Датування мурів Печерського монастиря: аналіз та критика джерельної бази
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.03.093Ключові слова:
Печерський монастир, Русь, мури, плінфа, епістолія, Кирило Туровський.Анотація
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати писемні та археологічні джерела стосовно давньоруських мурів Печерського монастиря та підкреслити важливість вірного прочитання епістолії XII ст. для датування часу їх будівництва. Методологія студії спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Представлено методи датування археологічних комплексів – стратиграфічний, типологічний і датування за аналогіями. Автори дотримуються цивілізаційного підходу й засад культурно-інтелектуальної історії. Наукова новизна. Уперше представлено аналіз археологічних джерел щодо відкриття фортечних мурів Печерського монастиря з 1951 по 2018 рр. та відповідності адресата епістолії Кирила Туровського «Послании некоего старца къ богоблаженному Василию архимандриту о скиме». Висновки. Уперше мури зафіксував В.Богусевич у 1951 р., наступний етап – розкопки В.Харламова 1991–1992, С.Балакіна 2007 й С.Тараненка 2018 рр. Ці дослідження мали або рятувальний характер, або проводилися на невеликих площах, тому наявна інформація про відкритий комплекс вимагає перевірки та уточнень. Потребує з’ясування дата початку будівництва мурів монастиря. Археологічні матеріали дозволяють датувати їх зведення в межах кінця XII – початку XIII ст. Звузити цей хронологічний проміжок може аналіз єдиної згадки про будівництво стін, що міститься в писемному джерелі XII ст. – «Послании некоего старца къ богоблаженному Василию архимандриту о скиме». Сьогодні існує загальноприйняте уявлення про авторство та адресата цієї епістолії: мури могли бути зведені під час ігуменства в Печерському монастирі Василія. Проте висловлено гіпотезу, що це могло статися за часів його попередника Полікарпа. Інтерпретація адресата листа може дати доволі вузьку дату будівництва, яку сьогодні неможливо визначити за наявними археологічними матеріалами.
Посилання
Berezhkov, N.G. (1963). Khronologiya russkogo letopisaniya. Moskva. [in Russian].
Bezsonov, S.V. (2015). Arkhitektura Kyievo-Pecherskoi lavry v yii istorychnomu rozvytku. Kyiv. [in Ukrainian].
Makhota, O.O. (2018). Analiz plinfy oboronnykh muriv Kyievo-Pecherskoho monastyria (za danymy rozkopok 1951–2018 rr.). I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd: Prohrama roboty ta anotatsii dopovidei (Nizhyn, 23–25 lystopada 2018 r.). Kyiv: IA NANU. [in Ukrainian].
Podskalski, G. (1996). Khristianstvo i bogoslovskaya literatura v Kievskoy Rusi (988–1237). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Ponyrko, N.V. (1992). Epistolyarnoye naslediye Drevney Rusi XI–XIII vv. Issledovaniya, teksty, perevody. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Poppe, A.V. (1989). Yepiskopy Drevney Rusi (konets X – seredina XIII v). Shchapov Ya.N. Gosudarstvo i Tserkov v Drevney Rusi, X–XIII vv. Moskva: Nauka. [in Russian].
Rusakova, Yu. (2007). Falshovana hramota kniazia Andriia Boholiubskoho 1159 r.: sproba kompleksnoho analizu tekstiv. Proseminarii: Mediievistyka, istoriia tserkvy, nauky ta kultury. Kyiv. [in Ukrainian].
Tolochko, P.P. (1972). Istorychna topohrafiia starodavnoho Kyieva. Kyiv. [in Ukrainian].
Yolshin, D.D. (2014). Drevnerusskaya plinfa: tekhnologiya i tipologiya. Trudy IV (XX) Vserossiyskogo arkheologicheskogo syezda v Kazani, III. Kazan. [in Russian].
