Євреї на Волині у XVI — першій половині XVII ст.: між нормою закону та практикою життя

Анотація

Мета — проаналізувати правове й реальне становище євреїв на Волині в ранньомодерну добу та з’ясувати їхнє місце в тогочасному соціумі регіону.

Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості та всебічності. Використано також історико-порівняльний, проблемно-хронологічний і ретроспективний методи.

Наукова новизна полягає в комплексному вивченні джерельної бази (як опублікованої, так і рукописної) та історіографії проблеми, що дозволяє якнайширше представити життя єврейської громади на Волині.

Висновки. Ґрунтовне вивчення джерел дало змогу засвідчити непересічну роль євреїв у житті Волині окресленого періоду. Вони користувалися привілеями, наданими їм королями / великими князями та власниками міст проживання. Непоодинокими були королівські привілеї як цілим міським громадам, так й окремим євреям. На життя євреїв мали вплив норми Литовських статутів і сеймових конституцій. Євреї користувалися правом вільного переселення з одного населеного пункту до іншого. В королівських містах нерідко укладалися угоди між міщанами та євреями щодо їхніх занять ремеслом і торгівлею, а також євреї намагалися брати участь у податково-фінансовому житті міста. Відомі випадки прийняття євреями християнства. Єврейські громади підпорядковувалися воєводам і старостам, а у приватних містах — власникам цих поселень, які опікувалися єврейським судочинством. Діяв також єврейський суд, що розглядав дрібніші справи. Незважаючи на «невірність», присяга євреїв визнавалася у суді. Джерела дають змогу припустити, що знайти справедливість євреям у міських та ґродських судах було цілком реально. Відомі випадки накладення баніції на міщан і шляхту в результаті судових справ євреїв проти них. Справи між євреями, у випадку неможливості їх вирішення в єврейському, розглядалися у ґродському суді. Фіксується перебування євреїв на службі у шляхти. У наймах в євреїв згадуються християни (міщани, селяни). Спостерігалася напруженість у стосунках між духівництвом (католицьким і православним) та євреями. Джерела підтверджують наявність певних обмежень щодо євреїв, натомість не дають підстав стверджувати про зумисне переслідування чи упослідженість єврейського населення Волині в досліджуваний період.