Хронологія завоювання Галича Романом Мстиславичем: джерела та аргументи
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.04.050Ключові слова:
Київська Русь, Галицьке князівство, середньовічні студії, середньовічні джерела, історична хронологія.Анотація
Точна річна дата завоювання володимирським князем Романом Мстиславичем Галича відсутня у джерелах, хоча зрозуміло, що це відбулося не раніше 1198 і не пізніше 1202 рр. Наукова історіографія з ХІХ ст. приймає хронологію цієї події, яка з’являється лише у пізніх текстах — «Анналах» Яна Длугоша (1198 р.) і Густинському літописі (1199 р.).
Мета статті — з’ясувати, чи дають джерела ХІІІ ст. підстави вважати, що Роман завоював Галич у 1198 або 1199 р. і на основі такого аналізу запропонувати більш обґрунтоване датування. При цьому використано низку стандартних методик і підходів критики джерел.
Наукова новизна. Уперше запропоновано аналіз хронології завоювання Романом Галича на основі винятково ранніх джерел (ХІІІ ст.), не спираючись на фіктивні дати Яна Длугоша й залежного від нього (за посередництва польської історіографії XVI ст.) Густинського літопису.
Висновки. На підставі аналізу ранніх джерел (візантійських, руських і польських) з’ясовано, що жодне з них не дає переваги 1198 чи 1199 року як даті завоювання Романом Галича. Натомість запропоновано аргументи на користь того, що ця подія відбулася відповідно на три або два роки пізніше.
Надійшла 10.05.2026
Прийнята до друку 23.06.2026
Посилання
Ioannis Dlugossi. (1973). Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. Liber 5-6. Varsaviae. [in Latin].
(2013). The Hustynja Chronicle / Compiled with an Introduction by Oleksiy Tolochko. Boston. [in Middle Ukrainian].
Stryjkowski, M. (1582). Kronika polska litewska, żmódzka y wszystkiej Rusi Kijowskiey, Moskiewskiey, Siewierskiey, Wołynskiej, Podolskiey, Podgorskiey, Podlaskiey, etc. Królewiec. [in Old Polish].
Nahirnyi, V. (2011). “Начало кнѧжениѧ великаго кнѧзѧ Романа”: do pytannia pro chas utverdzhennia Romana Mstyslavycha v Halychi. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. 20: 511-521 [in Ukrainian].
Nagirnyj, W. (2011). Polityka zagraniczna księstw ziem Halickiej i Wołyńskiej w latach 1198 (1199) — 1264. Kraków. [in Polish].
Hrushevsky, M. (2021). History of Ukraine-Rus’. Vol. 2. Edmonton; Toronto.
Hrushevskyi, M. (1992). Istoriia Ukrainy-Rusy. Т. II. Kyiv. [in Ukrainian].
Solovev, S.M. (1895). Istoriya Rossii s drevneyshikh vremen. Kn. 1, t. 2. Saint Petersburg. [in Russian].
Zubritskiy, D. (1855). Istoriya drevnego Galichsko-Russkogo knyazhevstva. Ch. 3. Lviv. [in Ukrainian].
Sharanevych, I. (1863). Istoriia Halytsko-Volodymyrskoi Rusy ot naidavniishysh vremen do roku 1453. Lviv. [in Ukrainian].
Zatyliuk, Ya. & Kyrychenko, K. (2016). Povidomlennia “Annaliv” Yana Dluhosha pro koronatsiiu Danyla Romanovycha ta ikh pokhodzhennia. Ruthenica. ХІІІ: 108-136 [in Ukrainian].
Bielaszka-Podgórny, B. (2016). Walka o księstwo Halickie po śmierci Włodzimierza Jarosławowicza w świetle relacji Jana Długosza zanotowanej w “Rocznikach” pod 1198 r. Studia Sandomierskie. Teologia-Filozofia-Historia. 23: 5-29. [in Polish].
Bielaszka-Podgórny, B. (2025). Obraz Rusi Kijowskiej przed najazdem mongolskim w Annales Jana Długosza. Kraków. [in Polish].
(1835). Nicetae Choniatae Historia. Bonn. [in Greek, in Latin].
(1984). O city of Byzantium. Annals of Niketas Choniatēs / Translated by Harry J. Magoulias. Detroit.
Brand, C.M. (1968). Byzantium Confronts the West 1180—1204. Cambridge, Massachusetts.
Vásáry, I. (2005). Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. Cambridge. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511496622
Holovko, O.B. (2006). Korona Danyla Halytskoho: Volyn i Halychyna v derzhavno-politychnomu rozvytku Tsentralno-Skhidnoi Yevropy rannioho ta klasychnoho seredniovichchia. Kyiv. [in Ukrainian].
Nahirnyi, V. (2006). Do pytannia pro datuvannia pershoho pokhodu halytsko-volynskoho kniazia Romana Mstyslavovycha proty polovtsiv. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. 571: 85-88. [in Ukrainian].
Gorovenko, A. (2011). Mech Romana Galitskogo. Knyaz Roman Mstislavich v istorii, epose i legendakh. Saint Petersburg. [in Russian].
Jouravel, A. (2019). Die Kniga palomnik des Antonij von Novgorod. Edition, Übersetzung , Kommentar. Wiesbaden. [in German, in Old Church Slavonic, in Old Ruthenian]. DOI: https://doi.org/10.29091/9783954906703
Hrushevsky, M. (2016). History of Ukraine-Rus’. Vol. 3. Edmonton; Toronto.
Hrushevskyi, M. (1993). Istoriia Ukrainy-Rusy. Т. III. Kyiv. [in Ukrainian].
Levchenko, M.V. (1956). Ocherki po istorii russko-vizantiyskikh otnosheniy. Moscow. [in Russian].
(1908). Polnoe sobranie russkikh letopisei. Т. 2. Saint Petersburg. [in Russian, in Old Church Slavonic, in Old Ruthenian].
(1926—1928). Polnoe sobranie russkikh letopisei. Т. 1. Leningrad. [in Russian, in Old Church Slavonic, in Old Ruthenian].
Voitovych, L.V. Roman Mstyslavych i utvorennia Halytsko-(2001). Volynskoho kniazivstva. Halychyna ta Volyn u dobu seredniovichchia. Do 800-richchia z dnia narodzhennia Danyla Halytskoho. Lviv. 13-30. [in Ukrainian].
Pashuto, V.T. (1950). Ocherki po istorii Galitsko-Volynskoy Rusi. Moscow. [in Russian].
(2020). Halytsko-Volynskyi litopys: tekstolohiia / Za red. O.P. Tolochka. Kyiv. [in Ukrainian].
(1950). Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov. Moscow; Leningrad. [in Russian, in Old Church Slavonic, in Old Ruthenian].
Kozachok, O.B. Vidnosyny Halytskoho kniazivstva z Vizantiieiu u konteksti mizhnarodnykh zviazkiv seredyny — druhoi polovyny XII stolittia (Candidate’s diss. of the historical sci). Lviv, 2017. URL: https://lib.in.ua/163673-vidnosyny-galyczkogo-kniazivstva-z-vizantiieiu-u-konteksti-mizhnarodnyh-zviazkiv-seredyny-drugoi-polovyny-hiistolittia#google_vignette (дата звернення: 22.03.2026) [in Ukrainian].
Litavrin, G.G. (1960). Bolgariya i Vizantiya v XI—XII vv. Moscow. [in Russian].
(1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Vol. 3. New York and Oxford. XXXI pp. + p. 1475-2232.
Bibikov, M.V. (1981). Vizantiyskie istochniki po istorii Rusi, narodov Severnogo Prichernomorya i Severnogo Kavkaza (XII—XIII vv.). Drevneyshie gosudarstva na territorii SSSR. Materialy i issledovaniya. 1980 god. Moscow. 5-151. [in Russian].
Berezhkov, N.G. (1963). Khronologiya russkogo letopisaniya. Moscow. [in Russian].
Sokolov, P.P. (1913). Russkii arkhierei iz Vizantii i pravo ego naznacheniia do nachala XV veka. Kyiv. [in Russian].
(1880). Russkaya istoricheskaya biblioteka. Т. 6. Saint Petersburg. [in Russian, in Old Church Slavonic].
Smolka, S. (1881). Mieszko Stary i jego wiek. Warszawa. [in Polish].
(1872). Monumenta Poloniae Historica. T. 2. Lwów. [in Polish, in Latin].
Banaszkiewicz, J. (2009). Narrator w przebraniu, czyli Mistrz Wincenty o bitwie mozgawskiej. Onus Athlanteum. Studia nad Kroniką biskupa Wincentego. Warszawa. 423-434. [in Polish].
(1978). Monumenta Poloniae Historica. Series Nova. Т. V. Warszawa. [in Polish, in Latin].
Dimnik, M. (2016). Power Politics in Kievan Rus: Vladimir Monomakh and His Dynasty, 1054—1246. Toronto. DOI: https://doi.org/10.1515/9781771103763
(1997). Biblioteka literatury Drevnei Rusi. Т. 5. Saint Petersburg. [in Russian].
Kotliar, M. (2002). (Ed.). Halytsko-Volynskyi litopys. Doslidzhennia. Tekst. Komentar. Kyiv. [in Ukrainian].
Tolochko, A.P. (2005). Proiskhozhdenie khronologii Ipatevskogo spiska Galitsko-Volynskoy letopisi. Palаeoslavica. XIII (1): 81-108. [in Russian].
