Ремесло історичного містифікатора: як Ілько Борщак написав маніфест до "Володарів і Республік" та "Вивід прав України"
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.04.208Ключові слова:
мазепинці, конституція, містифікації, біографія, історія ідей, Франція, XVIII століття, історія Європи, сучасна історіографія.Анотація
Стаття має на меті висвітлити особисті обставини й ідейний контекст оприлюднення в 1922—1925 рр. відомим українським публіцистом Іллею Баршаком на псевдо Ілько Борщак документів міжнародного характеру начебто авторства гетьмана Пилипа Орлика (1672—1742).
Дослідницька гіпотеза полягає в тому, що їх автором був сам Борщак. Щоб довести це, передбачено послідовне виконання наступних завдань: 1) відтворити за автентичними документами 1710—1712 рр., які були відомі Борщаку, спосіб та ідейну складову виготовлених ним містифікацій; 2) знайти в цих текстах історичні анахронізми й помилкові твердження, яких (за браком ґрунтовного знання предмета) припустився Борщак; 3) виявити смислові й термінологічні хиби під оглядом французької мови маніфесту до «Володарів і Республік» і «Виводу прав України».
Науковий підхід полягає в потрактуванні алюзії їх публікатора на аналогії в автентичних свідченнях як вказівок на джерела його містифікацій, отож у комплексному порівнянні цих документів з текстами, які оприлюднив Борщак. Серед методів дослідження особливу увагу приділено порівнянню різних варіантів тексту «Виводу прав України», авторських передмов і приміток до нього (чернеткового, макетного й фінального до першого видання 1925 р. та чернеткового до другого, яке планувалося здійснити після Другої світової війни). Допоміжну роль відведено історії понять та кількісному аналізу.
Результати дослідження доводять, що текс ти Борщака є доволі анахронічними як за ідеями, так і за осучасненою лексикою, складеними на основі перероблення інформації з автентичних джерел XVII—XVIII ст., як-от Конституції Орлика, інструкції гетьмана послам від 3 листопада 1711 р., мирної угоди 1712 р. між Оттоманською Портою та московським царем, сумнівного документа «Brevis deductio causarum», збірки міжнародних договорів «Corps universel diplomatique du droit des gens». На основі інформації з цієї збірки Борщак уклав статті договору 1708 р. між І. Мазепою та Карлом XII, які подав як центральний елемент «Виводу прав України».
У перспективі це може призвести до відмови в наукових публікаціях від містифікацій і матиме як очевидне практичне значення деміфологізацію створеного Борщаком образу Пилипа Орлика як партнера Франції та інших великих держав Заходу.
Оригінальність дослідження полягає у його здійсненні на «перехрещених» свідомістю Борщака історичних горизонтах XVIII і XX ст.
Надійшла 10.05.2026
Прийнята до друку 09.07.2026
Посилання
Adadurov, V. (2022). “Sviatyi” / “hrishnyk”: dumky z pryvodu deiakykh retsenzii na moiu knyzhku “Perestavliaiuchy slova u stolittiakh: intelektualna biohrafiia Ilka Borschaka”. Ukrainskyi istorychnyi ohliad. 3: 285-303. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.47632/2786-717X-2024-3-285-303
Borschak, I. (1923). Orlikiana (opys nevydanykh materiialiv pro hetmana Orlyka, yoho rodynu i otochennia). Khliborobska Ukraina. 4/7-8: 342-367. [in Ukrainian].
(1847). Perepiska i drugiya bumagi shvedskogo korolya Karla XII, polskogo Stanislava Leshchinskogo, tatarskogo khana, turetskogo sultana, generalnogo pisarya F. Orlika, i kievskogo voevody, Iosifa Pototskogo, na latinskom i polskom yazykakh. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh. (god 3). 1-64. [in Russian].
Borschak, I. (1924). Orlikiana. Novi dokumenty pro zhyttia y aktsiiu P. Orlyka. Stara Ukraina. 6: 185-186. [in Ukrainian].
Kohut, Z.E. (2025). The Making of Cossack Ukraine. Political Thought, Culture, and Identity Formation, 1569—1714. Montreal & Kingston; London; Chicago; Toronto. DOI: https://doi.org/10.1515/9780228019695
Hrushevskyi, M. (1909). Shvedsko-ukrainskyi soiuz 1708 roku. Zapysky NTSh. 92 (4): 7-20. [in Ukrainian].
Orlyk, P. (1925). Vyvid prav Ukrainy z rukopysu rodynnoho arkhivu Denteviliv u Frantsii zi vstupom i prymitkamy / vydav Ilko Borschak. Lviv. [in Ukrainian].
(1729—1731). Corps universel diplomatique du droit des gens, contenant un recueil des traitez d’alliance, de paix [...] de toutes les conventions [...] & autres contrats, qui ont été faits en Europe, depuis le regne de l’empereur Charlemagne jusques à présent. Vol. 6—8. La Haye. [in French].
(1693). Recueil des traitez de paix, de trêve, de neutralité, de confédération, d’alliance et de commerce, faits par les rois de France [...] depuis près de trois siècles / imprimé par F. Leonard. Т. 3. Paris. [in French].
Krupnytskyi, B. (1937). Hetman Pylyp Orlyk (1672—1742). Ohliad yoho politychnoi diialnosty. Warsaw. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1924). Hetman Pylyp Orlyk i Frantsiia. (Storinky dyplomatychnoi istorii). Zapysky NTSh. 134-135: 79-136. [in Ukrainian].
Doroshenko, D. (1921). “Istoriia rusov” yak pamiatka ukrainskoi politychnoi dumky druhoi polovyny XVIII st. Khliborobska Ukraina. 3 (5-6): 183-198. [in Ukrainian].
(1964). Vyvid prav Ukrainy. Dokumenty i materiialy do istorii ukrainskoi politychnoi dumky. New York. [in Ukrainian].
Lypynskyi, V. (2003). Povne zibrannia tvoriv. Arkhiv, studii. T. 1. Kyiv; Philadelphia. [in Ukrainian].
Andrusiak, M. (1933). Zviazky Mazepy z Stanislavom Leschynskym i Karlom XII. Zapysky NTSh. 152: 35-61. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2024). “Perestavliaiuchy slova u stolittiakh”. Intelektualna biohrafiia Ilka Borschaka. Lviv. [in Ukrainian].
Dmytryshyn, I. (2019). Hryhorii Orlyk, abo Kozatska natsiia u frantsuzkii dyplomatii. Kyiv. [in Ukrainian].
(1920—1921). Statut i regliament Ukrainskoho soiuzu khliborobiv-derzhavnykiv. Khliborobska Ukraina. 1 (2-4): 261-264. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1920). Hetman Ivan Mazepa i todishnia frantsuska presa. Hromadska Dumka. (15.08). 189. [in Ukrainian].
Borschak, I. 1652, 1653 i 1654 rr. na Ukraini po “Frantsuzkiі Gazeti“ (“Gazette de France”). Dnipro. Kalendar-almanakh na 1925 rik. 101-104. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1949). Trysta rokiv tomu v Ukraini (za paryzkoiu gazetoiu “Gazette de France”. Ukraina. Ukrainoznavstvo i frantsuzke kulturne zhyttia. 1: 35. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2017). Voyna tsivilizatsiy. Sotsiokulturnaya istoriya russkogo pokhoda Napoleona. Kyiv. [in Russian].
Dmytrychyn, I. (2006). Grégoire Orlyk: un cosaque ukrainien au service de Louis XV. Paris. [in French].
Adadurov, V. (2014). Konstruiuvannia Ilkom Borschakom mifolohichnoho obrazu spryiniattia Ukrainy u Frantsii u XVIII—XIX st. Ukraina na istoriohrafichnii mapi Yevropy mizhvoiennoho chasu: Materialy mizhnarodnoi konferentsii v Miunkheni 1—4 lypnia 2012 r. Kyiv. 109-132. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2018). “Napoleonida” na Skhodi Yevropy: uiavlennia, proekty ta diialnist uriadu Frantsii schodo pivdenno-zakhidnykh okrain Rosiiskoi imperii na pochatku XIX st. Lviv. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2005). Narodzhennia odnoho istorychnoho mitu: Problema “Napoleon i Ukraina” u vysvitlenni Ilka Borschaka. Ukraina moderna. 9: 212-236. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.3138/ukrainamoderna.9.212
Adadourov, V. (2012). La création d’un mythe ukrainien sur Napoléon dans les travaux d’Elie Borschak et le fonctionnement de ce mythe dans le discours historique en Ukraine. Attentes et sens autour de la présence du mythe de Napoléon aujourd’hui: Actes du colloque international, Corte, 6—8 septembre 2010 / Dir. de J.-D. Poli. Ajaccio. 89-96. [in French].
Adadurov, V. (2026). Ilko Borshchak yak Pylyp Orlyk: mistyfikatsii manifestu do “Volodariv i Respublik”, lystiv do monarshoi osoby Anhlii ta Heneralnykh shtativ Obiednanykh provintsii Niderlandiv, Vyvodu prav Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 3: 187-207. [in Ukrainian].
