Реґіональний зріз Української революції 1917–1921 рр.: Миколаївщина

Анотація

Анотація. На прикладі Миколаївщини висвітлюються особливості Української революції 1917–1921 рр. на реґіональному рівні. Автори використали методи: порівняльно-історичний, що дав змогу зіставити події Української революції на всеукраїнському та реґіональному рівнях; хронологічний – допоміг установити відмінності між датуванням подій у Києві та Миколаєві; логічний – надав можливість об’єднати та узагальнити вже виявлені історичні факти й визначити особливості революційних подій на Миколаївщині. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі неопублікованих джерел та наявної історіографічної бази визначено специфіку подій Української революції 1917–1921 рр. на території Миколаївщини. Головні революційні події тут відбувалися в контексті державотворчих процесів в Україні (періоди Центральної Ради, гетьманату, Директорії). На  місцевому рівні часто ці періоди хронологічно не збігаються із загальною періодизацією Української революції. Наприклад, на Миколаївщині період Центральної Ради розпочався пізніше, а саме після Жовтневого перевороту в Петрограді; період Директорії закінчився значно раніше, від другого захоплення влади більшовиками. Чіткий орієнтир на Українську Центральну Раду Миколаївщина взяла після приходу до влади більшовиків у Петрограді. Визнання УЦР у реґіоні відбулося завдяки наполегливості Миколаївської ради об’єднаних українських організацій. Центральна Рада не мала чітко окресленої реґіональної політики, що врешті призвело до втрати нею авторитету серед селян і містян. Натомість місцеві більшовики, які на початку революції фактично були марґінальною політичною силою, зміцнилися й набули авторитету. Уряд П.Скоропадського, намагаючись виправити помилки Центральної Ради, приділив значну увагу миколаївським суднобудівним заводам, домігся повернення Україні флоту й верфей. Проте через німецьку політику щодо підприємств, а також з огляду на короткочасність перебування при владі значних результатів у цій сфері також не здобув. Тримісячний період Директорії відзначився хаотичністю влади й подій, в яких важливу роль відіграла присутність військ Антанти та переміна політичних поглядів отамана Н.Григор’єва – з проукраїнських на більшовицькі. Саме дії григор’євців призвели до остаточної втрати впливу Миколаївської ради об’єднаних українських організацій на офіційну владу. Важливу роль відігравав селянський повстанський рух, який тривав і після завершення основних революційних подій.