«Старьци» та «старѣишины» в «Повісті временних літ» і давньослов’янському Восьмикнижжі

Анотація

У статті досліджуються наявні в «Повісті временних літ» та давньослов’янському Восьмикнижжі такі соціальні терміни, як «старьци» та «старѣишины». Традиційно вважається, що згадки про старійшин указують на певні додержавні реалії. Однак ми маємо у «ПВЛ» лише одну оповідь зі згадкою старійшин формативного періоду Русі – про данину полян хозарам, – тоді як решта свідчень походить уже від князівського «київського періоду», зокрема інтенсивно використовується в описі князювання Володимира Святославича. Крім того, і сюжет про хозарську данину, і літописні статті часів князя Володимира відзначено сильним впливом біблійних нарацій та деяких інших книжних джерел. Тим часом детальний розгляд усіх випадків уживання обраних термінів у слов’янському Восьмикнижжі дає дуже заплутану картину, якою завдячуємо довгій історії передачі біблійної традиції. Утім, загальне враження складається таке, що старійшини та князі існували завжди, принаймні вони відомі вже з Книги Буття. Намагаючись описати давню історію Русі, літописець застосував біблійні взірці, що демонструють дуже складну, проте водночас статичну картину політичних і соціальних відносин.