Інститутська історія у світлі стратегій і концептуалізацій сучасної соціогуманітаристики (До 90-річчя Інституту історії України Національної академії наук України)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.04.167Ключові слова:
Інститут історії України, інституціональна історія, історія науки, радянська спадщина, некласична і постнекласична моделі науки, історичний інституціоналізм, компаративний метод.Анотація
Мета статті полягає в репрезентації основних віх і періодів історії Інституту як своєрідної інституціональної структури, становлення і функціонування якої було тісно пов’язано з політичною системою, соціокультурним середовищем, культурними патернами й науковими концептуалізаціями радянської та пострадянської епох.
Методологія дослідження спирається на міждисциплінарну комбінацію стратегій неоінституціоналізму, передусім історичного інституціоналізму, типології та компаративістики.
Наукова новизна. Проаналізовано різні версії інституціональної генеалогії Інституту історії України. Окреслено типологічні риси Інституту у світлі радянської та пострадянської науки, зокрема інституціональної та інтелектуальної історії. Показано деструктивні впливи радянізації на функціонування Інституту. Розглянуто процес маргіналізації висвітлення української історії в радянському великому наративі. Відзначено роль істориків-ревізіоністів та їхні спроби розширити й модифікувати межі репрезентації української минувшини в радянській історіографії. Підкреслено, що інституціональні трансформації пострадянської доби продукували як численні виклики, так і можливості. З’ясовано, що пострадянське інституційне оновлення допомогло сформувати адекватну структуру Інституту, котра охоплює майже всі епохи історії України. Наголошено, що протягом 1990-х рр. розгорнулося повернення до вільного наукового обігу класичного спадку національного історієписання. Зауважено, що впродовж 2000-х рр. повною мірою проступили виклики, зумовлені тривалою радянською ізоляцією українських учених від некласичних і постнекласичних пізнавальних взірців. Окреслено палітру викликів і проблем, які постали перед Інститутом як на полі інституціонального буття, так і у сфері наукової концептуалізації під час сучасної російсько-української війни.
Висновки. Зазначено, що інституціональна історія радянської доби здебільшого визначалася кон’юнктурою партійного курсу та масовою ідеологізацією науки. Доведено, що радянські впливи на функціонування Інституту споглядаємо не тільки у вигляді репресій, адміністративних чисток, командно-директивного стилю управління, а й тривалого та цілеспрямованого розриву з некласичними трансформаціями науки. З’ясовано, що некласична модель науки сприймалася лише епізодично й у викривленому вигляді на обширах української соціогуманітаристики радянської доби. Обстоюється думка, що завдяки цьому склалася вкрай складна та неоднорідна сучасна палітра викликів, проблем і суперечностей. Показано, що сучасна російсько-українська війна окреслила ще одну специфічну площину викликів і проблем перед Інститутом як у середньотривалій, так і в довготривалій перспективі.
Надійшла 02.05.2026
Прийнята до друку 23.06.2026
Посилання
Veber, M. (1998). Sotsiolohiia. Zahalnoistorychni analizy. Polityka. Kyiv. [in Ukrainian].
Boychuk, G.W. (2016). “Studying Public Policy”: Historical Institutionalism and the Comparative Method. Canadian Journal of Political Science = Revue canadienne de science politique. 49 (4): 743-761. DOI: https://doi.org/10.1017/S0008423916001220.
Dyer, T. (1978). Institutional Research and Institutional History. Research in Higher Education. 8 (3): 283-286. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00992092
Nort, D. (2000). Instytutsii, instytutsiіna zmina ta funktsionuvannia ekonomiky. Kyiv. [in Ukrainian].
Kohlstedt, S.G. (1985). Institutional History. Osiris. 1: 17-36. DOI: https://doi.org/10.1086/368636
Patske, U., Shafoval, M. & Yaremko, R. (Comps). (2011). Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2011. Munich. [in Ukrainian and German].
Pritsak, O. (veresen 1972). Harvardskyі Tsentr Ukrainskykh Studiі i shkola Hrushevskoho.
Pritsak, O. (1973). Chomu katedry ukrainoznavstva v Harvardi? Vybir stateі na temy nashoi kulturnoi polityky (1967—1973). Cambridge; New York. 91-107.
Smolii, V.A. (Ed.), Rublov, O.S. & Yurkova, O.V. (Comps.). (2011). Instytut istorii Ukrainy Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Dokumenty i materialy. 1936—1991: U 2 kn. Kn. 1. Kyiv. [in Ukrainian].
Braembussche, A.A. van den. (1989). Historical Explanation and Comparative Method: Towards a Theory of the History of Society. History and Theory. 28 (1): 1-24. DOI: https://doi.org/10.2307/2505267.
Korduba, M. (2023). V oboroni istorychnoi pravdy. Dyskusiia 1930—1940-kh rokiv pro pokhodzhennia ukrainskoi natsii. Lviv. 147-161. [in Ukrainian].
Yas, O. (2016). “Na choli respublikanskoi nauky…”. Instytut istorii Ukrainy (1936—1986): Narysy z instytutsionalnoi ta intelektualnoi istorii (Do 80-richchia ustanovy). Kyiv. DOI: https://doi.org/10.15407/book13-11247 [in Ukrainian].
Onyschenko, O.S. (Ed.). Kuchmarenko, V.A., Papakina, T.P., Strelska, L.I., Yaremenko, L.M., Starovoit, S.V., Varava, T.V. & Luhovskyi, O.H. (Comps.). (2003). Istoriia Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (1938—1941): Dokumenty i materialy. Kyiv. [in Ukrainian].
(1949). Istoriia Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka. Z nahody 75-richchia yoho zasnuvannia 1873—1948. New York; Munich. [in Ukrainian].
Komarenko, N.V. (1972). Do pytannia pro henezys Instytutu istorii AN URSR. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 154-156. [in Ukrainian].
Rublov, O.S. (1996). Malovidomi storinky biohrafii ukrainskoho istoryka [M.I. Marchenko]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 106-118. [in Ukrainian].
Pelenski, J. (1964). Soviet Ukrainian Historiography after World War II. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. 12 (3): 375-418.
Petrovskyi, M.N. (1945. 11 lypnia) .Instytut istorii Ukrainy Akademii nauk URSR (spetsialno dlia “Ukrainskoho slova” y “Ukrainskoho zhytti”). Ukrainske slovo (Vinnipeh). 28: 6. [in Ukrainian].
Kasimenko, A.K. (Ed.). (1950). Istoriya Ukrainy. T. 1. Kyiv. [in Russian].
Smolii, V.A. (Ed.), Rublov, O.S. (Comp.). (2021). Instytut istorii Ukrainy Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy: Dokumenty i materialy. 1936—1991: U 2 kn. Kn. 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Tillet, L. (1975). Ukrainian Nationalism and the Fall of Shelest. Slavic Review. 34 (4): 752-768. DOI: https://doi.org/10.2307/2495726.
Smolii, V. (Ed.), Boriak, H., Donik, O. & Yas, O. (Comps.). (2020). Comprehending the Past: Soviet Visions, Post-Soviet Revisions and Modern Concepts in “Ukrainian Historical Journal” (1957—2017). Kyiv. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.423.356.
(1959. 2 chervnia). Persha konferentsiia molodykh naukovtsiv NTSh. Svoboda. 104: 3. [in Ukrainian].
Myhul, I. (1984). Ukrainska radianska istoriohrafiia pro ukrainsku revoliutsiiu ta 1920 roky. Suchasnist. 9: 67-74. [in Ukrainian].
Lysiak-Rudnytskyi, I. (2019). Schodennyky. Kyiv. [in Ukrainian].
Solchanyk, R. (1983). Politics and the National Question in the Post-Shelest Period. Ukraine after Shelest / B. Krawchenko (Ed.). Edmonton. 1-29.
“Zarubizhni vydannia pro Ukrainu” [1968—1975]. Elektronna biblioteka Instytutu istorii Ukrainy NANU. 25.04.2018. URL: https://resource.history.org.ua/item/0013777 (дата звернення: 10.03.2026) [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1981). Za kulisamy proholoshennia 1500-littia Kyieva. Suchasnist. 9: 46-54. [in Ukrainian].
Haran, O. Istoriia i polityka — tse nе dva na dva (rozmovliav V. Semkiv). Zbruč. 29.12.2021. URL: https://zbruc.eu/node/109626 (дата звернення: 12.04.2026) [in Ukrainian].
Kulchytskyі, S. (2026). Zi spotvorenoho u normalnyi svit. Rozdumy spivrobitnyka Instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy naperedodni svoho 90-richchia. Kyiv. [in Ukrainian].
Santsevych, A.V. (1998). Instytut istorii Ukrainy Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy: Istoriohrafichnyi narys (Do 60-richchia ustanovy). Kyiv. [in Ukrainian].
Kolesnyk, I. (2016). Instytut istorii Ukrainy: Nove ukrainske vidrodzhennia. Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V.A. & Boriak, H.V. (2014). “Entsyklopediia istorii Ukrainy” ta suchasna ukrainska entsyklopedystyka. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 4-16. [in Ukrainian].
Periodychni ta seriini vydannia. Elektronna biblioteka Instytutu istorii Ukrainy NANU. URL: https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21SRW=name&S21SRD=UP&S21REF=10&S21CNR=50&S21STN=1&S21FMT=j_brief&C21COM=S&2_S21P03=VTYP=&2_S21STR=J [in Ukrainian].
Verstiuk, V. (2022). Dumky z pidvalu (Dumky ta refleksii voiennoi doby): Diariush istoryka. Kyiv. URL: http://resource.history.org.ua/item/0016524 (дата звернення: 21.03.2026) [in Ukrainian].
Smolii, V. Istoryk i viіna. Elektronna biblioteka Instytutu istorii Ukrainy NANU. 23.03.2022. URL: http://resource.history.org.ua/item/0016388 (дата звернення: 15.03.2026) [in Ukrainian].
(2024). “Na zori novitnoi istorychnoi doby…”. Interviu holovnoho redaktora “Ukrainskoho istorychnoho zhurnalu” akademika NAN Ukrainy V. Smoliia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 6: 5-19. [in Ukrainian].
Yakubova, L.D. (2023). Rashyzm: Zvir z bezodni. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.484.318 [in Ukrainian].
Holovko, V. (2023). Vtorhnennia. 2022. Shyrokomasshtabna ahresiia Rosii proty Ukrainy. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.15407/book6-0017873 [in Ukrainian].
“Suchasna rosiisko-ukrainska viina u koordynatakh istorii”. (2023—2024 rr.) Elektronna biblioteka Instytutu istorii Ukrainy NANU. URL: https://resource.history.org.ua/item/0017739 [in Ukrainian].
(2021—2024). Ukraina. Narysy istorii. Kyiv. URL: https://akademperiodyka.org.ua/uk/category/books/history_essays [in Ukrainian].
Smolii, V.A. (Ed.). (2025). Entsyklopediia istorii Ukrainy: Dodatkovyi tom. Kn. 2. Kyiv. URL: https://resource.history.org.ua/item/0019187 [in Ukrainian].
Report for history.org.ua: General Statistics. 15.12.2024. URL: http://history.org.ua/report/2024/Statistics (дата звернення: 15.04.2026).
