ЧОМУ ЧЕРВОНОАРМІЙЦІ-УКРАЇНЦІ ПЕРЕЙШЛИ ДО НІМЦІВ? СПРАВА ПЕРЕБІЖЧИКІВ ДО 296-ї ПІХОТНОЇ ДИВІЗІЇ ВЕРМАХТУ, 1942–1943 рр.
Друга світова війна й Україна: проблеми та пошуки
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.05.069Ключові слова:
Друга світова війна, перебіжчики, українські перебіжчики, 296-та піхотна дивізія вермахту.Анотація
Анотація. Метою цього дослідження став аналіз причин перебіжництва серед червоноармійців-українців під час Другої світової війни. Методологія становить собою поєднання кількісного та якісного методів. Предметом аналізу виступають написані офіцером контррозвідки 296-ї піхотної дивізії вермахту протоколи допитів перебіжчиків-червоноармійців – як з огляду на характер причин, котрі спонукали їх перетнути лінію фронту, так і на частоту мотивів різних категорій. Ці дані порівнюються з показниками більшої групи радянських перебіжчиків різних національностей. Наукова новизна полягає в поєднанні культурної історії з квантитативним підходом і застосуванням методології, розробленої для вивчення проблеми перебіжчиків-червоноармійців у цілому та підгрупи українців зокрема. Джерельна база статті складається з українських та російських архівних матеріалів, які доповнюють дані німецького військового архіву. Висновки. У цілому мотивація українців не надто відрізнялася від тієї, яку мали радянські перебіжчиків інших національностей. Хоча українці часто були більш політизованими, але назагал соціальні й політичні нарікання, що їх вони висловлювали, поділяли багато радянських громадян. Чимало українських перебіжчиків, які були достатньо політизованими для бажання боротися проти «совєтів», за звільнення «Батьківщини», уявляли під останньою радше багатонаціональний СРСР, аніж суто українську національну територію. Мотиви політизованих українців були власне політичними (відсутність свободи, репресії) або соціальними (колгоспи, жахливі умови життя), а не національними (свобода для України). Українські націоналісти становили меншість серед перебіжчиків і найчастіше походили з колишніх польських територій, анексованих на початку Другої світової війни в Європі.
Посилання
Andreyev, C. (1987). Vlasov and the Russian Liberation Movement: Soviet Reality and Émigré Theories. Cambridge, England: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511523571
Benz, A. (2015). Handlanger Der SS. Die Rolle der Trawniki-Männer im Holocaust. Berlin: Metropol Verlag. [in German].
Berkhoff, K.C. (2004). Harvest of Despair. Life and Death in Ukraine under Nazi Rule. Cambridge and London: The Belknap Press of Harvard University Press.
Berkhoff, K.C. (2012). Motherland in Danger. Soviet Propaganda During World War II. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. doi: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674064829
Black, P. (2011). Foot Soldiers of the Final Solution: The Trawniki Training Camp and Operation Reinhard. Holocaust and Genocide Studies, 1 (25), 1–99. doi: https://doi.org/10.1093/hgs/dcr004
Blackwell, M.J. (2016). Kyiv as a Regime City: The Return of Soviet Power after Nazi Occupation. Rochester: University of Rochester Press. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctvc16j8x
Buchbender, O. (1974). Heil Beil! Flugblattpropaganda im Zweiten Weltkrieg. Dokumentation und Analyse. Stuttgart: Seewald Verlag. [in German].
Buchbender, O. (1978). Das tönende Erz. Deutsche Propaganda gegen die Rote Armee im Zweiten Weltkrieg. Stuttgart: Seewald Verlag. [in German].
Buchbender, O., Schuh, H. (1983). Die Waffe, die auf die Seele zielt. Psychologische Kriegsführung 1939–1945. Stuttgart: Motorbuch Verlag. [in German].
Dumitru, D. (2014). An Analysis of Soviet Postwar Investigation and Trial Documents and Their Relevance for Holocaust Studies. M.David-Fox, P.Holquist, A.M.Martin (Eds.), The Holocaust in the East. Local Perpetrators and Soviet Responses (pp.142–157). Pittsburgh: University of Pittsburgh Press.
Edele, M. (1999). Paper Soldiers: The World of the Soldier Hero According to Soviet Wartime Posters. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 1 (47), 89–108.
Edele, M. (2013). "What Are We Fighting For?" Loyalty in the Soviet War Effort, 1941–1945. International Labor and Working-Class History, Fall (84), 248–268. doi: https://doi.org/10.1017/S0147547913000288
Edele, M. (2016). Not an Ordinary Man: Ivan Nikitich Kononov and the Problem of Frontline Defection from the Red Army, 1941–1945. Australian Journal of Politics, History, 4 (62), 546–560. doi: https://doi.org/10.1111/ajph.12303
Edele, M. (2017). Fighting Russia’s History Wars: Vladimir Putin and the Codification of World War II. History and Memory, 2 (29), 90–124. doi: https://doi.org/10.2979/histmemo.29.2.05
Edele, M. (2017). Stalin’s Defectors. How Red Army Soldiers Became Hitler’s Collaborators, 1941–1945. Oxford: Oxford University Press. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780198798156.001.0001
Erlikhman, V.V. (2004). Poteri narodonaseleniia v XX veke. Spravochnik. Moskva: Russkaia panorama. [in Russian].
Fitzpatrick, Sh. (1994). Stalin’s Peasants. Resistance and Survival in the Russian Village after Collectivization. New York and Oxford: Oxford University Press.
Förster, J. (1994). Zum Rußlandbild der Militärs 1941–1945. H.-E.Volkmann (Ed.), Das Rußlandbild Im Dritten Reich (ss.140–163). Cologne, Weimar, Vienna: Böhlau Verlag. [in German].
Golczewski, F. (1996). Ukrainische Reaktionen auf die deutsche Besetzung 1939/41. W.Benz et al. (Ed.), Anpassung, Kollaboration, Widerstand. Kollektive Reaktionen auf die Okkupation (ss.199–211). Berlin: Metropol. [in German].
Golczewski, F. (1998). Organe der deutschen Besatzungsmacht: die ukrainischen Schutzmannschaften. W.Benz et al. (Ed.), Die Bürokratie der Okkupation. Strukturen der Herrschaft und Verwaltung im besetzten Europa (ss.173–196). Berlin: Metropol. [in German].
Hellbeck, J. (1996). Fashioning the Stalinist Soul: The Diary of Stepan Podlubnyi (1931–1939). Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 3 (44), 344–375.
Hellbeck, J. (2015). Stalingrad: The City That Defeated the Third Reich. New York: Public Affairs.
Hilger, A., Overmans, R., Polian, P. (2012). Rotarmisten in deutscher Hand. Dokumente zu Gefangenschaft, Repatriierung und Rehabilitierung sowjetischer Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Paderborn: Ferdinand Schöningh. [in German].
Kirschenbaum, L.A. (2000). "Our City, Our Hearths, Our Families": Local Loyalties and Private Life in Soviet World War II Propaganda. Slavic Review, 4 (59), 825–847. doi: https://doi.org/10.2307/2697421
Krylova, A. (2010). Soviet Women in Combat. A History of Violence on the Eastern Front. Cambridge and New York: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511762383
Kuby, E. (2010). Mein Krieg: Aufzeichnungen aus 2129 Tagen, 3rd ed. Berlin: Aufbau. [in German].
Kudryashov, S. (2005). Ordinary Collaborators: The Case of the Travniki Guards. L.Erickson, M.Erickson (Ed.), Russia. War, Peace and Diplomacy. Essays in Honour of John Erickson (pp.226–239). London: Weidenfeld, Nicholson.
Kumanev, G.A. (2001). Evakuatsiia naseleniia iz ugrozhaemykh raionov SSSR v 1941–1942 gg. Iu.A.Poliakov (Ed.), Naselenie Rossii v XX veke. Istoricheskie ocherki. Vol.2: 1940–1959 (pp.60–81). Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Liber, G.O. (2016). Total Wars and the Making of Modern Ukraine, 1914–1954. Toronto: University of Toronto Press. doi: https://doi.org/10.3138/9781442621435
Lytvyn, V. (Ed.). (2007). Ukraina: Politychna istoriia. XX – pochatok XXI stolittia. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo. [in Ukrainian].
Lower, W. (2005). Nazi Empire-Building and the Holocaust in Ukraine. Chapel Hill: The University of North Carolina Press.
Markwick, R.D., Cardona, E. (2012). Soviet Women on the Frontline in the Second World War. Houndmills: Palgrave Macmillan. doi: https://doi.org/10.1057/9780230362543
Nikolskyi, V.M. (2003). Represyvna diialnist orhaniv derzhavnoi bezpeky SRSR v Ukraini (kinets 1920-kh – 1950-ti rr.): Istoryko-statystychne doslidzhennia. Donetsk: DNU. [in Ukrainian].
Osterloh, J. (1996). Sowjetische Kriegsgefangene 1941–1945 im Spiegel nationaler und internatioanler Untersuchungen. Forschunsüberblick und Bibliographie, 2nd. rev. ed. Dresden: Hannah-Arendt-Institute für Totalitarismusforschung. [in German].
Penter, T. (2005). Collaboration on Trial: New Source Material on Soviet Postwar Trials against Collaborators. Slavic Review, 4 (64), 782–790. doi: https://doi.org/10.2307/3649913
Plokhii, S. (2014). Kak Stalin poterial golovu. Vtoraia mirovaia voina i voiny pamiati v sovremennoi Ukraine. O.Budnitskii, L.Novikova (Ed.), SSSR vo Vtoroi mirovoi voine. Okkupatsiia, Kholokost, stalinizm (pp.392–410). Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Plokhy, S. (2011). The Call of Blood. Government Propaganda and Public Response to the Soviet Entry into World War II. Cahiers du Monde russe, 2-3 (52), 293–319. doi: https://doi.org/10.4000/monderusse.9336
Pohl, D. (2011). Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Frankfurt a. M.: S.Fischer. [in German].
Potichnyj, P.J. (1986). Ukrainians in World War II Military Formations: An Overview. Y.Boshyk (Ed.), Ukraine during World War II. History and its Aftermath. A Symposium (pp.61–66). Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies.
Prusin, A. (2007). Ukrainskaia politsiia i Kholokost v generalnom okruge Kiev, 1941–1943: deistviia i motivatsii. Holokost i suchasnist: studii v Ukraini i sviti, 1, 31–59. [in Russian].
Reese, R. (2011). Why Stalin’s Soldiers Fought. The Red Army’s Military Effectiveness in World War II. Lawrence: University Press of Kansas.
Rogachevskaia, L.S., Kabuzan, M.V. (2001). Naselenie i territoriia SSSR i RSFSR nakanune Velikoi Otechestvennoi voiny. Iu.A.Poliakov (Ed.), Naselenie Rossii v XX veke. Istoricheskie ocherki. Vol.2: 1940–1959 (pp.6–18). Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Rossolinski-Liebe, G. (2014) Stepan Bandera. The Life and Afterlife of a Ukrainian Nationalist. Fascism, Genocide, and Cult. Stuttgart: Ibidem.
Rudakova, D. (2016). Soviet Women Collaborators in Occupied Ukraine 1941–1945. Australian Journal of Politics and History, 4 (62), 529–545. doi: https://doi.org/10.1111/ajph.12302
Seniavskaia, E.S. (1995). 1941–1945. Frontovoe pokolenie. Istoriko-psikhologicheskoe issledovanie. Moskva: RAN, Institut rossiiskoi istorii. [in Russian].
Shneer A. (2005). Plen. Sovetskie voennoplennye v Germanii, 1941–1945. Moskva; Jerusalem: Mosty kultury, Gesharim. [in Russian].
Siegelbaum, L., Moch, L.P. (2014). Broad Is My Native Land. Repertoires and Regimes of Migration in Russia’s Twentieth Century. Ithaca; London: Cornell University Press.
Siegelbaum, L., Moch, L.P. (2016). Transnationalism in One Country? Seeing and Not Seeing Cross-Border Migration within the Soviet Union. Slavic Review, 4 (75), 970–986. doi: https://doi.org/10.5612/slavicreview.75.4.0970
Skorobohatov, A.V. (2004). Kharkiv u chasy nimetskoi okupatsii (1941–1943). Kharkiv: Prapor. [in Ukrainian].
Snyder, T. (2010). Bloodlands. Europe between Hitler and Stalin. London: Bodley Head.
Statiev, A. (2010). The Soviet Counterinsurgency in the Western Borderlands. Cambridge and New York: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511730399
Streit, C. (1997). Keine Kameraden. Die Wehrmacht und die sowjetischen Kriegsgefangenen 1941–1945, new ed. Bonn: Dietz. [in German].
Tessin, G. (1974). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Vol.9. Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. [in German].
Voisin, V. (2015). L’URSS contre ses traîtres: L’Épuration soviétique (1941–1955). Paris: Publications de la Sorbonne. [in French].
Von Hagen, M. (2007). War in a European Borderland. Occupations and Occupation Plans in Galicia and Ukraine, 1914–1918. Seattle; London: University of Washington Press.
