Образ «грішника» за матеріалами сповідних розписів Київської митрополії 1730–1760-х рр.

Анотація

У статті досліджується один з аспектів народної побожності в Гетьманщині 1730–1760-х рр., а саме відвідини жителями великодньої сповіді та причастя, точніше – їх пропуск. Зібрано й проаналізовано вікові, соціальні, ґендерні характеристики осіб, які, згідно зі сповідними розписами, упродовж Чотиридесятниці пропустили обов’язкову щорічну сповідь і причастя в парафіяльного ієрея. Використання статистичних методів дозволило вичленити найтиповіші характеристики таких осіб, яких для зручності об’єднано під умовним визначенням «грішники», та намалювати їх збірні портрети, розділивши всіх відповідно до причин «гріха» на декілька категорій. Простежено динаміку змін у ставленні представників різних вікових і соціальних груп населення до церковних таїнств та зроблено спробу пояснити причини, які найчастіше перешкоджали людям вісімнадцятого століття бути ревними християнами (принаймні з формального погляду).