Українське націєтворення до середини XVII століття: "новий" погляд на роль ранньомодерних еліт
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.02.184Ключові слова:
М. Грушевський, шляхта, церква, козацтво, руський народ, Річ Посполита.Анотація
Метою дослідження є аналіз основних положень статті Наталії Старченко «Складні шляхи ранньомодерного українського націєтворення, або Кілька зауваг до звичної схеми історії України» [1]. В його основу покладено принцип історизму, методи деконструкції тексту та компаративістики. Основні результати. Показано, що статус трьох інкорпорованих воєводств був найнижчим порівняно з усіма включеними до Корони територіями. Спростовано твердження, що М. Грушевський виводив шляхту за межі українського наративу; Варшава не мала «урядницької вертикалі, яка могла б забезпечити рішення центру»; більшість шляхти трималася поліконфесійної моделі руського народу; козацтво виникло як чоловіча військова спілка та було «антидержавним і ненаціональним». Показано маніпулятивність спроби подати козацькі повстання та початок Національно-визвольної війни середини XVII ст. як військову конфедерацію. Спростовано низку фактологічних тверджень, зокрема про типологічну подібність козаків і татар, про те, що шляхта Чернігово-Сіверщини перебувала в орбіті московської політичної культури. Висновки. Сукупність запропонованих Н. Старченко положень формують позбавлений належної наукової аргументації образ ранньомодерних українських еліт. В основі підходів — творення концептів на базі абсолютизації невтіленої на практиці шляхетської риторики та екстраполяції нетипових одиничних випадків на свідомість всієї шляхти. Спроби подати козацтво як деструктивну силу реанімують під виглядом «нової схеми» концепції польської та російської історіографії ХІХ ст.
Посилання
Starchenko, N. (2025). Skladni shliakhy rannomodernoho ukrainskoho natsiietvorennia, abo Kilka zauvah do zvychnoi skhemy istorii Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 3: 191-218. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1994). Istoriia Ukrainy-Rusy. T. V: Suspilno-politychnyi i tserkovnyi ustrii i vidnosyny v ukrainsko-ruskykh zemliakh XIV—XVII vikiv. Kyiv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1997). Istoriia Ukrainy-Rusy. T. IX. Kn. 2: Roky 1654—1657. Kyiv. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1994). Istoriosofiia Mykhaila Hrushevskoho. Hrushevskyi, M. Istoriia Ukrainy-Rusy. T. I: Do pochatku XI vika. Kyiv. XL-LXXIII. [in Ukrainian].
Lypynskyі, V. (2015). Suspilno-politychni tvory (1908—1917). T. 1. Kyiv; Philadelphia. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1992). Iliustrovana istoriia Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Brekhunenko, V. (2025). “Vyniatkova uspishnist” chy zaviaz maibutnikh potriasin? Ukotre pro balans zdobutkiv i vtrat ukrainskoi elity na Liublinskomu seimi 1569 r. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 3: 179-181. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2021). Ukrainski svity Rechi Pospolytoi: Istoriia pro istoriiu. Kyiv. [in Ukrainian].
Oberländer, E. & Keller, V. (2008). Kurland: vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur russischen Provinz. Paderborn: Schöningh. https://doi.org/10.30965/9783657765362 [in German].
(2013). Volumina constitutionum. T. III: 1611—1640. Vol. 2: 1627—1640. Warszawa. [in Polish, in Latin].
Nowakowski, A. (2018). Integracja księstwa oświęcimskiego z Królestwem Polskim (1454—1564) i późniejsze losy ziemi oświęcimskiej w kontekście Wadowic. Wadoviana. Przegląd historyczno-kulturalny. 21: 166-207. [in Polish].
Russocki, S. (1967). Z dziejów prac przygotowawczych do ostatecznej redakcji zwodu, prawa mazowieckiego z 1540 r. Czasopismo Prawno Historyczne. IX (1): 30-42. [in Polish].
(1904). Archiwum Jana Zamojskiego, kanclerza i hetmana Wielkiego koronnego. T. 1 (1553—1579). Warszawa. [in Polish, in Latin].
(1999). Monumenta Historica res gestas Europae Orientalis illustrantia. Edidit P. Kulakovskyj. Ostrogiae; Varsoviae; Moskoviae. [in Polish, in Latin, in Ukrainian].
Ulianovskyi, V. & Korotkyi, V. (Comps.). (2000). Korpus magdeburzkykh hramot ukrainskym mistam: dva proekty vydan XX stolittia. Kyiv. [in Ukrainian].
Zaiats, A. (2019). Miske suspilstvo Volyni XVI — pershoi polovyny XVII st. Lviv. [in Ukrainian].
Nemenskii, O.B. (2008). Formy russkoi identichnosti u Meletiya Smotritskogo. Slavyane i ikh sosedi. Moscow. 12: 305-316. [in Russian].
Zema, V. (2013). Silva rerum Ivana Hrushi: shliakhetska tradytsiia v kozatskii interpretatsii. Horobets, V. (Ed.). Povsiakdennia rannomodernoi Ukrainy. Istorychni studii v 2-kh tomakh. T. 2: Svit rechei i povsiakdennykh uiavlen. Kyiv. 183-228. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2008). Ukrainska shliakhta z kintsia XIV do seredyny XVII stolittia. Volyn i Tsentralna Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Dzięgielewski, J. (1986). O tolerancję dla zdominowanych. Pokityka wyznaniowa Rzeczypospolitej w latach panowania Władysława IV. Warszawa. [in Polish].
Beauplan, de. (1660). Description d’Ukranie. A Rouen. [in French].
Dovbyshchenko, M. (2008). Volynska shliakhta u relihiinykh rukhakh kintsia XVI — pershoi polovyny XVII st. Kyiv. [in Ukrainian].
(1988). Borotba Pivdenno-Zakhidnoi Rusi i Ukrainy proty ekspansii Vatikanu ta unii (X — pochatok XVII st.). Zbirnyk dokumentiv i materialiv. Kyiv. [in Ukrainian].
Litvin, H. (2016). Z narodu ruskoho. Shliakhta Kyivshchyny, Volyni ta Bratslavshchyny (1569—1648). Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (1990). Sklad shliakhty-zemlevlasnykiv Kyivskoho voievodstva naperedodni Vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu 1648—1654 rr. Feodalizm na Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv. 79-99. [in Ukrainian].
Chłapowski, K. (1986). Starostowie w Małoposce 1565—1668. Społeczeństwo staropolskie. Warszawa. T. VI. S. 105-176. [in Polish].
(2024). Perepysy Chernihivshchyny 1638 ta 1713 rokiv. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Sysyn, F.E. (1985). Between Poland and the Ukraine. The dilemma of Adam Kysil, 1600—1653. Cambridze.
Kempa, T. (2011). Szlachta wołyńska wobec spraw wyznaniowych na sejmikach i sejmach w końcu XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. Klio. Czasopismo Poswięcone Dziejom Polski i Powszechnym. 19 (4): 27-54. https://doi.org/10.12775/KLIO.2011.056 [in Polish].
Hrushevskyi, M. (1995). Istoriia ukrainskoi literatury. Kyiv. T. VI. [in Ukrainian].
Plokhy, S. (2001). The Cossack and Religion in Early Modern Ukraine. New-York. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199247394.001.0001
Rawita-Gawroński, F. (1922). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej polskiej do końca XVIII wieku. Zarys polityczno-historyczny. Warszawa; Kraków ; Lublin; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane. [in Polish].
Karpov, G. (1871). G[ospodin] Kostomarov kak istorik Malorossii. Moscow. [in Russian].
Karpov, G. (1871). Peregovory ob usloviyakh soedineniya Malorossii s Velikoi Rossiei (okonchanie). Zhurnal Ministerstva narodnogo prosveshcheniya. 11: 1-38. [in Russian].
Brekhunenko, V. (2011). Kozaky na stepovomu kordoni Yevropy: Typolohiia kozatskykh spilnot XVI — pershoi polovyny XVII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Sarnicki, S. (2015). Księgi Hetmańskie / Oprac. M. Ferenc. Kraków. [in Polish].
Opaliński, E. (1995). Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587—1652. Warszawa. [in Polish].
(1846). Akty, otnosyashchiesya k istorii Zapadnoi Rossii, sobrannye i izdannye Arkheograficheskoyu komissieyu. Saint Petersburg. T. 1 (1340—1506). [in Russian].
Kochegarov, K. (2020). Novye istochniki o kazatskom vosstanii 1625 goda: rech polkovnika Olifera Goluba i neizvestnуу spisok Kurukovskogo dogovora. Slavyanovedenie. 2: 28-49. https://doi.org/10.31857/S0869544X0008606-9 [in Russian].
Brekhunenko, V.A. (Comp.). (2025). Dokumenty ukrainskoho kozatstva XVI — pershoi polovyny XVII st.: universaly, lystuvannia, uhody, prysiahy. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Brekhunenko, V., Boiko, P. & Zaiats, A. (2023). Prostorovi mezhi ukrainskoho svitu: kompleks uiavlen ta yikhnia realizatsiia v rannomodernii ukraini (XVI—XVIII st.). Lviv; Kyiv. [in Ukrainian].
(1972). Eryka Lassoty i Wilhelma Beauplana opisy Ukrainy / Oprac. Z. Wójcik. Warszawa. [in Polish].
Drozdowski, M. (2015). My o nas і o innych. Szlachta Rzeczypospolitej wobec Kozaczyzny Zaporoskiej w latach 1648—1649. Białystok. [in Polish].
Krypiakevych, I. (Сomp.). (1908). Zherela do istorii Ukrainy-Rusy. T. 8. Materialy do istorii ukrainskoi kozachchyny. T. 1. Dokumenty po rik 1631. Lviv. [in Ukrainian].
Antonovych, V. (1941). Studii z chasiv Nalyvaika. Praha. [in Ukrainian].
