Одне коріння, дві релігійних культури? Київські та почаївські місяцеслови кінця XVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.06.040Ключові слова:
місяцеслови, почаївські та київські друки, православна церква, унійна церква, релігійна культура.Анотація
Анотація. Мета дослідження – на основі такого джерела, як місяцеслови, проаналізувати релігійні культури вірян православної Київської митрополії та українців-уніатів із Речі Посполитої. Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Київська митрополія зазнала значних територіальних втрат і, зрештою, була перетворена на одну з єпархій синодальної імперської церкви. Більшість колишніх православних вірних на теренах Речі Посполитої відтепер належали до унійної конфесії. І православні українці Російської імперії, і річпосполитські українці-уніати у XVIII ст. стали об’єктами конфесійного дисциплінування, що, зрештою, мало б витворити дві відмінних релігійних культури та ідентичності. Нижче проаналізовано успішність згаданого дисциплінування крізь призму церковних календарів. Використано методику й підходи такого напряму нової соціальної історії, як соціорелігійні студії, що в останні десятиліття надихалися концептом конфесіоналізації (для ранньомодерного часу). Зокрема у статті порушено питання елітного зрізу релігійної культури (приписувані норми та конфесійна «ідеологія»), конфесіоналізації та дисциплінування. Попри те, що історики вже давно послуговуються місяцесловами як джерелами, календарі XVIII ст. за поодинокими й доволі принагідними згадками не стали поки що підґрунтям для серйозного аналізу. Ті ж розвідки, де їх усе ж використано, порушують радше питання політики церковної ієрархії та не намагаються підійти до аналізу релігійної культури у широкому порівняльному контексті, що й зумовлює наукову новизну цього дослідження. Висновки. Порівняння київських православних і почаївських унійних календарів кінця XVIII ст. дає змогу стверджувати, що на рівні приписів релігійні культури українців по обидва боки конфесійного та державного кордону зберігали низку схожих елементів. Проте відмінності, котрі існували, не означали домінування на теренах православної Київської митрополії універсальної синодальної релігійної культури, що її творили в Російській імперії впродовж XVIII ст.
Посилання
Almes, I.I. (2018). Knyhozbirni u sotsiokulturnomu prostori chernechykh spilnot Lvivskoi yeparkhii XVII–XVIII st. (Candidate’s thesis). Lviv. [in Ukrainian].
Bugaevskij, A.V., Nikiforova, A.Yu., E.A.L. (2000). Aleksandra tsaritsa. Pravoslavnaya entsiklopediya, I, 558–559). Moskva. [in Russian].
Golubinskij, E. (1998). Istoriya kanonizatsii svyatykh v Russkoj tserkvi (reprint 1903). Moskva. [in Russian].
Isaievych, Ya. (2011). Knyhovydannia i drukarstvo v Pochaievi: initsiatory ta vykonavtsi. Drukarnia Pochaivskoho Uspenskoho monastyria ta yii starodruky: Zbirnyk naukovykh prac, 7–22. Kyiv. [in Ukrainian].
Los, V.E. (2013). Uniatska tserkva na Pravoberezhnii Ukraini naprykintsi XVIII – pershii polovyni XIX st.: orhanizatsiina struktura ta kulturno-relihiinyi aspekt. Kyiv. [in Ukrainian].
Petrovych, M.Yo. (2011). Slovianski sviati v reviziiakh liturhiinykh knyh Uniinoi Tserkvy u XVIII st. Gileia: Naukovyi visnyk, 54 (11), 54–59. [in Ukrainian].
Petrowycz, M. (2012). The Addition of Slavic Saints to Seventeenth-Century Liturgical Calendars of the Kyivan Metropolitanate. Bert Groen, Steven Hawkes-Teeples, and Stefanos Alexoppoulos (Eds.). Inquiries into Eastern Christian Worship: Selected Papers of the Second International Congress of the Society of Oriental Liturgy, Rome, 17–21 September 2008 (pp.331–343). Leuven; Paris; Walpole, MA.
Podskalski, G. (1996). Khristianstvo i bogoslovskaya literatura v Kievskoj Rusi (988–1237 gg.) (2nd ed.). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Rafail (Turkoniak), arkhym., dr. (Comp.). (2006). Ostrozka Bibliia. Lviv. [in Church Slavonic and Ukrainian].
Skochylias, I. (1998). Tytulatura ukrainskykh tserkov Halychyny na pochatku 30-kh rokiv XVIII st. Istoriia relihii v Ukraini, 232–235. Lviv. [in Ukrainian].
Skochylias, I. (2010). Halytska (Lvivska) yeparkhiia XII–XVIII st.: Orhanizatsiina struktura i pravovyi status. Lviv. [in Ukrainian].
Szmańko, T. (1998) Zmiany liturgiczne w Kościele unickim po Synodzie Zamojskim: Studium na podstawie okólnika Mytropolity Atanazjego Szeptyckiego od dnia 3 maja 1738 roku: Praca magisterska napisana na seminarium z teologii fundamentalnej pod kierunkiem ks. dr. Zbigniewa Krzyszowskiego (MA thesis). Lublin. [in Polish].
Turilov, A.A. (2008). Evfrosiniya. Pochitanie. Pravoslavnaya entsiklopediya, XVII, 510–511. Moskva. [in Russian].
Turilov, A.A., Temelski, Kh. (2006). Georgij Novyj Kratovskij. Pravoslavnaya entsiklopediya, XI, 69–71. Moskva. [in Russian].
Tvorogov, O.V. (1987). Nifont. D.S.Likhachev (Ed.). Slovar knizhnikov i knizhnosti Drevnej Rusi (Issue 1 (XI – pervaya polovina XIV v.), pp.281–282). Leningrad. [in Russian].
Yaremenko, M. (2019). Religious Identification through the Calendar: Kyivan and Moscow Great Feasts in the Late 18th Century. Studi Slavistici, 1 [in printing].
Zabolotna, N. (2011). Pochaivski kyrylychni starodruky z fondiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I.Vernadskoho yak dzherelo z istorii redaktsiino-vydavnychoi ta drukarskoi diialnosti. Drukarnia Pochaivskoho Uspenskoho monastyria ta yii starodruky: Zbirnyk naukovykh prac, 33–55. Kyiv. [in Ukrainian].
Zheltov, M., diak. (2006). Grigorij Palama: Gimnografiya. Pravoslavnaya entsiklopediya, XIII, 37–40. Moskva. [in Russian].
