Історія як засіб пропаґанди: британська та німецька історіографії періоду Першої світової війни
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.04.135Ключові слова:
Перша світова війна, Великобританія, Німеччина, історіографія, пропаґанда, образ ворога.Анотація
Анотація. Мета дослідження – порівняти історіографії Великобританії й Німеччини періоду Першої світової війни у створенні ними образу ворога для визначення спільних рис та особливостей у різних соціальних контекстах. Методологія дослідження ґрунтується на засобах історичної компаративістики (порівняння за аналогією й контрастом), із використанням інструментів контекстуальної методології та концепції «наративних шаблонів» Дж.Верча. Наукова новизна. На основі широкого кола історіографічних джерел та опублікованих документів здійснено порівняльне дослідження ролі історичних наук Великобританії й Німеччини у пропаґандистських акціях і формуванні у суспільствах воюючих країн образу ворога. Висновки. Перетворення Німеччини на центр розвитку історичної науки та перейняття іншими країнами її канонів професіоналізації й інституціоналізації породжувало в її істориків почуття зверхності та некритичності до власних інтерпретацій і висновків. Незавершені процеси інституціоналізації історичної науки у Великобританії, потужний вплив німецьких канонів науковості та професіоналізації, міцна кооперація з німецькими колеґами обумовили доволі слабку втягненість британських істориків у пропаґандистські акції на першому етапі війни. З її початком німецькі історики були майже одностайними в тому, що один із найважливіших методологічних принципів «об’єктивності» (або «неупередженості») має поступитися національно-патріотичному самовираженню і професійна історіографія перетворилася на «historia militants». Для британських істориків ця проблема не стояла так гостро, оскільки незавершені процеси професіоналізації практично споріднювали історичні дослідження з літературною творчістю. Найкраще участь істориків у пропаґандистській діяльності було організаційно забезпечено у Великобританії. На початковому етапі війни вона полягала у виданні численних науково-популярних памфлетів із німецької та австро-угорської історії, минулого слов’янських народів Балканського півострова та ін. Німецькі історики, маючи достатньо потужну інституційну базу, корпоративні органи і глибоку соціологізацію, використовували численну періодику, у тому числі й фаховий друкований орган «Historische Zeitschrift» для того, щоб вести аґресивну війну на «історичному фронті».
Посилання
"Badsey, S. (2015). Propaganda: Media and War Politics. International Encyclopedia of the Wirst World War.
Barvinska, P.I. (2012). Mizh naukoiu i politykoiu. Interpretatsii Skhidnoi Yevropy v akademichnomu seredovyshchi nimetskomovnoho prostoru u kintsi XIX – pochatku XXI st. Odesa. [in Ukrainian].
Bentley, M. (2011). Shape and Pattern in British Historical Writing, 1815–1945. Macintyre S., Maiguashca J. and Pók A. (Ed.). The Oxford History of Historical Writing: 1800–1945, 4. Oxford. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199533091.003.0011
Berger, S. (2011). The Invention on European National Traditions in European Romanticism. Macintyre S., Maiguaschca J. (Ed.). The Oxford History of Historical Writing. 1800–1945. Oxford. P.19–40. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199533091.003.0002
Bivir, M. (2010). Rol kontekstov v ponimanii i obyasnenii. Istoriya ponyatij, istoriya diskursa, istoriya metafor. Moskva. 112–152. [in Russian].
Bruch, R. vom. (2006). Gelehrtenpolitik, Sozialwissenschaften und akademische Diskurse in Deutschland im 19. und 20. Jahrhundert. Stuttgart. [in Germany].
Cornelißen, Ch. (2000). Das Studium der Geschichtswissenschaften. Geschichtswissenschaften. Eine Einführung. Frankfurt/Main. [in Germany].
Dann, O. (2003). Natsii i natsionalizm v Germanii. 1770–1990. Per. s nem. Moskva [in Russian].
Dementev, I.P. (Ed.). (1990). Istoriografiya istorii novogo vremeni stran Evropy i Ameriki. Moskva. [in Russian].
Erklärung gegen die Oxforder Hochschulen, (2014). Böhme K. (Hrsg). Aufrufe und Reden deutscher Professoren im Ersten Weltkrieg. 2. Auflage. Stuttgart. [in Germany].
Goldstein, D.S. (1983). The Professionalization of History in Britain in the Late Nineteenth and Early Twentieth Centuries. Storia della storiografia, 3, 3–27.
"Guide to the Bernadotte E. Schmitt Papers 1913–1961.
Harrison, R., Jones, A. and Lambert, P. (2004). The institutionalisation and organisation of history. Lambert P. and Schofield Ph. (Ed.) Making History. An introduction to the history and practices of discipline. London and New York.
Hartwig, W. (1990). Geschichtskultur und Wissenschaft. München. [in Germany].
Iggers, G.G. (1997). Deutsche Geschichtswissenschaft: eine Kritik der traditionellen Geschichtsausfassung von Herder bis zur Gegenwart. Wien; Köln; Weimar. [in Germany]. doi: https://doi.org/10.7767/boehlau.9783205124214
Iggers, G.G. (1998). Reflections on Writing a Historiography Today. Blanke, H.W. u.a. (Hrsg). Dimensionen der Historik: Geschichtstheorie, Wissenschaftsgeschichte und Geschichtskultur heute. Köln; Weimar u.a. doi: https://doi.org/10.7788/9783412309572-017
Kenyon, J. (1993). The History Man. The Historical Profession in England since the Renaissance. London.
Khejstings, M. (2014). Pervaya mirovaya vojna: Katastrofa 1914 goda. Per. s angl. Moskva. [in Russian].
"Kracht, K.G. (2004). Kriegsschuldfrage und zeithistorische Forschung in Deutschland. Historiographische Nachwirkungen des Ersten Weltkriegs. Zeitgeschichte-online. Thema: Fronterlebnis und Nachkriegsordnung. Wirkung und Wahrnehmung des Ersten Weltkriegs. Mai 2004. [in Germany].
Kruse, W. von (2018). Kriegsideologie und moderne Massenkultur. Dossier: Der Erste Weltkrieg. [in Germany].
Kornelissen, Kh. (2004). Natsionalno-konservatyvna istoriohrafiia v Nimechchyni z 1870 roku. Istoriia ta istoriohrafiia v Yevropi, 3, 2004. [in Ukrainian].
Kotova, S. (2019). Formuvannia «obrazu voroha» v roky Pershoi svitovoi viiny (1914–1918) v suchasnii zarubizhnii istoriohrafii. Istoriia ta istoriohrafiia v Yevropi. 2019, 6: Ideolohii ta praktyky natsionalizmu ta ksenofobii u Skhidnii Yevropi. [in Ukrainian].
Lehnert, E. (2014). Die «Ideen von 1914». Sezession. 58. Februar. [in Germany].
Leonhard, J. (2000). Construction and Perception of National Images: Germany and Britain, 1870–1914. The Linacre Journal, 67.
Leonkhard, J. (2015). Yashchik Pandory XX veka: Pervaya mirovaya vojna. Idei i idealy, 3(25). [in Russian].
Middell, M. (1996). Die ersten Historikertage in Deutschland. Diesener G. und Middell M. (Hrsg). Historikertage im Vergleich (Comparativ, Jg.6, H.5–6). [in Germany].
Mommsen, W.J. (1996). Einleitung: Die deutschen kulturellen Eliten im Ersten Weltkrieg. Mommsen W.J. (Hrsg). Kultur und Krieg: Die Rolle der Intellektuellen, Künstler und Schriftsteller im Ersten Weltkrieg. München. [in Germany]. doi: https://doi.org/10.1515/9783110446531
Müller, S. (2017). Kultur in Deutschland. Vom Kaiserreich bis zur Wiedervereinigung. Stuttgart. [in Germany].
Ringer, F. (2008). Zakat nemeckikh mandarinov: Akademicheskoe soobshchestvo v Germanii, 1890–1933. Per. s angl. Moskva. [in Russian].
Stachtey, B. (1999). Literature, liberty and life of the nation: British historiography from Macauley to Trevelyan. Berger S., Donovan M. and Passmore K. (Ed.). Writing National Histories. Western Europa since 1800. New York.
Stelmakh, S.P. (1998). Mizhnarodni zviazky istorykiv Ukrainy u druhii polovyni XIX st. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia, 38. [in Ukrainian].
Stelmach, S. (2003). «Von der Isolation zur Integration». Deutsche Universitäten und die Universitätsgemeinschaft in Berichten von Gelehrten der Kiever Universität in der zweiten Hälfte des 19. bis Beginn des 20. Jahrhunderts. Peter H.R., Tikhonov N. (Hrsg) Universitäten als Brücken in Europa. Frankfurt/M.; Berlin; Bern u.a. [in Germany].
Stelmakh, S.P. (2005). Integratsiini protsesy v yevropeiskii istorychnii nautsi naprykintsi XIX – na pochatku XX st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5. [in Ukrainian].
Stelmakh, S.P. (2005). Istorychna nauka, zahalni tendentsii i osnovni etapy yii rozvytku v Yevropi ta Pivnichnii Amerytsi. Entsyklopediia istorii Ukrainy. T.3: E–J. [in Ukrainian].
Stibbe, M. (2003). German Historians’ Views of England during the First World War. Berger S., Lambert P., Schumann P. (Hg). Historikerdialoge. Geschichte, Mythos und Gedächtnis im deutsch-britischen kulturellen Austausch. 1750–2000. Göttingen.
Stuchtey, B. (2002). British historiography from Macaulay to Trevelyan. Berger S., Donovan M. and Passmore K. (Ed.). Writing National Histories. Western Europa since 1800. New York.
Tupolev, B.M. (2008). Kurt Ritcel o «Sredinnoj Evrope» v nachale Pervoj mirovoj vojny. Slavyanovedenie, 1. [in Russian].
Ungern-Sternberg J., Ungern-Sternberg W. (Hrsg). (1996) Der Aufruf ,An die Kulturwelt!’. Das Manifest der 93 und die Anfänge der Kriegspropaganda im Ersten Weltkrieg. Mit einer Dokumentation. Stuttgart. [in Germany].
"Verch, Dzh. (2018). Narrativnye instrumenty, istina i bystroe myshlenie v natsionalnoj pamyati: mnemonicheskoe protivostoyanie mezhdu Rossiej i Zapadom po povodu Ukrainy. Gefter. Elektronnyj zhurnal. [in Russian].
Verhey, J. (2004). The Spirit of 1914. Militarism, Myth, and Mobilization in Germany. Cambridge.
Wallace, S. (1988). War and the Image of Germany: British academics, 1914–1918. Edinburg.
Zabelina, G.Yu. (2011). Pervaya mirovaya vojna: nemtsy glazami britantsev. Novaya i novejshaya istoriya, 1. [in Russian].
