ТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ОБРАЗУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: СВІТОВИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД (Інформаційна база культурної спадщини на прикладі пам’яток міста Києва)

Автор(и)

  • А. Горькова кандидатка історичних наук, учена секретарка, Центр пам’яткознавcтва НАН України і УТОПІК (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-7306-4000

DOI:

https://doi.org/10.15407/uhj2019.05.167

Ключові слова:

електронні бази даних, охорона культурної спадщини, пам’ятки архітектури, об’єкти культурної спадщини, інформаційний продукт, програмний модуль.

Анотація

Анотація. Мета дослідження – висвітлити вітчизняний досвід упровадження та розвитку електронного обліку пам’яток культурної спадщини на прикладі «Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини міста Києва». Методологія дослідження. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. За основу взято принципи історизму, наукової об’єктивності та системності,здійснено систематизацію фактологічного матеріалу, опрацювання й упорядкування накопиченої інформації, проведено концептуальне узагальнення вихідного фактичного матеріалу. Наукова новизна. У статті висвітлено закордонний досвід створення та функціонування електронних баз даних об’єктів культурної спадщини. Розкрито історію становлення, трансформації електронних баз даних культурної спадщини в Україні, охарактеризовано проблеми їх упровадження. Висвітлено напрацювання Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України в 2017 р., що працював у напрямі стандартизації метаданих та обміну даними в контексті створення електронного інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей. Висновки. Виявлено роль інформаційного продукту – «Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини міста Києва», який активно впроваджується у практичну діяльність у галузі охорони культурної спадщини. База є програмним ресурсом територіальної громади міста Києва, що дозволяє вносити, зберігати, опрацьовувати офіційну інформацію щодо пам’яток культурної спадщини Києва в інформаційно-аналітичну систему «Управління майновим комплексом територіальної громади міста Києва». Доведено, що означений модуль сприяє оптимізації роботи у цій сфері на прикладі Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Зазначено, що інформаційне поле пам’яткоохоронної галузі залишається на сьогодні нестандартизованим, жоден орган охорони культурної спадщини не володіє вичерпною інформацією про стан справ у цій сфері, що актуалізує розробку відповідних баз не тільки для нерухомих, але й для рухомих пам’яток культурної спадщини.

Посилання

"Ivaniuta, I., Shparaha, T. (2014). Orhanizatsiia muzeinoi spravy u Frantsii ta yii dosvid dlia Ukrainy. Heopolityka i ekoheodynamika rehioniv, 10, 549–552. [in Ukrainian].

Rutynskyi, M.Y., Stetsiuk, O.V. (2008). Muzeieznavstvo: Navch. posib. Kyiv. [in Ukrainian].

"Grinfeld, P.A., Kirikov, B.M, Petrov L.V. (2001). Opyt sozdaniya i vedeniya polnoj bazy dannykh pamyatnikov arhitektury, istorii i kultury Sankt-Peterburga s ispolzovaniem elektronnoj karty. Mezhdunarodnaya konferentsiya: Problemy i resheniya: Informatsionnye i kommunikatsionnye tekhnologii (Sankt-Peterburg, 3–8 dekabrya 2001 g.). [in Russian].

Abramova, I.V. (2003). Novyi pidkhid do vyrishennia problem obliku pamiatok v m. Kyievi. Kulturna spadshchyna Kyieva: doslidzhennia ta okhorona istorychnoho seredovyshcha. Kyiv. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-31

Як цитувати

Горькова, А. (2019). ТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ОБРАЗУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: СВІТОВИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД (Інформаційна база культурної спадщини на прикладі пам’яток міста Києва). Український історичний журнал, (5), 167–174. https://doi.org/10.15407/uhj2019.05.167

Номер

Розділ

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ