Біженці від комунізму: політика США щодо політичної еміграції з Центральної та Східної Європи в умовах радянізації (1944—1952 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.05.078Ключові слова:
США, політична еміграція, біженці від комунізму, переміщені особи, «холодна війна», Міжнародна організація у справах біженців, Центральна та Східна Європа, дипломатія.Анотація
Мета — виявлення особливостей формування та реалізації політики США щодо політичної еміграції з країн Центральної та Східної Європи впродовж 1944—1952 рр. у контексті радянізації регіону та ескалації «холодної війни». У центрі уваги аналіз механізмів прийому, правового статусу, політичної обробки, символічного використання біженців від комунізму, котрі покидали новостворені соціалістичні держави. Розглянуто як стратегічні підходи Вашинґтона до проблеми політичної еміграції, так й окремі епізоди втечі урядовців, дипломатів, військовиків, інтелектуалів із Чехословаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Югославії та ін. Акцентовано на взаємодії американської адміністрації з емігрантськими комітетами, діяльності Міжнародної організації у справах біженців та дипломатичному конфлікті навколо репатріації. Методологія. Застосовано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, діалектичний) і спеціальних (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) методів історичного пізнання. Основним аналітичним інструментом виступає проблемно-хронологічний метод, що дає змогу простежити еволюцію політики США щодо біженців у визначених хронологічних межах і встановити кореляцію між політичними процесами у країнах Східного блоку й інституційними та дипломатичними реакціями у Вашинґтоні. Історико-порівняльний метод використано як допоміжний — для виявлення відмінностей у національних підходах США та їхніх союзників. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі ролі Сполучених Штатів у розв’язанні проблеми політичної еміграції з Центральної і Східної Європи як важливої складової американської стратегії протидії радянському впливу на континенті. Вперше в українській історіографії узагальнено політичні, безпекові й гуманітарні аспекти цієї політики з опорою на широке коло архівних джерел. Висновки. У 1944—1952 рр. підхід США до біженців із країн комуністичного блоку Центральної та Східної Європи поєднував надання гуманітарної допомоги зі стратегічним розрахунком. Первісно сформована в межах багатосторонніх повоєнних програм підтримки, ця політика поступово набувала рис інструмента геополітичного протистояння, інтегруючи питання захисту біженців у ширший комплекс політичних, інформаційних, дипломатичних заходів. Ухвалення 1948 р. Загальної декларації прав людини надало додаткових правових і моральних підстав для відмови від примусової репатріації, тоді як вибіркові програми переселення орієнтувалися на осіб, чий політичний, професійний або символічний потенціал міг зміцнити позиції Заходу. Такий подвійний підхід утвердив Сполучені Штати як одного з провідних захисників тих, хто рятувався від тоталітарних режимів, і водночас як активного суб’єкта ідеологічного протиборства, яке визначало параметри формування повоєнного міжнародного порядку.
Посилання
Loescher, G. (1993). Beyond charity. International cooperation and the global refugee crisis. New York. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780195081831.001.0001
Holborn, L. (1956). The international refugee organization: a specialized agency of the United Nations. London.
Lukes, I. (2002). Czechoslovak political exile in the Cold War: the early years. The Polish Review. 47 (3): 332-343.
Wandycz, P. (2002). The Polish political emigration and the origins of the Cold War. The Polish Review. 47 (3): 317-324.
Deák, I. (2002). Hungarian political emigration and the origins of the Cold War. The Polish Review. 47 (3): 325-331.
Petraru, M. (2013). The history of the Romanian National Committee: 1947—1975. The inauguration of organized political warfare: the Cold War organizations sponsored by the National Committee for a Free Europe. Saint Helena. 121-198.
Albright, M. (2012). Prague winter: a personal story of remembrance and war 1937—1948. New York.
Moravec, F. (1975). Master of spies: the memoirs of General Frantisek Moravec. New York.
Georgescu-Roegen, N. (1992). Nicholas Georgescu-Roegen about himself. Eminent economists: their life philosophies. Cambridge. 128-159.
Kaminskyi, Ye. (1998). Polityka SShA shchodo Ukrainy: Vytoky. Kontseptualni osnovy. Praktychna evoliutsiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Schoenfeld, H.F.A. (1948). Soviet imperialism in Hungary. Foreign Affairs. 26 (3): 554-566. DOI: https://doi.org/10.2307/20030134
(1948). US Reich zone bars Czech political units, won’t oust refugees. The Evening Star. 70 (March 10): 14.
Rechcigl, M. Jr. (2013). Czech American timeline: chronolog y of milestones in the history of Czechs in America. Bloomington.
Roberts, C. (1948). Average of 75 Czechs crossing border daily into US zone. The Evening Star. 290 (October 16): 2.
Albright, M. (2012). Prague winter: a personal story of remembrance and war 1937—1948. New York.
(1950). Houdek. Refugee Czech Red, held likely to win asylum. The Evening Star. 152 (June 1): 14.
Łatyński, M. (2002). Nie paść na kolana: szkice o opozycji lat czterdziestych. Wrocław. [in Polish].
Valkenier, E.K. (1957). Eastern European refugees and exiles. Journal of International Affairs. 11 (1): 37-47.
Eby, C. (1998). Hungary at war: civilians and soldiers in World War II. University Park.
(2019). East Central European migrations during the Cold War: a handbook. Berlin.
Gyula, H. (2019). The interrogation of Miklós Nyárádi at the American Legation in Bern in December 1948. Betekintő. 13 (2): 5-23. DOI: https://doi.org/10.25834/BET.2019.2.1
(1950). US reluctantly acts to deport son of Romanian ex-premier. The Evening Star. 83 (March 24): 25.
Leustean, L. (2009). Orthodoxy and the Cold War: religion and political power in Romania, 1947—65. London.
Lettrich, J. (1955). History of modern Slovakia. New York. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230594944
US rejects demand by Czechs for 8 who led mass air escape. Flyers are legitimate refugees, embassy note tells Prague regime. The Evening Star. 1950. 96 (April 6): 1.
Millen, W. (1951). She’s godmother to displaced Russians. The Evening Star. 95 (April 5): 18.
Zacharias, E. (1950). Behind closed doors: the secret history of the Cold War. New York. DOI: https://doi.org/10.1097/00010694-195101000-00010
(1950). Advocate of compromise with Russia flees Red zone. The Evening Star. 90 (March 31): 4.
Kasischke, R. (1949). Berlin now haven for refugees. Thousands endure blockade hardships to escape political and religious prejudice. The Sunday Star. 1 ( January 2): 5-6.
Neumann, K. (2015). Across the Seas: Australia’s Response to Refugees. A History. Melbourne, Vic.
Tabori, P. (1972). The anatomy of exile: a semantic and historical study. London.
(1950). West German police prepare for outbreak of communist riots. The Evening Star. 272 (September 29): 7.
(1949). Veteran Soviet spy arrested by Canada; confesses activity. The Sunday Star. 114 (April 24): 3.
(1950). 10,000 refugees fled Red Bloc in 7 months, IRO officials report. Bar to material help for escapees laid to action by Council last summer. The Evening Star. 149 (May 29): 1.
(1974). Foreign relations of the United States. 1948. Vol. IV: Eastern Europe. The Soviet Union. Washington.
Yevgenyev, N. (1950). What some international bodies are really doing ? The New Times. 13 (March 29): 10-12.
(1950). Crimes of contemporary slave traders. The New Times. 21.
Koltsov, M.V. (2011). Problema repatriatsii sovetskikh grazhdan v otnosheniiakh mezhdu SSSR i Velikobritaniei (1945—1950 gg.). Vestnik YarGU. 4 (18): 5-9 [in Russian].
(1949). Soviet charges West uses DPs to spy on communist nations. The Evening Star. 310 (November 11): 7.
(1949). Britain and Russia trade slave charges in U.N. Committee. The Sunday Star. 289 (October 16): 2.
(1950). Czech accuses West of using refugees in ‘war psycholog y’. The Evening Star. 293 (October 20): 9.
