Ілько Борщак як Пилип Орлик: містифікації маніфесту до "Володарів і Республік", листів до монаршої особи Англії та Генеральних штатів Об’єднаних провінцій Нідерландів, "Виводу прав України"
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.03.187Ключові слова:
Ілько Борщак, Пилип Орлик, мазепинці, містифікації, архіви, біографія, історіографія, історія ідей, еміграція, XVIII століття, Франція, Західна Європа.Анотація
Стаття має на меті висвітлити через призму біографічного підходу особисті обставини й ідейний контекст оприлюднення в 1922—1925 рр. відомим українським публіцистом Іллею Баршаком на псевдо Ілько Борщак документів міжнародного характеру начебто авторства гетьмана Пилипа Орлика (1672—1742). Дослідницька гіпотеза полягає в тому, що їх автором був сам Борщак. Щоб довести це, передбачено послідовне виконання наступних завдань: 1) встановити за допомогою документів з архівів Борщака та видавничих інституцій походження опублікованих ним текстів Орлика; 2) підтвердити або спростувати наявність у французьких архівах написаних буцімто в 1712 р. маніфесту до «Володарів і Республік», супровідних листів до нього й «Виводу прав України»; зіставити результати з висновками істориків Ореста Субтельного, Омеляна Пріцака, Ірини Дмитришин; 3) перевірити низку додаткових доказів Борщака щодо автентичності паперів Орлика. На противагу наявним у публічному просторі антинауковим спробам довести достовірність вище згаданих текстів без аудиту їх наявності в архівах і згадок про них в інших історичних джерелах (тобто лишень методом умоглядної аналогії з іншими свідченнями й пустопорожніми розважаннями про можливість появи цих текстів у середовищі мазепинської еміграції бендерського періоду), мій науковий підхід ґрунтується на перевіреному й неспростовному факті відсутності в архівах та автентичному джерельному масиві XVIII ст. опублікованих Борщаком текстів Орлика. Для цього я порівняв наративи Борщака з контентом французьких архівів. Заперечення встановлених у дослідженні результатів засадничо неможливе без виявлення оригіналів чи копій документів. У перспективі це може призвести до відмови в наукових публікаціях від містифікацій і матиме очевидне практичне значення: деміфологізацію створеного Борщаком образу Пилипа Орлика як партнера Франції й інших великих держав Заходу (що жодним чином не применшує його вагу як діяча міжнародного рівня у Балтійсько-Чорноморському intermarum). Оригінальність дос лідження полягає у його здійсненні на «перехрещених» свідомістю Борщака історичних горизонтах XVIII і XX ст.
Надійшла / Received 04.03.2026
Посилання
Adadurov, V. (2024). “Perestavliaiuchy slova u stolittiakh”. Intelektualna biohrafiia Ilka Borschaka. Lviv. [in Ukrainian].
Orlyk, P. (1925). Vyvid prav Ukrainy z rukopysu rodynnoho arkhivu Denteviliv u Frantsii zi vstupom i prymitkamy / vydav Ilko Borschak. Lviv. [in Ukrainian].
(1922). Manifest hetmana Pylypa Orlyka do yevropeiskykh uriadiv. Tekst i korotenkyi komentar. Ukrainska sprava. 6. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1923). Orlikiana (opys nevydanykh materiialiv pro hetmana Orlyka, yoho rodynu i otochennia). Khliborobska Ukraina. 4/7-8: 342-367. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1924). Hetman Pylyp Orlyk i Frantsiia. (Storinky dyplomatychnoi istorii). Zapysky NTSh. 134-135: 79-136. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1924). Orlikiana. Novi dokumenty pro zhyttia y aktsiiu P. Orlyka. Stara Ukraina. 6: 185-186. [in Ukrainian].
Borschak, I. (1925). “Vyvid prav Ukrainy” P. Orlyka. Stara Ukraina. 1: 1-9. [in Ukrainian].
(1988-1989). The Diarusz podróżny of Pylyp Orlyk (1720—1731) / Introd. by O. Pritsak. Vol. 1 (1720—1726); vol. 2 (1727—1731). Cambridge (MA),. XXVII, 867 p.; XLIII, 794 p.
Pritsak, O. (1998). The First Constitution of Ukraine (5 April 1710). Harvard Ukrainian Studies. Vol. 22. P. 471-496.
Adadurov, V. (2025). (Ne)taiemna istoriia Viktora Petrova. 17 myttievostei iz zhyttia ahenta radianskoi derzhbezpeky. Lviv. [in Ukrainian].
Shelukhyn, S. (1936). Ukraina — nazva nashoi zemli z naidavnishykh chasiv. Prague. [in Ukrainian].
(1847). Perepiska i drugiya bumagi shvedskogo korolya Karla XII, polskogo Stanislava Leshchinskogo, tatarskogo khana, turetskogo sultana, generalnogo pisarya F. Orlika, i kievskogo voevody, Iosifa Pototskogo, na latinskom i polskom yazykakh. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh. 1: 1-68. [in Russian].
Subtelnyi, O. (1994). Mazepyntsi. Ukrainskyi separatyzm na pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
(1969). Recueil des instructions données aux ambassadeurs et ministres de France. Vol. 29 / éd. par P. Duparc. Paris. LVI. [in French].
Borschak, I. (1950). Ukraina v Paryzhi. Mandruvannia y pamiatky. II. Papery Pylypa y Hryhora Orlyka. Ukraina. Ukrainoznavstvo i frantsuzke kulturne zhyttia. 3: 145-150. [in Ukrainian].
Dmytryshyn, I. (2019). Hryhorii Orlyk, abo Kozatska natsiia u frantsuzkii dyplomatii. Kyiv. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2014). Ukrainskiy kazak na sluzhbe Lyudovika XV, ili polskiy shlyakhtich na sluzhbe dvukh koroley?: Dokumentalnaya dekonstruktsiya issledovaniya Ilka Borshchaka o P.-G. Orlike. Frantsuzskiy ezhegodnik. 1: 269-305. [in Russian].
Borschak, I. (2023). Giiom Levasser de Boplian. (Z nahody 250 rokiv yoho smerty). Litopys polityky, nauky i mystetstva. 1 (22/XII/1923): 8-10. [in Ukrainian].
Adadurov, V. Narodzhennia odnoho istorychnoho mitu: Problema «Napoleon i Ukraina» u vysvitlenni Ilka Borschaka. Ukraina moderna. 9: 212-236. [in Ukrainian].
Adadourov, V. (2012). La création d’un mythe ukrainien sur Napoléon dans les travaux d’Elie Borschak et le fonctionnement de ce mythe dans le discours historique en Ukraine. Attentes et sens autour de la présence du mythe de Napoléon aujourd’hui: Actes du colloque international, Corte, 6—8 septembre 2010 / Dir. de J.-D. Poli. Ajaccio. P. 89-96. [in French].
Trevor-Rouper, H. (2010). Vynaidennia tradytsii: hirska tradytsiia Shotlandii. Hobsbaum, E. & Reindzher, T. (Eds.). Vynaidennia tradytsii. Kyiv. 29-58. [in Ukrainian].
Borschak, E. (1928). Shvedchyna y frantsuzka dyplomatiia (Za nevydanymy dokumentamy). Naukovyi zbirnyk istorychnoi sektsii UVAN za 1928 rik. Kyiv. 77-88. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2018). “Napoleonida” na Skhodi Yevropy: uiavlennia, proekty ta diialnist uriadu Frantsii schodo pivdenno-zakhidnykh okrain Rosiiskoi imperii na pochatku XIX st. Lviv. [in Ukrainian].
Krupnytskyi, B. (1937). Hetman Pylyp Orlyk (1672—1742). Ohliad yoho politychnoi diialnosty. Warsaw. [in Ukrainian].
Adadurov, V. (2014). Konstruiuvannia Ilkom Borschakom mifolohichnoho obrazu spryiniattia Ukrainy u Frantsii u XVIII—XIX st. Ukraina na istoriohrafichnii mapi Yevropy mizhvoiennoho chasu: Materialy mizhnarodnoi konferentsii v Miunkheni 1—4 lypnia 2012 r. Kyiv. 109-132. [in Ukrainian].
Dmytrychyn, I. (2006). Grégoire Orlyk: un cosaque ukrainien au service de Louis XV. Paris. [in French].
