До візуальних джерел Радзивіллівського літопису: німецькі паралелі
Ключові слова:
Радзивіллівський літопис, літописання, мініатюри, «Хроніка» Гартмана Шеделя, Біблія, книжкова графіка.Анотація
Мета: показати візуальний зв’язок між деякими мініатюрами Радзивіллівського літопису та ілюстраціями німецьких манускриптів другої половини XV ст. Методологія. У роботі було застосовано загальнонаукові й специфічно-історичні методи аналізу, передусім компаративно-іконографічний та емпіричний (перевірка на практиці гіпотетичних конструктів початку ХХ ст.). Наукова новизна. Радзивіллівський літопис є унікальною історичною пам’яткою кінця XV ст., що містить понад 600 мініатюр, які ілюструють події від міфічних початків Русі до XIII ст. Доволі парадоксальним є те, що деякі з цих мініатюр позначені сильними іноземними впливами. Досі думка про їхні західноєвропейські прообрази більше декларувалася, аніж доводилася конкретним фактажем. Перевірка гіпотези В. Сизова про «Хроніку» Шеделя (1493 р.) як джерело німецьких ремінісценцій літопису виявила її наукову неспроможність. Водночас було з’ясовано, що деякі зображення в літописі прямо корелюють із художніми шаблонами німецької мініатюристики другої половини XV ст. У роботі були використані цифрові копії німецькомовних рукописів тієї доби: ілюстрована Біблія 1467 р. з бібліотеки августинського монастиря у Форау (Австрія), трактат «Bellifortis» («Сильний у війні») з колекції Австрійської національної бібліотеки (список середини XV ст.) та загадкова Домова книга замку Вольфегг, укладена близько 1470—1480 рр. Вартими уваги виявилися також окремі малюнки Майстра Домової книги замку Вольфегг, що зберігаються у Державному музеї в Амстердамі й також доступні у мережі Інтернет. Висновки. На конкретних прикладах продемонстровано, що Радзивіллівський літопис проілюстровано з використанням доробку німецької книжкової графіки. Водночас залишається відкритим питання щодо того, яким саме шляхом ці художні мотиви потрапили до мініатюр рукопису. Сучасні знання про контакти в цій царині вкрай обмежені — як, власне, і загальновизнані дані про генезу літопису, що в ньому відсутні чіткі вказівки на час, місце й обставини його появи. Загалом публікація розглядається як перший крок у студіюванні цього питання, яке має бути продовжене найближчим часом. Самий факт окресленої кроскультурної комунікації є новим і надзвичайно важливим для історії мистецтва XV ст.
Надійшла / Received 03.03.2026
