Західноукраїнський вересень 1939 р.: маркери політики пам’яті
Друга світова війна й Україна: проблеми та пошуки
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.05.025Ключові слова:
Польща, СРСР, Україна, інкорпорація, політика пам’яті, маркери історії, репресії.Анотація
Анотація. У наш час актуалізується необхідність дослідження різних моделей пам’ятання минулого, особливо травматичного, пов’язаного з воєнними подіями й масовим репресуванням населення, як це було в 1939–1941 рр. на «возз’єднаних» західних теренах України. Польське населення та українські праворадикали вважали гітлерівську Німеччину і сталінський СРСР окупантами Східної Галичини й Волині. Зубожілі верстви вірили у своє «соціальне та національне визволення», гуманність «пролетарського інтернаціоналізму», однак масові депортації поляків, українців, євреїв до Сибіру, трудові набори на шахти Донбасу розвіяли ілюзії про «радянський рай», показавши антинародну сутність і підступність політики Кремля. Мета статті полягає в реконструюванні маркерів політики пам’яті щодо подій, котрі в історіографії означено як радянізація західних областей УРСР 1939–1941 рр. Методологічну основу становлять принципи історизму в єдності всіх його компонентів, системності та науковості. Міждисциплінарне дослідження орієнтоване на залучення історико-порівняльного й історико-системного методів, прийомів мікроісторичного аналізу. Наукова новизна полягає у продовженні студій, започаткованих вітчизняними, польськими та іншими зарубіжними дослідниками, зокрема щодо реконструкції маркерів політики пам’яті другої половини ХХ – початку ХХІ ст., виокремлення різних моделей пам’ятання «возз’єднання»/приєднання чи інкорпорації/окупації Західної України у середині минулого століття. Висновки. Доведено, що впродовж восьми десятиліть будь-яка влада (тоталітарна, авторитарна, посткомуністична) прагнула здійснити ідеологічні деконструкції національної/історичної пам’яті населення реґіону, насадити нове символічне маркування міського й сільського просторів, що відбувалося шляхом руйнування або реартикуляції старих місць пам’яті. Попри це кожній із них так і не вдалося створити спільну пам’ять, у суспільстві залишалися носії інших поділених пам’ятей, які формували різні ідейно-політичні вподобання
Посилання
Antipova, A. (2010). Polskyi tsvyntar u Starobilsku. Holos Ukrainy, 28 kvitnia. [in Ukrainian].
Baran, V., Tokarskyi, V. (2014). «Zachystka»: politychni represii v zakhidnykh oblastiakh Ukrainy v 1939–1944 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Biedrzycka, A. (2012). Kalendarium Lwowa 1918–1939. Kraków. [in Polish].
Bondarenko, H., Kuzmych, M. (2010). Uvichnennia istorychnykh postatei ta vazhlyvykh podii u pamiatnykakh Lutska. Kraieznavstvo, 4, 16–24. [in Ukrainian].
Daichak, V. (2019). U chasy velykykh peremin. Spohady arkhitektora. Antykvar, 4, 45–46. [in Ukrainian].
Dolhun, O. (1999). Pochatok svitovoi viiny. Postup, 7 veresnia. [in Ukrainian].
Hrynevych, V. (2019). Chervonyi imperialism: Druha svitova viina i hromadska dumka v Ukraini: 1939–1941. 2-he vyd. Kyiv. [in Ukrainian].
Hryvul, T., Oseredchuk, O. (2011). «Protses 59-ty»: pokolinnia bortsiv i heroiv. Lviv. [in Ukrainian].
Kasianov, H. (2018). Past Continuous: istorychna polityka 1980-kh – 2000-kh. Ukraina ta susidy. Kyiv. [in Ukrainian].
Lytvyn, M. (2010). Nimetsko-radiansko-polskyi dialoh u khodi voiennoi kampanii 1939 r. v Halychyni. Gmidruk, J., Włodarkiewicz, W. (Ed.). Wrzesień 1939: Wojna na dwa fronty. Warszawa. 87–97. [in Ukrainian].
Lytvyn, M., Lutskyi, O., Naumenko, K. (1999). 1939: Zakhidni zemli Ukrainy. Lviv. [in Ukrainian].
Markowski, D.K. (2018). Anatomia strachu: Sowietyzacja obwodu Lwowskiego 1944–1953: Stydium zmian polityczno-gospodarczych. Warszawa. [in Polish].
Nadolskyi, Yo. (2008). Deportatsiina polityka stalinskoho totalitarnoho rezhymu v zakhidnykh oblastiakh Ukrainy (1939–1953). Lutsk. [in Ukrainian].
"Pahiria, O. Masovi rozstrily u tiurmakh NKVS URSR vlitku 1941 r. [in Ukrainian].
Petriv, I. (1969). Za iudyni sribniaky! Ounivski vatazhky na sluzhbi inozemnykh rozvidok. Vilna Ukraina, 3, 6, 10, 12, 14, 20, 21 veresnia. [in Ukrainian].
Danylenko, V., Kokin, S. (Ed.) (2009). Radianski orhany derzhavnoi bezpeky u 1939 – chervni 1941 r. Dokumenty HDA SB Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Samsoniuk, T. (2018). Poloneni veresnia 1939-ho. Lutsk. [in Ukrainian].
Sereda, V. (2008). Misto yak … de memoire: suspilna chy podilena pam’iat? Pryklad Lvova. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsiolohichna, 2. [in Ukrainian].
Serednytskyi, Ya. (2016). Pavlo Shandruk: Veresneva kampaniia 1939 r. Ternopil. [in Ukrainian].
"Stoliarov, O. Pamiatnyky Stalinu ta Leninu u Ternopoli. [in Ukrainian].
Szumiło, M. (2007). Ukraińska Reprezentacja Parłamentarna w Sejme i Senacie RP (1928–1939). Warszawa. [in Polish].
Tesliuk, M. (1979). U borotbi za vozziednannia: storinky spohadiv. Lviv. [in Ukrainian].
Venhryniuk, L. (2012). Realizatsiia polityky pamiati: rehionalnyi vymir. Politolohiia ta sotsiolohiia, 3(19), 243–251. [in Ukrainian].
Włodarkewycz, W. (2013). Przed zagładą: Społeczeństwo Wołynia i Małopolski Wschodniej wobec państwa polskiego (1934–1939). Warszawa. [in Polish].
Yaremchuk, V.D. (2010). Stanovlennia ta rozvytok radianskoi osvitnoi polityky na zakhidnoukrainskykh zemliakh u 1939–1940 rr. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 3, 3–12. [in Ukrainian].
Yarosh, B.O. (1995). Totalitarnyi rezhym na zakhidnoukrainskykh zemliakh: 30–50-ti roky XX st.: istoryko-politolohichnyi aspekt. Lutsk. [in Ukrainian].
