
Shumylo, S. (2018). Ruska Uspenska lavra na Afoni ta Antonii Pecherskyi. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 16. [in Ukrainian].
Ἀρκάδιος, Βατοπαιδινός. (2017). Ἱστορία τῆς Ἱερᾶς Μεγίστης Μονῆς τοῦ Βατοπαιδίου. Ἅγιον Ὄρος. [in Greece].
Βαρβούνη, Μ. (2006). Το Οικουμενικό Πατριαρχείο, εκδόσεις Χελάνδιον. Athens. [in Greece].
Μαρινέσκου Θ. (1997). Τα μετόχια του Βατοπεδίου στη Ρουμανία», στο Ιερά Μεγίστη Μ. Βατοπεδίου, τ. 1, Αθήνα. [in Greece].
Χρυσόστομος, Παπαδόπουλος. (1927). Περὶ τῶν μετὰ τὴν ᾶλωσιν Κωνσταντινουπόλεως ῾Ελλ ηνικῶν ̓Ακαδημιῶν. Πρακτικά της Ακαδημίας Αθηνών, 2, 200-206. Athens. [in Greece].
Χρυσοχοΐδης, Κ. (1996). ᾿Από τήν ᾿Οθωμανική κατάκτηση ὥς τόν 20ό αιώνα. 'Ιερά Μεγίστη Μονή Βατοπεδίου, Παράδοαη-ίστορία-Τέχνη, 1, 66. Ἅγιον Ὄρος. [in Greece].
