Рід шляхтичів Княгницьких із Княгинина в Галицькому повіті Галицької землі з другої чверті XV до другої половини XVI ст. .
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.04.066Ключові слова:
руська шляхта, Галицька земля, Княгинин, Княгницькі, генеалогія, актові книги, землеволодіння.Анотація
Мета — комплексна реконструкція генеалогії та історії руського шляхетського роду Княгницьких із села Княгинин Галицького повіту в XV — другій половині XVI ст. Основними завданнями роботи є встановлення походження роду, виокремлення його ключових генеалогічних ліній, аналіз майнових транзакцій (купівлі, продажу, застави) та з’ясування ролі представників роду в політичних і судових процесах Галицької землі.
Дослідження ґрунтується на принципах історизму та наукової неупередженості. Застосовано просопографічний метод для створення колективного портрета роду, генеалогічний метод для побудови родовідних ліній, а також метод критичного аналізу джерел. Важливу роль відіграв ретроспективний аналіз актових записів, що дозволив простежити еволюцію майнового статусу.
Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу значного масиву неопублікованих документів із фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Висновки. У ході дослідження простежено походження шляхтичів Княгницьких та вивчено їх генеалогію за понад півтора століття, показано їх зв’язки із родами Креховецьких, Березовських, Дрогомирецьких. Показано процес деградації земельного фонду роду через багатодітність і подрібнення спадщини, а також продаж і заставу часток іншим шляхтичам. Описано факти участі представників роду в польсько-молдавських війнах початку XVI ст., що супроводжувалися конфіскацією та подальшою реституцією майна. Відстежено міграційні процеси (зокрема гілки Калиновичів). Матеріали статті можуть бути використані при підготовці узагальнювальних праць з історії української шляхти, генеалогічних довідників і посібників з краєзнавства Прикарпаття. Перспективним напрямом є подальше вивчення зв’язків Княгницьких з іншими подібними родами для реконструкції ширшої соціальної мережі руської шляхти.
Надійшла 03.05.2026
Прийнята до друку 23.06.2026
Посилання
Wyrostek, L. (1932). Rod Dragow-Sasow na Węgrzech i Rusi Halickiej. Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. T. IX. Kraków.11-19. [in Polish].
Boniecki, A. (1907). Herbarz Polski. Сzęść I: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 10. Warszawa. [in Polish].
Uruski, S. (1910). Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 7. Warszawa. [in Polish].
(1887). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego / Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. Т. 12. Lwów. [in Polish and Latin].
(1906). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego / Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. Т. 19. Lwów. [in Polish and Latin].
Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codocibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Theodorus Wierzbowski. P. 4. Sigismundi I regis tempora complectens (1507—1548). Vol. 2. Acta vicecancellariorum 1507—1535. [in Latin].
(1907). Źródła dziejowe. T. XVIII. Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficznostatystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. [in Polish].
Halecki, O. (1919). Z Jana Zamojskiego inwentarza Archiwum Koronnego. Materiały do dziejów Rusi i Polski XV wieku. Archiwum Komisji Historycznej. T. XII. Cz. 1. Kraków. [in Polish].
Piekosiński, Fr. (1907). Studia, rozprawy i materiały z dziedziny historji polskiej. T. 7. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. Kraków. [in Polish].
Hrushevskyi, M. (1905). Materialy do istorii suspilno-politychnykh i ekonomichnykh vidnosyn zakhidnoi Ukrainy. ZNTSh. LXIV (2): 47-94. [in Ukrainian].
Odnorozenko, O. (2009). Rodova heraldyka Ruskoho korolivstva ta Ruskykh zemel Korony Polskoi XIV—XVI st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2008). Ukrainska shliakhta z kintsia XIV do seredyny XVII stolittia. Volyn i Tsentralna Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Litvin, H. (2016). Z narodu ruskoho. Shliakhta Kyivshchyny, Volyni ta Bratslavshchyny (1569—1648). Kyiv. [in Ukrainian].


