«Люди Розенберґа» у державній системі Третього райху: ідеологія в дії
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2026.01.086Ключові слова:
Третій райх, ідеологія націонал-соціалізму, Альфред Розенберґ, Зовнішньополітичне відомство НСДАП, Міністерство у справах окупованих східних територій, кадровий потенціал, Друга світова війна, нацистська окупація, Україна, країни Балтії.Анотація
Мета: окреслити проблему дослідження кадрової політики райхсляйтера Альфреда Розенберґа на прикладі його найближчого оточення як його групи соратників, цілісної спільноти, яка включала співробітників створених Розенберґом державних структур як в НСДАП, так і поза нею. Методологія базується на принципах історизму та неупередженості, у дослідженні застосовується цілий комплекс методів, а саме проблемно-тематичний, порівняльний, хронологічний, методи аналізу, синтезу, із залученням методів джерелознавства та архівознавства, спеціальних історичних дисциплін, передусім просопографії. Новизна: проблема висвітлюється вперше як важлива в історико-просопографічному контексті, у центрі якої — дослідження стабільної за складом групи співробітників структур, створених або очолюваних А. Розенберґом — служб у складі НСДАП та Міністерства у справах окупованих східних територій. До сьогодні предметом низки наукових публікацій виступала, в основному, діяльність окремих установ, а проблема кадрової політики вивчалася лише фрагментарно, на рівні дослідження біографії окремих осіб. Основні результати: співробітники служб Розенберґа в НСДАП та Міністерстві окупованих східних територій були пов’язані між собою не лише місцем роботи, а й низкою інших критеріїв — походженням, освітою, попереднім досвідом, схожими цінностями й поглядами. Вони були представниками інтелігенції, більшість з них належала до одного покоління і мала схожий життєвий досвід, як, наприклад, німці-емігранти з колишньої Російської імперії та країн Балтії, яким був і сам Розенберґ. Вони підтримували його ідеологічну концепцію, поширювали її у партійному навчанні, наукових публікаціях, у засобах масової інформації, і тим самим брали участь у формуванні практичної основи концепції майбутньої окупації інших країн Європи, яку Розенберґ намагався запровадити в адміністративному управлінні окупованими територіями СРСР. Більшість з них супроводжувала райхсляйтера протягом всієї його політичної кар’єри як партійного та державного діяча, поділяючи його погляди, а також брала участь у пропаганді його ідеології та реалізації її засад у державному управлінні в Третьому райху. Деякі з цих осіб вважалися знавцями країн Східної Європи, тому вони обіймали ключові посади в низці структур, які він очолював, наприклад, у Зовнішньополітичному відомстві НСДАП, Міністерстві окупованих східних територій, а також при Оперативному штабові.
Посилання
Kay, A. (2006). Exploitation, Resettlement, Mass Murder: Political and Economic Planning for German Occupation Policy in the Soviet Union, 1940—1941. New York: Berghahn Books. DOI: https://doi.org/10.3167/9781845451868.
Piper, E. (2005). Alfred Rosenberg: Hitlers Chefideologe. München: Blessing. [in German].
Koop, V. (2019). Alfred Rosenberg: Der Wegbereiter des Holocaust — eine Biographie. Köln / Wien: Böhlau Verlag. DOI: https://doi.org/10.7788/9783412506469 [in German].
Zellhuber, A. (2006). Unsere Verwaltung treibt einer Katastrophe zu…: das Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete und die deutsche Besatzungsherrschaft in der Sowjetunion 1941—1945. München. [in German].
Bollmus, R. (2006). Das Amt Rosenberg und seine Gegner: Studien zum Machtkampf im nationalsozialistischen Herrschaftssystem. München: R. Oldenburg Verlag. DOI: https://doi.org/10.1524/9783486595543 [in German].
Kuusisto, S. (1984). Alfred Rosenberg in der nationalsozialistischen Außenpolitik, 1933—1939. Helsinki. [in German].
(2014). Selbstbehauptung — Anpassung — Gleichschaltung — Verstrickung: Die Preußische Staatsbibliothek und das deutsche Bibliothekswesen 1933—1945. Frankfurt-am-Main: Vittorio Klostermann GmbH. DOI: https://doi.org/10.5771/9783465142133 [in German].
Lehr, S. (2007). Ein fast vergessener “Osteinsatz.” Deutsche Archivare im Generalgouvernement und im Reichskommissariat Ukraine. Düsseldorf: Droste. [in German].
Haar, I. (2000). Historiker im Nationalsozialismus. Deutsche Geschichtswissenschaft und der “Volkstumskamp” im Osten. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. DOI: https://doi.org/10.13109/9783666359422 [in German].
(2013). Graben für Germanien. Archäologie unterm Hakenkreuz. Stuttgart: Theiss Verlag. [in German].
Henschke, E. (2020). Rosenbergs Elite und ihr Nachleben: Akademiker im Dritten Reich und nach 1945. Köln: Bohlau Verlag GmbH & Cie. DOI: https://doi.org/10.7788/9783412519254 [in German].
Priamus, H.-J. Meyer. (2011). Zwischen Kaisertreue und NS-Täterschaft. Biographische Konturen eines deutschen Bürgers. Essen: Klartext Verlag. [in German].
Munke, M. (2017). Vom Scheitern eines Experten: Georg Leibbrandt im Nationalsozialismus. Osteuropa. Vermessene Welt: Osteuropaeexperten im 20. Jahrhundert. 67 (1/2): 107-119. [in German].
Schöbel, G. (2007). Hans Reinerth: From Archaeologist to Reichsamtsleiter (1918—1945). L’archéologie nazie en Europe de l’Ouest. Gollion: Infolio Ed. Pp. 45-59.
Kashevarova, N.H. (2024). Ideolohichni sluzhby Alfreda Rozenberga u Tretiomu raikhu: arkhivy, dzherela. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.15407/book6-0018612 [in Ukrainian].
(2015). Alfred Rosenberg. Die Tagebücher von 1934 bis 1944. Frankfurt am Main: S. Fischer. [in German].
Bräutigam, O. (1968). So hat es sich zugetragen… Ein Leben als Soldat und Diplomat. Holzner Verlag, Würzburg. [in German].
(2002). Herbst 1941 im “Führerhauptquartier”: Berichte Werner Koeppens an seinen Minister Alfred Rosenberg. Koblenz: Bundesarchiv. [in German].
Tomozov, V.V. (2012). Prosopohrafiia. Entsyklopediia istorii Ukrainy. T. 9. Kyiv. 40-41. [in Ukrainian].
Kusber, J. (2017). Expertenkulturen im Wandel. Osteuropaexperten und Politik im 20. Jahrhundert. Osteuropa. Vermessene Welt: Osteuropaeexperten im 20. Jahrhundert. 67 (1/2): 59-66. [in German].
Struve, K. (2015). Deutsche Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt: Der Sommer 1941 in der Westukraine. Berlin; Boston: De Gruyter Oldenbourg. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110360226 [in German].
Kuhr-Korolev, C., Schmiegelt-Rietig, U., Zubkova, E. & Eichwede, W. (2019). Raub und Rettung: Russische Museen im Zweiten Weltkrieg. Köln: Böhlau Verlag GmbH & Cie. DOI: https://doi.org/10.7788/9783412504298 [in German].
Kashevarova, N. (2020). Crimes Against Cultural Heritage: The Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg and the Nuremberg Trial. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 143-154. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2020.01.143.


